Урок № 21

Зв’язне мовлення

Ділові папери. Розписка. Аналіз письмового переказу

Мета: пояснити особливості складання розписки, формувати вміння складати цей діловий папір відповідно до окресленої ситуації спілкування; підбити підсумки учнівських переказів, відзначити позитивне у їх виконанні, проаналізувати допущені типові помилки й недоліки учнівських творчих робіт; спрямувати учнів на індивідуальне опрацювання допущених помилок; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять, удосконалювати навички самостійної роботи.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

* Вибірковий диктант.Виписати назви документів. Які документи є в членів вашої родини? За яких обставин і для чого вони складаються? Як слід складати ділові папери?

Своїм указом, аж занадто строгим, Валуєв мову знищить не зумів. (І.Савич.) Побожна, урочиста тиша охопила зал, коли президією з’їзду було оповіщено, що Центральна Рада має оголосити свій Універсал. (В.Винниченко.) Літати я хочу без паспорта й візи поза кордонів колючі дроти. (Д.Павличко.) Тоді з’явивсь Іван Хомич. Він брав від нас заяви, посвідки, анкети. Питав, порившись в вороху заяв: “Хто дід? Хто батько? Звідки? Як ти? Де ти?” (М.Бажан.) Прилинула до мене телеграма, а в ній одне-одненьке слово: “Мама”. (П.Перебийніс.) Будь першим у полі, а не в протоколі. (Нар.творч.)

Cловник. Документ - складене відповідно до вимог закону письмове свідоцтво, що підтверджує будь-який факт, що має юридичне значення (наприклад: свідоцтво про народження, атестат або диплом про освіту, свідоцтво про укладення шлюбу, заповіт). Документи регулюють ділові стосунки між членами суспільства.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Пояснення вчителя.

Розписка – діловий папір, у якому укладач підтверджує факт одержання чогось від іншої особи або організації. Як і інші ділові папери, розписку складають в офіційно-діловому стилі, якому властиві такі ознаки:

тон викладу має бути нейтральний, емоційно забарвлені слова не вживаються;

усі слова вживаються тільки в прямому значенні, застосовують терміни, цифрові дані, чітко зазначаються прізвища й дати;

викладена інформація формулюється за допомогою суджень, у яких щось стверджується або заперечується.

Як і більшість ділових паперів, розписка складається за певним стандартом. Думки викладаються за допомогою речень певної будови. Такі традиційні для ділового стилю мовні звороти (мовні кліше) полегшують спілкування. Обов’язковою є назва ділового паперу (розписка). Необхідно зазначити, ким і кому, у зв’язку з одержанням яких матеріальних цінностей розписку видано. Як правило, розписка розпочинається словами: Я, Білоноженко Сергій Іванович, учень 7 класу Вишнівської середньої школи... або Видана мною, Сторожуком Олександром Григоровичем, робітником заводу “Кристал”... . Ліворуч під текстом зазначається дата, праворуч ставиться розбірливий підпис.

Пишеться розписка обов’язково від руки в єдиному примірнику. Виправлень і підчисток бути не повинно. Грошові суми слід записувати цифрами та літерами. Найменування матеріальних цінностей потрібно вказувати точне.

Розписка складається за принципом “юридичної довіри”, тобто здатності спричинити передбачену законом відповідальність за невиконання зазначеного цей діловий папір не має (крім розписок, нотаріально завірених). Тому печаткою та підписом керівника установи розписку не завіряють. Завіряється розписка лише підписом одержувача. Після повернення матеріальних цінностей (термін такого повернення часто зазначається) розписка йому повертається.

* Опрацювання зразка розписки.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Скарб гетьмана Полуботка	\|	Урок № 22

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.