МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||
Сутність, види і функції спілкування.Основні типи міжнародних комунікацій Комунікація як функція міжнародного менеджменту. План Лекція 10. Комунікації в міжнародних організаціях 1. Комунікація як функція міжнародного менеджменту. 2. Сутність, види і функції спілкування. 3. Існуючі бар’єри міжособистісного спілкування. Мета – виділення особливостей керівництва і комунікацій в міжнародних корпораціях. Рекомендована література:[7], [10], [13], [14]. Особливості міжнародних комунікацій · Розміщення окремих елементів комунікацій в різних частинах світу · Віддаленість · Вплив різних культур · Різниця в часі · Значні затрати Зовнішні міжнародні комунікації Приклад. Комунікації між урядами у зв’язку з дотриманням угод про міжнародну торгівлю Внутрішні міжнародні комунікації Приклад. Спілкування в даній країні менеджера з іншої країни. Американські менеджери щоденно роблять у США 37 телефонних дзвінків, а в Японії – 34. Японські менеджери роблять в Японії щоденно в середньому 35 телефонних дзвінків, а в США лише 30. Висхідні комунікації (upward communication) · зворотній зв’язок · допомога менеджерам нижчого рівня від вищих менеджерів Низхідні комунікації (downward communication) · встановлення завдань · надання інформації
Термін „комунікація” походить від лат. слова „communico”, що означає „узагальнюю, поєдную”. Сучасне значення пов’язано з англійським словом „communication” – зв’язок, спілкування. Існує чимало визначень терміну „комунікація” в залежності від того, у яких галузях діяльності вони зустрічаються (в економіці, психології, соціології, техніці тощо). У загальному розумінні, комунікація– це процес, що пов’язує будь-які дії: передача думок, виробництво товарів та їх реалізація, передача розпоряджень керівництва та їх виконання робітниками тощо. Іншими словами,комунікація– це процес обміну інформаційними потоками у внутрішньому середовищі організації, у зовнішньому середовищі організації та між ними з метою адаптації організації до змін внутрішнього середовища і досягнення поставлених цілей. При цьому інформаційні потоки можуть передаватись на вербальному рівні (за допомогою слів), так і невербальному (за допомогою жестів, рухів, міміки, манери поведінки, кольорів, інтонацій голосу тощо). Таким чином, комунікація – це важлива сполучна ланка у загальній системі управління організацією. Вперше схему комунікативного процесу було запропоновано Клодом Шенноном (рис. 2.1).
Рисунок 10.1 – Модель процесу комунікації К. Шеннона Наведена на рис. 10.1 модель процесу комунікації містить джерело інформації, яке надає повідомлення, передавач, канал і приймач, який безпосередньо пов’язаний з адресатом. Повідомлення від джерела інформації надходить до передавача, з нього по каналу зв’язку спрямовується до приймача, з якого безпосередньо надходить до адресата. Крім того, К Шеннон увів поняття „шум”, що впливає на інформаційний потік між передавачем і приймачем. Джерела шуму можуть бути різними (фізичними, механічними, психологічними), але вони суттєво впливають на зміст повідомлення, що надходить до адресата у порівнянні з повідомленням, що вийшло від джерела інформації. З часом модель К. Шеннона було доповнено. Так, Норберт Вінер запропонував ввести до даної моделі зворотний зв’язок, завдяки якому можна було судити про ефективність роботи всієї системи. На сучасному етапі у системі менеджменту використовується модель комунікативного процесу, що запропонована М. Месконом (рис. 10.2). В ній можна виділити чотири основні елементи: відправник, повідомлення, канал, одержувач.
Читайте також:
|
||||||||||||||
|