• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Урок № 37

Тема: Ступені порівняння прислівників.

Мета: пояснити значення й особливості творення простої та складеної форм вищого й найвищого ступенів порівняння прислівників; формувати вміння розпізнавати, розрізняти й утворювати форми ступенів порівняння прислівників, правильно вживати їх у мовленні; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати спостережливість, увагу, логічне й образне мислення, удосконалювати граматичний лад мовлення учнів.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник, орфографічний словник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки.Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

ІІ. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

*Прочитати. Вказати прикметники вищого й найвищого ступенів порівняння.Що означають вищий і найвищий ступені порівняння прикметників?

Хто з нас був добрий, добріший ще буде. (В.Самійленко.) Міцна людина міцніша за кремінь, а слабка слабша за мушку. Праця – не просто певний, а найпевніший скарб. Квітки колючі – найбільш живучі. (Нар.творч.) Я найбільш усіх гарячий і натуру маю жваву. (В.Самійленко.)

*Прочитати подані в трьох колонках народні прислів’я, вказати в кожному прислівники.У прислів’ях якої з колонок прислівники вказують, що ознаку діїї або ознаку іншої ознаки виражено більшою і найбільшою мірою?

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.Опрацювання таблиці “Творення ступенів порівняння прислівників” (с.75).

V. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати. В кожному з речень вказати прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння.

І. Білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще вище. (Леся Українка.)Тяжко вранці прокидаться, а ще тяжче вечора діждаться. Щастя – добре, але воля – краще. (Нар.творч.) Страшно безсило-малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти. (Б.Олійник.) Прямого дерева у лісі багато, а кривого найбільше. (Нар.творч.)

ІІ. Високо піднісся орел сизокрилий, все вищета вище до хмар золотих. (В.Самійленко.) Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче конає, угору здіймається важко, ще важче уділ поринає. (Леся Українка.) Я рвонувся швидше вітру через луки (Б.Олійник.) Добре чути далеко, а зле ще далі. Де не є добре, а вдома найкраще. Проси не багато, а якнайбільше, а от бери, що дають. (Нар.творч.)

* Вибірковий розподільний диктант.Прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння виписати в дві колонки.

Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає. Найсолодше в світі – сон. Раніше встанеш, то більше діла зробиш. Голова найбільше радиться з очима та вухами. Риба утікає, де глибше, а чоловік – де ліпше. Краще десятьом допомогти, ніж у одного попросити. Ту вівцю першою стрижуть, яка найбільше мекає. Гострий ніж швидше відріже шмат. Манівцями – далі, напростець – найближче.

Народна творчість.

* Прочитати речення.Якими частинами мови є виділені слова? Свою думку обгрунтувати. З’ясувати ступінь порівняння вжитих у реченнях прислівників.

1. Якби не зима, то й літо було б довше. Якби не зима, літо тривало б довше.

2. Дощове літо гірше осені. Дощове літо буває гірше осені.

3. Високе дерево вітер зламає найперше. Господарське око краще за будь-які ліки.

* Попереджувальний диктант.Прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного, виділити суфікси.

І. Богдан грізніше грому впав на загарбницькі полки. (І.Драч.) І хочеться скоріш, щоб промінь заяснів. (В.Самійленко.) Калатає серце все гучніш, гічніш. (О.Башкирова.) Здається, на світі миліше немає, чим наше подвір’я, стара яворина. (А.Малишко.) Тільки є ще вище диво, м’ята пахне більш правдиво. (П.Тичина.) Найдужче цінував я хліб в житті. (М.Сіренко.) Привезіть же мені книжок якнайшвидше! (І.Нечуй-Левицький.)

ІІ. Що є братерства гідніше на цій крутоплечій планеті? (І.Драч.) Що тепліш, як пташки перце? Вище хто від сонця гріє? Ах, тепліш – це людське серце... Що стрункіше від тополі? Що є глибше океана? Що ніжніше від красолі, що на ній горять рум’яна? А стрункіш – закони творчі. А ніжніш – душа людини. (П.Тичина.) Ти себе найбільше бережи без впину; та віддай майно і жінку, себе за Вкраїну. (І.Франко.) Сильніше за любов злоба горить. Сильніше за красу вражає бридь. Але життя росте лише з любові, лише краса людей навчає жить! (Д.Павличко.) Я в чоловіці люблю, що чоловічне найбільш. (І.Франко.) Усіх слухай, та на власний розум надійся найбільше. (Нар.творч.)

