Рибальство

Тексти для письмового докладного переказу

Письмовий докладний переказ тексту,

Уроки № 42, 43

Зв’язне мовлення

що містить розповідь про процес праці

Мета: на основі здобутих текстологічних знань формувувати відповідні текстотворчі вміння, зокрема вміння переказувати текст, що вміщує розповідь про процес праці; удосконалювати культуру писемного мовлення; сприяти збагаченню та уточненню словникового запасу школярів; виховувати поважливе ставлення до людей та їхньої праці, цікавість до творчості, до різноманітних видів людської діяльності; розвивати слухову пам’ять, логічне й образне мислення.

Хід уроків

І. Повідомлення мети і завдань уроку.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.

* Читання тесту вчителем або учнями.

*З’ясування лексичного значення вжитих у тексті переказу слів, які перебувають у пасивному словнику учнів.

*Визначення теми та головної думки тексту.

*Визначення стилю тексту. З’ясування покладеного в його основу типу мовлення (розповіді про трудовий процес).

*Колективне складання плану тексту.

*Повторне читання вчителем тексту (якщо у цьому є потреба).

ІІІ. Самостійна робота учнів над переказом на чернетках.

ІV. Підбиття підсумків уроку.

V. Домашнє завдання.Закінчити, відредагувати, перевірити чорновий варіант переказу, переписати переказ до зошитів.

Рибальство в Україні було відоме віддавна. Це підтверджують археологічні знахідки: різноманітні гачки, грузила для риболовних сітей.

Вже з ХVІ ст. терміни риболовства та види снастей, якими дозволялося виловлювати рибу, визначалися законами.

Професійне рибальство в Україні було досить обмеженим. Для селян риболовля була підмогою в їх господарстві. Рибою прагнули поповнити харчування. Риба була також предметом продажу й обміну на інші продукти.

Українці знали різноманітні способи та знаряддя вилову риби. До найпоширеніших засобів рибної ловлі належали вудки. Вудками користувалися насамперед підлітки, а також дорослі рибалки, коли розраховували на невеликий улов.

У гирлах великих рік рибалки застосовували перемети. Так звалися довгі шнурки з підвішеними на них десятками гачків з наживкою. Шнур перетягували поперек річки й закріплювали на берегах, а підвішені гачки занурювали на потрібну глибину у воду.

Рибалки використовували ятері. Це циліндричної форми сіті з кількома обручами. Найчастіше ятері складалися з двох сіток. Кінець довшої сітки зав’язували наглухо. Кінець меншої, що була вставлена в першу, мав вузький отвір. Запливши у цей отвір, риба вже не могла вибратися назад. Інколи по боках ятера прикріплювали додаткові полотнища сіток, які звалися “крилами”. Так “крила” спрямовували рибу до отвору.

Рибальство в Україні грунтувалося на дбайливому ставленні до природи. До речі, українці ніколи не глушили рибу. (З підручн.; 200 сл.)

o Пояснити лексичне значення слів археологія (наука, що вивчає історичне минуле людського суспільства на основі речових пам’яток, виявлених під час розкопок), циліндричний (такий, що має форму циліндра), гирло (річки) (місце, де річка впадає в море, озеро або іншу річку: кінець нижньої течії річки; дельта).

o Дібрати синоніми до слів насамперед, отвір, дбайливий.

o Скласти план (орієнтовний: І. Рибальство в Україні відоме здавна. ІІ. Терміни риболовства та види снастей визначалися законами. ІІІ. Для селян риболовля була підмогою. ІV. Чим і як ловили рибу. 1. Найпоширеніший засіб – вудка. 2. Як використовували перемети. 3. Ятері – циліндричної форми сітки з кількома обручами. V. Рибальство грунтувалося на дбайливому ставленні до природи).

o Написати докладний переказ.

2. Розповідь діда Артема

Ви помітили, що в одному місці солов’ї краще співають, в іншому гірше або теж добре, але інакше?

Приїхав якось мій товариш від дочки з Черкащини і розповів, яких він там чув солов’їв. Усім солов’ям солов’ї! І про тільки не зайде балачка, знову він про черкаських солов’їв торочить.

Зібрався й я до його дочки в гості. Риби повіз на гостинець, яблучок і поклін од батька. Розпитав, де той ліс, та й пішов увечері послухати. І правда, є там славні співуни.

Вибрав я найкращого солов’я. Він і вдень і вночі співав безперестанку. Упіймав сіткою, зв’язав йому крила, посадив у клітку й привіз додому.

Боявся, що загине мій соловейко в неволі. Ні, вижив. Через тиждень почав співати. Цілісінький рік ходив я за ним, як за дитиною. Годував комашиними яєчками, борошняними черв’ячками, тертою морквою, давлене конопляне сім’я давав, пшоняну кашу.

І співу навчав. Завішував клітку хусткою, а біля неї чіпляв ще одну з якоюсь співучою пташкою. Співає пташка, соловей слухає, та й собі навчається. Більшає в його співі колін. Дечого навчився од лісового жайворонка. У дрозда перейняв дещо, у горихвістки, вівчарика, перепела. Гарно виходить! Ніби їхньої пісні співає, а все ж по-своєму.

Навесні випустив я соловейка в ліс. Швидко він звикся. Чую, вже й од наших солов’їв перехоплює собі коліна, яких у його співі раніше не було. А наші солов’ї теж не глухі, у нього вчаться.

Ось як я солов’я співати навчив. (За Б.Комаром; 232 сл.)

· Пояснити лексичне значення слова коліно (стосовно співу) (розм. Певна частина, закінчений мотив у музичному творі, пісні).

· Скласти план (орієнтовний: І. Солов’ї співають по-різному. ІІ. Розповідь товариша. ІІІ. Справді гарні черкаські співуни! ІV. Дід привіз соловейка додому. V. Рік ходив за соловейком як за дитиною. VІ. Як дід навчавчав солов’я співати. 1. Клітку завісив хусткою. 2. Поруч чіпляв клітку зі спувучим птахом. 3. Чого навчався соловейко. VІІ. Навесні дід випустив соловейка в ліс.)

· Написати докладний переказ тексту від третьої особи.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Уроки № 40, 41	\|	Народження букета

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.