Урок № 2

Тема: Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях.

Мета:повторити й узагальнити вивчене про вживання розділових знаків у реченнях, ускладнених однорідними членами, звертаннями та вставними словами, а також у реченнях із прямою мовою; удосконалювати вміння визначати відповідні пунктограми та обґрунтовувати вживання розділових знаків відповідними правилами; виховувати повагу до художнього слова; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Тип уроку:комбінований урок (повторення вивченого; систематизація й узагальнення вивченого).

Обладнання: таблиці “Розділові знаки при однорідних членах речення”, “Звертання та вставні слова”, “Розділові знаки при звертанні”, “Роль вставних слів у реченні”, “Інтонація та розділові знаки у реченнях із прямою мовою”, підручник.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Повторення ключових питань теми.

* Робота біля дошки.Записати речення, пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити.

І. Старання, труд до праці ведуть. Терпіння та сумління ведуть до вміння. Борися з труднощами працею й розумом. Соромся не працювати, а байдикувати. Джерела життя такі: турбота, охота, робота.

Народна творчість.

ІІ. Стали трави й стежки золотистими. (Я.Купала.) Світить, та не гріє сонце золоте. (Я.Щоголів.) Червонясте, золотисте опадає з кленів листя. (І.Блажкевич.) В парках і садочках на доріжки й трави падають листочки буро-золотаві. (К.Перелісна.)

* Переписати, вставляючи пропущені літери.Пояснити вживання розділових знаків. Однорідні члени речення підкреслити, вказати звертання та вставні слова. Чи є звертання і вставні слова ченами речення?

Люблю всім серцем і душею я землю прадідів моїх. (В.Сосюра.) Шануй, юначе, батьківс..кі шляхи. (Д.Луценко.) Добра віра, праця щ..ра нам наблизять слушний час! (М.Вороний.) Уже кущі калини зодягли, мабу..ь, в дівчат позичені корали. (Є.Гуцало.)

*Бесіда.

· Які розділи науки про мову вам відомі?

· Який з розділів вивчає словосполучення й речення?

· Який розділ вивчає правила вживання розділових знаків?

· Які члени речення називаються однорідними?

· Які члени речення можуть бути однорідними?

· Як поєднуються між собою однорідні члени речення?

· Які розділові знаки ставляться мієж однорідними членами речення?

· Що таке звертання? Які розділові знаки ставляться при звертанні?

· Яка роль вставних слів? На що вони можуть вказувати?

· Які розділові знаки ставляться при вставних словах?

· Чому звертання та вставні слова не є членами речення?

ІІІ. Виконання вправ на повторення.

* Попереджувальний диктант.Записані речення прочитати, правильно їх інтонуючи. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Ми цілому світу бажаєм братання, поради, освіти й свободи! (М.Старицький.) Люби, українець, свободу, люби! Покажемо світу, що ми не раби. (В.Сосюра.) Новий і давній зміст, бува, вміщає наша голова. (М.Рильський.) Хай добро йде в нашу хату, щастя, сила і здоров’я! (П.Тичина.) Огида до неправд, насильства, кривди й зла огнем у грудях заіскриться. (В.Самійленко.)

ІІ. Духмянить осінь пшеницями, житом. (П.Воронько.) Осінь їде на коні. Не спіткнися, кінь багряний! (В.Сосюра.) Якщо ви з осені купці, то навесні, вибачте, старці. (Нар.творч.) Принеси мені, вітре, сизий холод ожини. (Б.Олійник.)

* Прочитати.В кожному з речень визначити однорідні члени та узагальнювальне слово. Пояснити вживання розділових знаків.

І. По полях, садах і городах іде золота осінь. Її урочиста хода відчувається всюди: на селі й у місті. Яблука, груші, сливи, виноград, кавуни, помідори – все це з’явилося в достатку. І ми з подякою згадуємо тих, хто взяв у землі ці блага природи: садоводів, городників, бригадирів, ланкових. (За В.Минком.)

ІІ. Все навкіл оранжево-лілове: обрій, поле, річка, сіножать. (І.Гнатюк.) Діти улітку складають гербарій: пелюстка ромашки, цвіт ведмежого вушка, зозулині черевички й сині лісові дзвоники. (Є.Гуцало.)І ось нарешті вся сім’я зібралась: три доньки, син, зяті, невістки, внук. (І. Доценко.)

ІV. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.

*Опрацювання таблиці.

Розділові знаки при однорідних членах речення
Кома між однорідними членами речення ставиться:	Кома між однорідними членами речення не ставиться:
Якщо однорідні члени не зв’язані сполучниками. Наприклад: А світ такий красний, хороший, розкішний! (Леся Українка.) Гула, гуркотіла, двигтіла епоха. (І.Драч.) Якщо однорідні члени зв’язані повторюваними сполучниками: Наприклад: Раділи і садок, і поле, і долина. (Л.Глібов.) І грає, і піниться синєє море. (Є.Гребінка.) Ми ціну знаємоі хліба, й солі. (М.Стельмах.) Якщо однорідні члени зв’язані протиставними сполучниками. Наприклад: Народ страждав, але стояв і людських добивався прав. (М.Рильський.) Нам же потрібно не вліво, а вправо. (П.Тичина.)	Якщо однорідні члени зв’язані неповторюваними сполучниками. Наприклад: Початок і кінець мають подати одне одному руки. (Нар.творч.) Без труда росте пирій та лобода. (Нар.творч.) Я учився у школі і в полі. (М.Стельмах.)

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Послідовність розробки розрахункового матеріального балансу	\|	V. Виконання вправ на застосування узагальнювальних правил.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.