• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Як виготовляли кислий (квасний) сир

Урок № 38

Зв’язне мовлення

Особливості будови розповіді про процес праці.

Усний вибірковий переказ тексту, що містить розповідь

про процес праці

Мета:пояснити особливості будови розповіді про трудовий процес; формувати текстотворчі вміння, зокрема вміння переказувати таку розповідь; виховувати повагу до праці, майстерності, наполегливості, старанності; розвивати спостережливість, збагачувати й уточнювати словниковий запас учнів.

Хід уроку

І. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

ІІ. Повідомлення мети і завдань уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

*Пояснення вчителя.

Розповідь про процес праці включає перелік певних трудових операцій у тій послідовності, в якій їх потрібно виконати, щоб одержати продукт праці.

“Відомим” у реченнях такої розповіді є вказівка на особу, яка працює. “Новим” є назви трудових операцій.

Наприклад:

В Н

У гладушці чи макітрі хазяйка підігрівала кисле молоко. Утворену масу,

В Н Н

вона виймала, відтискала у вороку - зшитому трикутному шматку

В Н В

полотна. Потім господиня притискала ворок дошкою. Після цього вона

Н Н Н

солила сир та щільно вкладала у невелику діжку, перекладала його

В Н

шарами масла. Зверху хазяйка накривала сир полотняною шматинкою,

Н

дерев’яним кружком і притискала каменем. Квасний сир міг зберігатися

до двох років.

З довідника.

Розповідь про трудовий процес може бути складена в науковому, діловому або художньому стилях.

У наукових та ділових розповідях про процес праці названі трудові операції стосуються не конкретного їх виконавця, а особи узагальненої – йдеться про те, що саме так потрібно робити всім. Тому назва виконавця в такому тексті може опускатися – найчастіше вживаються дієслова третьої особи множини: так роблять (будують, шиють, вирізьблюють, фарбують).

У наукових та ділових розповідях про рудовий процес часто використовують поєднання слів можна, треба, необхідно, слід з неозначеною формою дієслова: можна викроїти, необхідно прикріпити. Така розповідь має характер інструкції, її мета – передати конкретні узагальнені відомості про те, як це потрібно робити. Розповідь позбавлена емоційності, усі слова вживаються тільки в прямому значенні.

Буває, що назва виконавця опускається і у художніх розповідях про трудовий процес.

Наприклад:

І. Ви знаєте, як робиться свищик? Береться в добрий палець лозина, відрізається від неї цурупалок сантиметрів у десять завдовжки. Потім посередині прорізається навкруг молода кора, обережно обстукується ручкою ножа, доки не здійметься, як рукавичка. Ну, а тоді вже просто: видовбав у оголеному дереві ямку, надрізав кінчик, знову натяг кору - і свищик готовий. Стромляй його, чоловіче, до рота і свищи собі на здоров’я!

А.Дімаров.

ІІ. У цих канавах ловили в’юнів. Канаву перегороджували листовим залізом, у льоду прорубували дучки (важка, пекельна робота, якщо лід уже товстий, міцний), йшли з одного краю, били в воду бурхачками. І що ближче підходили бурхальщики, то дужче закипала чорним живим виром вода в ополонці біля загати. В’юнів вичерпували невеликою підсакою й зсипали просто в мішки, які зав’язували й кидали на лід.

За Ю.Мушкетиком.

Мета художньої розповіді про процес праці – викликати певне ставлення і до самої праці, і до її виконавця. Така розповідь образна й емоційна. В ній вживаються художні засоби: епітети, порівняння, метафори тощо.

ІV. Виконання вправ на закріплення.

*Прочитати (прослухати). Визначити, який тип мовлення покладено в основу уривків. Дати відповіді на запитання:

· Хто є виконавцем трудового процесу, про який ідеться у першому уривку?

· Які дії ними викнуються? У якій послідовності?

· Чому у другому уривку вказівку на особу виконавця опущено?

· У якому стилі складено висловлювання? Свою думку обгрунтувати.

І. Здоєне молоко важко спочиває в дерев’яному посуді, над ним схилився пастух. Молоко жовкне й гусне. Пастух схилився над ним насуплений і навіть суворий. Розщібає поволі рукава і по лікті занурює в молоко свої голі руки. І так застигає...