ІІІ. А час летить усе скоріше. (В.Сосюра.) Беріть глибше, будьте вище! (І.Драч.) Що є блаженніш бути? (М.Ткач.) Після борвію легше дихати. (М.Старицький.) Часто кажуть: “Ясні зорі – то найкраще в цілім світі”. (Леся Українка.) Але з розкутих таємниць політ людини – вище птиць. (А.Малишко.) Мій зір літає, наче гордий птах, та опускається все нижче й нижче. (Д.Павличко.) Найбільше я люблю вас, найвірніші друзі. (В.Швець.)

* Прочитати. Вказати прислівники вищого й найвищого ступенів, утворені від прислівників з іншим коренем. Назвати ці прислівники. Назвати прислівники, при творені ступенів порявняння яких відбувається чергування приголосних.

І. В сиве вікно погляну, ранок проявить скло. Всім нам бува погано, гірше б лиш не було. (І.Білий.) Краще чесно жить годину, аніж цілий день у скверні. (Г.Сковорода.) А що є гірше від неволі, коли навколо світ широкий... (І.Білий.) Чим ближче видно скелі Альбіону, тим далі Атлантичний океан. (Л.Дмитерко.) Весна все дужче розправляє крила. (В.Самійленко.) Трава виросте найперше там, де вже росла. Господарський догляд – над усе дорожче. (Нар.творч.)

ІІ. Краще давати, як просити. З високого коня почесніше, але гірше падати. Чим більше диму, тим менше тепла. Коломийку заспіваю собі веселенько, стане легше, стане краще, не болить серденько.

Народна творчість.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником.Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 76).

VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Від поданих прислівників утворити просту і складену форми вищого ступеня порівняння. При творенні яких прислівників випали суфікси –к-, -ок-, -ек-? При творенні яких відбулися зміни приголосних?

Широко, легко, важко, низько, дорого.

* Переписати, від поданих у дужках слів утворюючи прислівники вищого ступеня порівняння.

І. Вийся, голубе, (високо) лети! (А.Малишко.) Світання (широко) вії розмикає. (М.Стельмах.) Ліс іще (близько) підійшов до подвір’я. (М.Стельмах.) Два дуби вигнались (високо) за липи серед самої алеї. (І.Нечуй-Левицький.) Дедалі темна ніч (густо) налягати на землю почала. (М.Рильський.) Того року, мов на зло, навалив сніжище. Декуди по вікна впав, декуди ще (високо). (Д.Павличко.) Плескались хвилі, начебто хорти, ставало (важко) веслами гребти. (О.Омельченко.) Цвях витягнути (важко), ніж забити. Покинуть (важко), (легко) полюбити. (Д.Павличко.) Серця купина неопалима все горить із кожним днем (щедро). (Є.Гуцало.)

ІІ. Під великим деревом і грибу (просторо). У чистій хаті – (свіжо), з чистого посуду – (смачно). Що (швидко) зловиш вовка, то (мало) лиха він завдасть. Опісля (просто) знати, як треба було починати. Не судись, бо постіл (дорого) обійдеться за чобіт. (Сильно) звіра від кішки немає для мишки. Слово буває (дорого) від золота. (Легко) говорити, ніж зробити.

Народна творчість.

* Від поданих прислівників утворити просту і складену форми найвищого ступеня порівняння. Два-три утворених прислівники увести до самостійно складених речень.

Зразок. Завзято – найзавзятіше, найбільш (найменш) завзято.

Гордо, зручно, товсто, привабливо, високо.

* Переписати прислів’я, від поданих у дужках слів утворюючи прислівники найвищого ступеня порівняння.

Перші кроки даються (тяжко). Доброму навчитися (важко). Свій хліб годує (певно). (Швидко) сльоза висихає. Свій пес (болюче) кусає. У голоти (багато) роботи. (Легко) бити того, хто не борониться. Партач (багато) трісок робить.

Народна творчість.

* Пояснювальний диктант.Визначити ступені порівняння прислівників.

І. Всюди добре, а дома краще, кажуть, стократ. (І.Гнатюк.) Що я побачив найперше у світі, ступивши на ганок у хаті? Степи, аж до самого моря розлиті. (М.Нагнибіда.) Рід наш – з кореня верби. Не шукай древніше знаті! На фамільному гербі ми карбуєм вічне: “Мати!” (Б.Олійник.) Навіть вмитися сльозами теж найкраще біля мами. (М.Людкевич.) Найбільше ж славні ми трудами, що дуже схожі на бої. Найбільше славні ми боями, на працю схожими. (М.Рильський.) А нумо співати про нашу Наталку Полтавку! Цю пісню мій тато найдужче співати любив. (С.Литвин.) Дівчину вродливу юнак покохав; дорожче від неї у світі не мав. (М.Вороний.)

