• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вона може надаватись як

- окремій людині, так і

- групі людей, організації

В медичній психологіїпсихологічна допо-мога включає в себе:

- надання людині інформації:

- про її психічний стан,

- про причини і механізми виникнення у неї психічних і психопатологічних феноменів,

- активна, цілеспрямована психологічна дія на індивіда з метою:

- гармонізації його психічного життя

- адаптації до соціального оточення

Основними способами психологічної допо-моги у медичній психології є:

- психологічне консультування,

- психологічна корекція,

- психотерапія.

Всі вони можуть використовуватись:

- як окремо,

- так і в поєднанні.

Головна метапсихологічного консультуван-ня:

- науково організоване інформування клієнта:

- про його психологічні проблеми з ураху-ванням його особистісних особливостей

- формування у нього активної життєвої позиції.

Психологічну корекцію слід розуміти як

діяльність фахівця з виправлення тих особливостей особистості, котрі не є оптимальними для неї.

Мета психологічної корекції полягає у виробленні:

- адекватної та

- ефективної для збереження психічного здоров’я діяльності, котра сприяє:

____________________________________

- особистісному росту та

- адаптації у суспільстві

Психотерапія – система комплексної:

- вербальної і

- невербальної дії на:

- емоції,

- судження,

- самосвідомість людини

при різних захворюваннях:

- психічних,

- нервових та

- психосоматичних.

Види психічного впливу:

- саме вплив,

- маніпулювання,

- управління,

- формування.

Одним з об’єктів фахового клопоту медич-ного психолога є ятрогенія у клієнта.

Ятрогенія – це загальна назва психогенного розладу у хворого як наслідок

- необачних слів лікаря,

- що ранять (власне ятрогенія) або:

- його дій (ятропатія)

- дій медичної сестри (соророгенія)

- дій інших медичних працівників

____________________________________

Згубні самовпливи, котрі пов'язані з:

- упередженням по відношенню до лікаря, - страхи перед медичним обстеженням,

можуть також призвести до подібних розладів (егогенія).

Погіршення в стані хворого під впливом небажаних впливів інших хворих (сумніви в правильності діагнозу тощо) позначають терміном егротогенія.

Попередженняцих хворобливих станів – це підвищення загальної та професійної культури медичних працівників і персоналу медичних закладів.

Одним з головних етичних принципів пови-нен бути:

- принцип дотримання лікарської таємниці (конфіденційність).

Конфіденційність стосується трьох видів відомостей:

- про хвороби,

- про інтимне і

- про сімейне життя хворого.

Лікар та медичний психолог є володарі цих відомостей тому, що вони їм довірені як людям, від яких чекають допомоги.

_____________________________________

Серед етичних проблем медицини особливе місце посідають питання застосування в медицині її новітніх досягнень:

- трансплантація органів,

- генна інженерія,

- збереження життя дітей з фатальними для соціуму генетичними помилками,

- клонування,

- евтаназія та інші.

Можна виділити три головних типи реакції хворого на своє захворювання:

- стенічна,

- астенічна і

- раціональна.

При активній життєвій позиції хворого до лікування і обстеження говорять про стенічну реакцію.

Схильність до песимізму, помисливість, але більш легке пристосування до захворюван-ня свідчать про астенічну реакцію.

Раціональна - реальна оцінка ситуації і раціональний відхід від фрустрації.

_____________________________________

Виділяють також типи особистісної реакції на захворювання:

- співдружня реакція (характерна для осіб з розвиненим інтелектом. Вони стають «асис-тентами» лікаря);

- спокійна реакція характерна для осіб зі стійкими емоційно-вольовими процесами. Такі пацієнти точно виконують все вказане лікарем, але часто навіть не усвідомлюють свою хворобу;

- неусвідомлювана реакція (Реакція має патологічну основу, виконує роль психоло-гічного захисту);

- слідова реакція (незважаючи на благопо-лучне видужання, хворий знаходиться у владі хворобливих сумнівів, в очікуванні рецидиву захворювання;

- негативна реакція (хворі знаходяться у владі упереджень. Підозрілі, недовірливі, вступають у конфлікт з лікарем);

- панічна реакція (хворі знаходяться у владі страху, легко навіювані, лікуються одночас-но в різних лікувальних закладах, плюс у знахарів та ворожок);

- руйнівна реакція (хворі ведуть себе неадекватно, необережно, ігноруючи всі вказівки лікаря. Відмовляються приймати ліки та ін.)

_____________________________________

Типи ставлення до хвороби (за Личко А.Є.): 1. Гармонійний - правильна, твереза ​​оцінка стану;

2. Ергопатичний - "відхід від хвороби в роботу";

3. Анізогнозичний - активне відкидання думки про хворобу, "обійдеться";

4. Тривожний - безперервне занепокоєння і недовірливість, віра в прикмети і ритуали;

5. Іпохондричний - крайня зосередженість на суб'єктивних відчуттях і перебільшення їх значення, боязнь побічної дії ліків ...;

6. Неврастенічний - поведінка по типу "дратівливої слабкості". Нетерплячість і спалахи роздратування на першого зустріч-ного, потім сльози і каяття;

7. Меланхолічний - невіра в одужання, пригнічення хворобою, депресія (загроза суїциду!);

8. Апатичний - повна байдужість до своєї долі, пасивне підпорядкування процедурам і лікуванню;

9. Сенситивний - чутливий до міжособис-тісних відносин, сповнений побоювань, що оточуючі уникають його через хворобу, боязнь стати тягарем ...;

_____________________________________

10. Егоцентричний - "відхід у хворобу" з виставленням напоказ своїх страждань, вимога до себе особливого ставлення ...;

11. Паранояльний - упевненість, що хвороба є результатом чийогось злого наміру, а ускладнення - халатність медиків;

12. Дисфоричний - домінує похмуро-озлоб-лений настрій, заздрість і ненависть до здорових.

Механізми психологічного захисту особисто-сті та їх роль:

- Раціоналізація - хворий намагається занад-то докладно пояснити і розібратися в причи-нах того, що з ним сталося або фантазує на тему, як це могло б бути.

- Регресія - зісковзування на більш примі-тивний рівень поведінки (наприклад, засуд-ження всіх і вся).

- Витіснення - хворий щиро забуває про те, що трапилася з ним у патогенній ситуації.

_____________________________________

- Заміщення - гнів переноситься на слабкі-шого, пошуки винних.

- Заперечення - хворий не визнає у себе об'єктивних ознак неблагополуччя.

- Невротична дереалізація – у хворого відчуття нереальності того, що відбувається.

- Сублімація - переключення себе на соці-ально схвальну діяльність.

- Компенсація - прагнення порадувати себе після конфліктної ситуації.

Критерії психічного здоров'я грунтуються на

поняттях: «адаптація», «соціалізація» та «індивідуалізація».

- Адаптація включає здатність людини усві-домлено ставитися до функцій свого орга-нізму (травлення, виділення і т.ін), а також її здатність регулювати свої психічні проце-си (управляти своїми думками, почуттями, бажаннями).

- Соціалізація - визначається за трьома критеріями, пов'язаними зі здоров'ям людини:

____________________________________

- Перший критерій пов'язаний зі здатні-

стю людини реагувати на іншу люди-

ну як на рівну собі.

- Другий критерій визначений як реак-

ція на факт існування певних норм у

відносинах з іншими і як прагнення

дотримуватися їх.

- Третій критерій - як людина пережи-

ває свою відносну залежність від ін-

Переглядів: 618