К а н а л к а н а л

Рисунок 10.2 – Модель комунікативного процесу

Відправник– це сторона, від якої виходить інформація.

Відправником повідомлення є організація, яка визначає цілі комунікації та цільову аудиторію.

Повідомлення – це інформація, яка надходить від відправника у закодованому вигляді.

Кодування – це передача повідомлення у вигляді текстів, символів, образів.

При формуванні повідомлень використовуються як вербальні, так і невербальні форми комунікації. При цьому слід враховувати соціально-культурні особливості середовища, у якому знаходиться цільова аудиторія.

Наприклад, показ засніжених гірських вершин в рекламі прального порошку асоціюється з білосніжною білизною, яка буде такою після застосування даного засобу.

Канал комунікації – це засіб передачі інформації від відправника до одержувача.

Одержувач інформації – це та цільова аудиторія, якій призначається повідомлення.

Оскільки від відправника інформація надходить у закодованому вигляді, одержувачу потрібно декодувати її.

Декодування – спосіб розшифрування адресатом повідомлення, внаслідок якого символи, які надходять комунікаційними каналами, набувають для нього конкретного значення.

Результатомотримання розшифрованого повідомлення є зворотна реакція, тобто відгуки споживачів, їхні дії. Частиною зворотної реакції є зворотній зв’язок.

Зворотний зв’язок – це та частина зворотної реакції, яку одержувач доводить до відома відправника. Зворотний зв’язок дозволяє відправнику відповісти на наступні запитання:

- чи надійшло повідомлення до адресата?

- якщо надійшло, то наскільки своєчасно?

- чи вірно зрозумів одержувач отриману інформацію?

- які дії він зробив після одержання повідомлення?

Крім того, процес передачі інформації по каналу зв’язку неминучо пов’язаний з наявністю різноманітних перешкод.

Перешкоди – це незаплановані викривлення інформації в результаті втручання в процес комунікації факторів зовнішнього середовища. Вони можуть виникнути в самій системі комунікації, під час передачі або сприймання повідомлення.

Відрізняють три типи перешкод :

− фізичні – це накладання інформації, ушкодження носіїв рекламної

інформації (наприклад, пошкодження рекламного щита, наклеювання однієї рекламної листівки на іншу з перекриттям доступу до контактної інформації; невірно вказаний або зовсім не вказаний номер телефону організації тощо);

− психологічні – це неадекватне сприйняття певних кодів, причиною якого стало ігнорування національних особливостей, політичних, релігійних аспектів (наприклад, реклама національного українського продукту в мусульманських країнах);

− семантичні – це неоднозначне сприйняття назв торгових марок, слоганів,

текстів звернень (наприклад, „Відірвися!”, або рекламний щит на цвинтарі фірми, що спеціалізується на ритуальних послугах: „Залишайтеся з нами!”).

Таким чином, ефективність комунікативного процесу суттєво залежить від зменшення перешкод. Для цього необхідно готувати кілька повідомлень, ретельно працювати над їх змістом та оформленням, передавати по різних каналах, своєчасно збирати інформацію, що надходить каналами зворотного зв’язку і швидко реагувати на неї.

Крім того, край важливо вірно визначити цільову аудиторію, бажану зворотну реакцію, обрати доцільні канали зв’язку, а також враховувати ті соціальні умови, в яких відбувається комунікація.

Виходячи з вищевикладеного, можна дати ще одне визначення поняття „комунікація”. Комунікація – це процес надання інформації, що передає певну ідею, від джерела до одержувача з метою зміни поведінки останнього.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність, види і функції спілкування.	\|	Контроль як функція міжнародного менеджменту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.217 сек.