Урок № 37

І. Білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще вище. (Леся Українка.)Тяжко вранці прокидаться, а ще тяжче вечора діждаться. Щастя – добре, але воля – краще. (Нар.творч.) Страшно безсило-малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти. (Б.Олійник.) Прямого дерева у лісі багато, а кривого найбільше. (Нар.творч.)

ІІ. Високо піднісся орел сизокрилий, все вищета вище до хмар золотих. (В.Самійленко.) Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче конає, угору здіймається важко, ще важче уділ поринає. (Леся Українка.) Я рвонувся швидше вітру через луки (Б.Олійник.) Добре чути далеко, а зле ще далі. Де не є добре, а вдома найкраще. Проси не багато, а якнайбільше, а от бери, що дають. (Нар.творч.)

* Вибірковий розподільний диктант.Прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння виписати в дві колонки.

Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає. Найсолодше в світі – сон. Раніше встанеш, то більше діла зробиш. Голова найбільше радиться з очима та вухами. Риба утікає, де глибше, а чоловік – де ліпше. Краще десятьом допомогти, ніж у одного попросити. Ту вівцю першою стрижуть, яка найбільше мекає. Гострий ніж швидше відріже шмат. Манівцями – далі, напростець – найближче.

Народна творчість.

* Прочитати речення.Якими частинами мови є виділені слова? Свою думку обгрунтувати. З’ясувати ступінь порівняння вжитих у реченнях прислівників.

1. Якби не зима, то й літо було б довше. Якби не зима, літо тривало б довше.

2. Дощове літо гірше осені. Дощове літо буває гірше осені.

3. Високе дерево вітер зламає найперше. Господарське око краще за будь-які ліки.

* Попереджувальний диктант.Прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного, виділити суфікси.

І. Богдан грізніше грому впав на загарбницькі полки. (І.Драч.) І хочеться скоріш, щоб промінь заяснів. (В.Самійленко.) Калатає серце все гучніш, гічніш. (О.Башкирова.) Здається, на світі миліше немає, чим наше подвір’я, стара яворина. (А.Малишко.) Тільки є ще вище диво, м’ята пахне більш правдиво. (П.Тичина.) Найдужче цінував я хліб в житті. (М.Сіренко.) Привезіть же мені книжок якнайшвидше! (І.Нечуй-Левицький.)

ІІ. Що є братерства гідніше на цій крутоплечій планеті? (І.Драч.) Що тепліш, як пташки перце? Вище хто від сонця гріє? Ах, тепліш – це людське серце... Що стрункіше від тополі? Що є глибше океана? Що ніжніше від красолі, що на ній горять рум’яна? А стрункіш – закони творчі. А ніжніш – душа людини. (П.Тичина.) Ти себе найбільше бережи без впину; та віддай майно і жінку, себе за Вкраїну. (І.Франко.) Сильніше за любов злоба горить. Сильніше за красу вражає бридь. Але життя росте лише з любові, лише краса людей навчає жить! (Д.Павличко.) Я в чоловіці люблю, що чоловічне найбільш. (І.Франко.) Усіх слухай, та на власний розум надійся найбільше. (Нар.творч.)

ІІІ. А час летить усе скоріше. (В.Сосюра.) Беріть глибше, будьте вище! (І.Драч.) Що є блаженніш бути? (М.Ткач.) Після борвію легше дихати. (М.Старицький.) Часто кажуть: “Ясні зорі – то найкраще в цілім світі”. (Леся Українка.) Але з розкутих таємниць політ людини – вище птиць. (А.Малишко.) Мій зір літає, наче гордий птах, та опускається все нижче й нижче. (Д.Павличко.) Найбільше я люблю вас, найвірніші друзі. (В.Швець.)

Перші кроки даються (тяжко). Доброму навчитися (важко). Свій хліб годує (певно). (Швидко) сльоза висихає. Свій пес (болюче) кусає. У голоти (багато) роботи. (Легко) бити того, хто не борониться. Партач (багато) трісок робить.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант.Визначити ступені порівняння прислівників.