ІІ. І дуже хочеться мені, щоб сад наш вічно цвів й співало в нашій стороні найбільше солов’їв. (В.Швець.) Та все ж найбільше вабить мою душу над Тисою цвітіння абрикос. (Л.Дмитерко.) З природою найліпше навзаєм, слід за любов платити їй любов’ю. (Є.Гуцало.) Заздрю я бджолі найбільше в світі. (П.Воронько.) Душа все частіше зітхає: “Боже...” Чого вона плаче? Що її тривожить? (М.Литвин.) Страшніше смерті, як нема де вмерти, коли для всіх однаково ти свій, чужим для всіх лишаючись одначе. (Б.Олійник.) Завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний. (Леся Українка.) Це страшно, як людину розпинають, не йнявши віри їй, що Бог вона... А ще страшніше, як знімають ката з охрестя справедливої ганьби. (Д.Павличко.)

Словник. Голгофа – гора поблизу Єрусалима, на якій було розіп’ято Ісуса Христа.

* Диктант з коментуванням.За схемою, поданою на с. 77 підручника, розібрати як частини мови два-три вказаних учителем прислівники.

І. Гей, скоріше, коню-друже, щось мені на серці тужно. Озирнись назад пильніше, вже проїхали ми більше, аніж полишилось нам доріг. І що коротша, коню, нам дорога, то все крутіше судять кожен крок... (Б.Олійник.) Як прийде осінь, то найбільше слів про наших українських журавлів. (С.Шевченко.) Все менше й менш пала душа вогнем. (М.Старицький.) І я чую тихі речі й голосніше граю. (П.Куліш.) Далі й далі тоне голос молодий. (В.Сосюра.) Уже вночі блякліше сяють зорі. Те коло, що оточує мене, за всесвіт ширше інколи здається. (П.Воронько.) Я піснею в небо полину, щоб стати ще дужче земним. В безхмарний небосхил все вище, вище сонце, мов золотий їжак, засапано повзе. (В.Сосюра.) Гей, цимбали! Швидше! Шпарче! Голосніш, музики!!! (Леся Українка.) “Швидше, вище, сильніше!1” – такі три слова вирізьблені на кожній олімпійській медалі. (З газ.) Тричі пришите тримається найнадійніше. Кінчайте обідати, коли стає найсмачніше. (Нар.творч.)

ІІ. Я тяжко співаю, а ще тяжче пишу. (Д.Павличко.) Я знаю силу слова, воно гостріш штика і швидше навіть кулі, не тільки літака. (В.Сосюра.) Берег зник в тумані сизім, ширше стало моря скло. Тут же стогнуть грізні хвилі та зростають вище й вище... (М.Старицький.) Найкраще для русалки сидіти край рибалки, глядіти неборака від сома та від рака. (Леся Українка.) Берег, соняшники, клуня... Швидше, швидше, ноги юні! Тікать! Тікати! Якнайшвидше! І він біжить, аж вітер свище. (М.Рильський.) А лінгвіст, як має розум він і хист, найглибше дивиться в народнії серця і думи благородні, століть минулих чорний дим найяскравіше протинає, в майбутнє дивиться безкрає. (М.Рильський.)

Словник. Лінгвіст – мовознавець.

* Переписати прислів’я, на місці крапок уставляючи прислівники у формі вищого чи найвищого ступенів порівняння.

Безчестя ... смерті. ... себе не виростеш. Трутням свята ... брата. Тупий серп руку вріже ... гострого. У дерево з плодами ... кидають каміння. ... свій гість, ніж чужих шість. Борг чим ... лежить, тим ... росте. Високий стілець перевертається ... . ... дома косою косити, ніж у війську ранець носити. Хто більше знає, той ... питає.

Довідка. Гірше. Вище. Рідніше. Гірше. Найчастіше. Краще. Довше, більше. Найчастіше. Ліпше. Найбільше.

* Прочитати фразеологізми. Два-три з них увести до самостійно складених речень (усно).

Збоку видніше. Гірше не буває. Щодалі (дедалі), то краще. Тихіше води, нижче трави. Простіше простого. Дешевше від дірки з бублика. Далі нікуди (від спокуси). Вище лісу, нижче хмари. Вільніше (вільно) зітхнути. Краще тепер, як у четвер. Тихіше (тихше, обережніше) на поворотах!

V. Підбиття підсумків уроку.

VІ. Домашнє завдання. Вправа 211.

Переглядів: 1034