Тепер має бути тихо в хаті, двері замкнені, ніхто не сміє кинуть оком на молоко, поки там твориться щось, поки пастух чаклує. Все наче застигло в німому чеканні. Тільки по легкому рухові жил на пастухових руках помітно, що насподі в посуді відбувається щось. Руки оживають потроху, вони то підіймаються вище, то опускаються нижче, закруглюють лікті, щось плещуть, бгають та гладять там всередині, і раптом з дна посуду, з-під молока підіймається кругле тіло сиру. Воно росте, обертає плескаті боки, купається в білій купелі, само біле і ніжне...

Пастух легко зітхнув. Тепер кожен може вже глянуть. Славний вийшов сир, пастухові на втіху і на пожиток людям...

За М.Коцюбинським.

ІІ. Медівники

У ночвах тісто медівниче

Зринало вгору, мов крило,

І на відскоблену стільницю

Пухкою повінню текло.

По ньому бігала спочатку

Качалка, біла від муки,

А потім цинкова зірчатка

Ділила тісто на зірки.

На поді жевріла урочо

Гнучка, терпляча коцюба

І палахкучо била в очі

Жарінь рожево-голуба.

Крізь арку челюстей черлену

На втіху матері з руки

У небо чистої черені

Пливли засвічені зірки.

/П.Перебийніс.

* Прочитати (прослухати). Довести, що обидва уривки є розповіддю про трудовий процес. Визначити стиль кожного з висловлювань, свою думку обгрунтувати. З’ясувати, з якою метою створене кожне з висловлювань.

І. Щоб правильно намалювати людську постать, слід насамперед визначити її пропорції. Для початку потрібно накреслити схему, яка умовно позначає кістяк.

Передовсім треба визначити співвідношення всіх частин постаті. Пропорції фігури у людей неоднакові: вони залежать від зросту, віку й індивідуальних особливостей.

Наприклад, у немовляти розмір голови складає 1/4- 1/5 загальної довжини тіла, у дванадцятирічного підлітка це співвідношення вимірюється приблизно як 1:6, 1:6,5. Перевірити співвідношення можна за допомогою олівця. Для цього візьміть олівець вертикально витягнутою рукою й спрямуйте його на натуру так, щоб верхній кінець припадав на рівень тімені. На рівні підборіддя перехопіть олівець великим пальцем. Тепер, притиснувши палець, рухайте олівець разом з рукою вниз, визначаючи, скільки разів відмічена вами довжина вміщується у всій постаті до самих ніг, враховуючи й розмір голови.

Після цього можна намітити пропорції інших частин тіла. Намічаючи плечі, не забудьте “залишити місце” для шиї. Ширина плечей у дорослої людини, як правило, дорівнює двом розмірам голови, у підлітків плечі дещо вужчі. Центр фігури припадає на місце тазу. Потрібно намітити місце лінії пояса та колін. Пояс – на відстані, рівній приблизно одному розміру голови від центру, коліна – посередині нижньої половини постаті. Лікоть знаходиться приблизно на рівні пояса, витягнуті пальці мають сягати середини стегна.

Дотримуючись такої схеми, ви можете малювати людську постать, намагаючись передати характерні форми голови, тіла, рук і ніг. Найважче малювати кисті рук і ноги.

З підручника.

ІІ. Змалювати Марту Хомівну можна ось так: зверху на чистому аркуші зробіть середню, краще навіть дрібну пляму чорнилом. Потім пером або кінчиком мізинного пальця розведіть пляму униз так довго, як вистачить паперу; добавивши два крючки для ніг і по дві довгі й тонісінькі рисочки для рук – ви будете мати її портрет абсолютної подібності. Ось тільки з одягом вам буде морока, бо спідницю Марта Хомівна має у сто сорок чотири складки. Але й це не біда. Треба тільки мати на увазі, що, одягнута в цю спідницю, господиня дуже скидатиметься на мітлу, звичайно, коли на держалні зверху ви намалюєте ріпу замість голови. Крім того, що господиня дуже довга і тонка, вона ще й чорна. Чорним розмалюйте обличчя, руки, шматочки шиї, ноги, спідницю, волосся, очі, губи.

За І.Сенченком;

V. Підготовка до роботи над усним вибірковим переказом.

* Читання тесту вчителем.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми і головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення та допоміжних типів мовлення.

*Колективне складання плану вибіркового переказу тексту (фрагменту, що є розповіддю про процес праці).

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

* Усне переказування розповіді про процес праці за складеним планом.

VІ. Самостійна робота учнів над вибірковим переказом на чернетках.

VІІІ. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. Скласти й записати розповідь (обсяг – 7-10 речень) про приготування улюбленої в родині страви (прибирання квартири перед святом; прикрашання різдвяної ялинки).

Текст для усного вибіркового переказу

Переглядів: 764