І. Всюди добре, а дома краще, кажуть, стократ. (І.Гнатюк.) Що я побачив найперше у світі, ступивши на ганок у хаті? Степи, аж до самого моря розлиті. (М.Нагнибіда.) Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті! На фамільному гербі ми карбуєм вічне: “Мати!” (Б.Олійник.) Навіть вмитися сльозами теж найкраще біля мами. (М.Людкевич.) Найбільше ж славні ми трудами, що дуже схожі на бої. Найбільше славні ми боями, на працю схожими. (М.Рильський.) А нумо співати про нашу Наталку Полтавку! Цю пісню мій тато найдужче співати любив. (С.Литвин.) Дівчину вродливу юнак покохав; дорожче від неї у світі не мав. (М.Вороний.)

ІІ. І дуже хочеться мені, щоб сад наш вічно цвів й співало в нашій стороні найбільше солов’їв. (В.Швець.) Та все ж найбільше вабить мою душу над Тисою цвітіння абрикос. (Л.Дмитерко.) З природою найліпше навзаєм, слід за любов платити їй любов’ю. (Є.Гуцало.) Заздрю я бджолі найбільше в світі. (П.Воронько.) Душа все частіше зітхає: “Боже...” Чого вона плаче? Що її тривожить? (М.Литвин.) Страшніше смерті, як нема де вмерти, коли для всіх однаково ти свій, чужим для всіх лишаючись одначе. (Б.Олійник.) Завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. (Леся Українка.) Це страшно, як людину розпинають, не йнявши віри їй, що Бог вона... А ще страшніше, як знімають ката з охрестя справедливої ганьби. (Д.Павличко.)

Словник. Голгофа – гора поблизу Єрусалима, на якій було розіп’ято Ісуса Христа.

* Диктант з коментуванням.За схемою, поданою на с. 77 підручника, розібрати як частини мови два-три вказаних учителем прислівники.

І. Гей, скоріше, коню-друже, щось мені на серці тужно. Озирнись назад пильніше, вже проїхали ми більше, аніж полишилось нам доріг. І що коротша, коню, нам дорога, то все крутіше судять кожен крок... (Б.Олійник.) Як прийде осінь, то найбільше слів про наших українських журавлів. (С.Шевченко.) Все менше й менш пала душа вогнем. (М.Старицький.) І я чую тихі речі й голосніше граю. (П.Куліш.) Далі й далі тоне голос молодий. (В.Сосюра.) Уже вночі блякліше сяють зорі. Те коло, що оточує мене, за всесвіт ширше інколи здається. (П.Воронько.) Я піснею в небо полину, щоб стати ще дужче земним. В безхмарний небосхил все вище, вище сонце, мов золотий їжак, засапано повзе. (В.Сосюра.) Гей, цимбали! Швидше! Шпарче! Голосніш, музики!!! (Леся Українка.) “Швидше, вище, сильніше!1” – такі три слова вирізьблені на кожній олімпійській медалі. (З газ.) Тричі пришите тримається найнадійніше. Кінчайте обідати, коли стає найсмачніше. (Нар.творч.)

ІІ. Я тяжко співаю, а ще тяжче пишу. (Д.Павличко.) Я знаю силу слова, воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. (В.Сосюра.) Берег зник в тумані сизім, ширше стало моря скло. Тут же стогнуть грізні хвилі та зростають вище й вище... (М.Старицький.) Найкраще для русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака. (Леся Українка.) Берег, соняшники, клуня... Швидше, швидше, ноги юні! Тікать! Тікати! Якнайшвидше! І він біжить, аж вітер свище. (М.Рильський.) А лінгвіст, як має розум він і хист, найглибше дивиться в народнії серця і думи благородні, століть минулих чорний дим найяскравіше протинає, в майбутнє дивиться безкрає. (М.Рильський.)

Словник. Лінгвіст – мовознавець.