МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Вона може надаватись як- окремій людині, так і - групі людей, організації В медичній психологіїпсихологічна допо-мога включає в себе: - надання людині інформації: - про її психічний стан, - про причини і механізми виникнення у неї психічних і психопатологічних феноменів, - активна, цілеспрямована психологічна дія на індивіда з метою: - гармонізації його психічного життя - адаптації до соціального оточення
Основними способами психологічної допо-моги у медичній психології є: - психологічне консультування, - психологічна корекція, - психотерапія. Всі вони можуть використовуватись: - як окремо, - так і в поєднанні. Головна метапсихологічного консультуван-ня: - науково організоване інформування клієнта: - про його психологічні проблеми з ураху-ванням його особистісних особливостей - формування у нього активної життєвої позиції. Психологічну корекцію слід розуміти як діяльність фахівця з виправлення тих особливостей особистості, котрі не є оптимальними для неї. Мета психологічної корекції полягає у виробленні: - адекватної та - ефективної для збереження психічного здоров’я діяльності, котра сприяє: ____________________________________ - особистісному росту та - адаптації у суспільстві Психотерапія – система комплексної: - вербальної і - невербальної дії на: - емоції, - судження, - самосвідомість людини при різних захворюваннях: - психічних, - нервових та - психосоматичних.
Види психічного впливу: - саме вплив, - маніпулювання, - управління, - формування. Одним з об’єктів фахового клопоту медич-ного психолога є ятрогенія у клієнта. Ятрогенія – це загальна назва психогенного розладу у хворого як наслідок - необачних слів лікаря, - що ранять (власне ятрогенія) або: - його дій (ятропатія) - дій медичної сестри (соророгенія) - дій інших медичних працівників ____________________________________
Згубні самовпливи, котрі пов'язані з: - упередженням по відношенню до лікаря, - страхи перед медичним обстеженням, можуть також призвести до подібних розладів (егогенія). Погіршення в стані хворого під впливом небажаних впливів інших хворих (сумніви в правильності діагнозу тощо) позначають терміном егротогенія. Попередженняцих хворобливих станів – це підвищення загальної та професійної культури медичних працівників і персоналу медичних закладів. Одним з головних етичних принципів пови-нен бути: - принцип дотримання лікарської таємниці (конфіденційність). Конфіденційність стосується трьох видів відомостей: - про хвороби, - про інтимне і - про сімейне життя хворого. Лікар та медичний психолог є володарі цих відомостей тому, що вони їм довірені як людям, від яких чекають допомоги. _____________________________________ Серед етичних проблем медицини особливе місце посідають питання застосування в медицині її новітніх досягнень: - трансплантація органів, - генна інженерія, - збереження життя дітей з фатальними для соціуму генетичними помилками, - клонування, - евтаназія та інші. Можна виділити три головних типи реакції хворого на своє захворювання: - стенічна, - астенічна і - раціональна. При активній життєвій позиції хворого до лікування і обстеження говорять про стенічну реакцію. Схильність до песимізму, помисливість, але більш легке пристосування до захворюван-ня свідчать про астенічну реакцію. Раціональна - реальна оцінка ситуації і раціональний відхід від фрустрації. _____________________________________ Виділяють також типи особистісної реакції на захворювання: - співдружня реакція (характерна для осіб з розвиненим інтелектом. Вони стають «асис-тентами» лікаря); - спокійна реакція характерна для осіб зі стійкими емоційно-вольовими процесами. Такі пацієнти точно виконують все вказане лікарем, але часто навіть не усвідомлюють свою хворобу; - неусвідомлювана реакція (Реакція має патологічну основу, виконує роль психоло-гічного захисту); - слідова реакція (незважаючи на благопо-лучне видужання, хворий знаходиться у владі хворобливих сумнівів, в очікуванні рецидиву захворювання; - негативна реакція (хворі знаходяться у владі упереджень. Підозрілі, недовірливі, вступають у конфлікт з лікарем); - панічна реакція (хворі знаходяться у владі страху, легко навіювані, лікуються одночас-но в різних лікувальних закладах, плюс у знахарів та ворожок); - руйнівна реакція (хворі ведуть себе неадекватно, необережно, ігноруючи всі вказівки лікаря. Відмовляються приймати ліки та ін.) _____________________________________ Типи ставлення до хвороби (за Личко А.Є.): 1. Гармонійний - правильна, твереза оцінка стану; 2. Ергопатичний - "відхід від хвороби в роботу"; 3. Анізогнозичний - активне відкидання думки про хворобу, "обійдеться"; 4. Тривожний - безперервне занепокоєння і недовірливість, віра в прикмети і ритуали; 5. Іпохондричний - крайня зосередженість на суб'єктивних відчуттях і перебільшення їх значення, боязнь побічної дії ліків ...; 6. Неврастенічний - поведінка по типу "дратівливої слабкості". Нетерплячість і спалахи роздратування на першого зустріч-ного, потім сльози і каяття; 7. Меланхолічний - невіра в одужання, пригнічення хворобою, депресія (загроза суїциду!); 8. Апатичний - повна байдужість до своєї долі, пасивне підпорядкування процедурам і лікуванню; 9. Сенситивний - чутливий до міжособис-тісних відносин, сповнений побоювань, що оточуючі уникають його через хворобу, боязнь стати тягарем ...; _____________________________________ 10. Егоцентричний - "відхід у хворобу" з виставленням напоказ своїх страждань, вимога до себе особливого ставлення ...; 11. Паранояльний - упевненість, що хвороба є результатом чийогось злого наміру, а ускладнення - халатність медиків; 12. Дисфоричний - домінує похмуро-озлоб-лений настрій, заздрість і ненависть до здорових. Механізми психологічного захисту особисто-сті та їх роль: - Раціоналізація - хворий намагається занад-то докладно пояснити і розібратися в причи-нах того, що з ним сталося або фантазує на тему, як це могло б бути. - Регресія - зісковзування на більш примі-тивний рівень поведінки (наприклад, засуд-ження всіх і вся). - Витіснення - хворий щиро забуває про те, що трапилася з ним у патогенній ситуації. _____________________________________ - Заміщення - гнів переноситься на слабкі-шого, пошуки винних. - Заперечення - хворий не визнає у себе об'єктивних ознак неблагополуччя. - Невротична дереалізація – у хворого відчуття нереальності того, що відбувається. - Сублімація - переключення себе на соці-ально схвальну діяльність. - Компенсація - прагнення порадувати себе після конфліктної ситуації. Критерії психічного здоров'я грунтуються на поняттях: «адаптація», «соціалізація» та «індивідуалізація». - Адаптація включає здатність людини усві-домлено ставитися до функцій свого орга-нізму (травлення, виділення і т.ін), а також її здатність регулювати свої психічні проце-си (управляти своїми думками, почуттями, бажаннями). - Соціалізація - визначається за трьома критеріями, пов'язаними зі здоров'ям людини: ____________________________________ - Перший критерій пов'язаний зі здатні- стю людини реагувати на іншу люди- ну як на рівну собі. - Другий критерій визначений як реак- ція на факт існування певних норм у відносинах з іншими і як прагнення дотримуватися їх. - Третій критерій - як людина пережи- ває свою відносну залежність від ін-
|
||||||||
|