Мова програмування Visual Basic of Application

Запуск макросу

Запуск макросу.При запуску макросу виконання макрокоманд починається з першого рядка макросу і продовжується до кінця макросу або, якщо макрос входить у групу макросів, до початку наступного макросу. Запуск макроса з режиму конструктора виконується командою Запуск або за допомогою піктограми у вигляді знака оклику. Налагодження макросу в покроковому режимі. Виконання макросу в покроковому режимі дозволяє простежити передачу управління і результати виконання кожної макрокоманди. Це полегшує пошук макрокоманди, що приводить до виникнення помилки або дає невірні результати. Виконання макрокоманд при відкритті бази даних. Спеціальний макрос, збережений під ім’ям Autoexec, дозволяє автоматично виконати макрокоманду або набір макрокоманд при відкритті бази даних. У процесі відкриття бази даних програма Microsoft Access виконує пошук макросу з цим ім’ям і, якщо такий макрос існує, автоматично запускає його.

Сполучення клавіш у AutoKeys. Запуск макросу можна зв’язати з натисненням визначених клавіш. Такий макрос зберігається з ім’ям Autokeys. У наступній таблиці представлені сполучення клавіш, які використовуються у макросі Autokeys. Припустимі сполучення клавіш є підмножиною синтаксису інструкції Visual Basic SendKeys (таб. 9).

Таблиця 9. Сполучення клавіш

Інструкція SendKeys	Сполучення клавіш
^A або ^4	CTRL+Будь-яка буква або цифра
{F1}	Будь-яка функціональна клавіша
^{F1}	CTRL+Будь-яка функціональна клавіша
+{F1}	SHIFT+Будь-яка функціональна клавіша
{INSERT}	INS
^{INSERT}	CTRL+INS
+{INSERT}	SHIFT+INS
{DELETE} or {DEL}	DEL
^{DELETE} or ^{DEL}	CTRL+DEL
+{DELETE} or +{DEL}	SHIFT+DEL

Мова програмування Visual Basic of Application бере свій початок від мови Бейсик (Basic) – це скорочення англійських слів Beginners All-purpose Symbolic Instruction Code, що в перекладі означає: багатоцільова мова символічних інструкцій для початківців. Бейсик був розроблений у 1965 р. у США в Дартмутському коледжі. Visual basic of Application – це інтегрована інструментальна оболонка, що працює в середовищі Windows.

4.2.1. Основні поняття алгоритмічної мови програмування Visual basic

Алгоритм. Алгоритм – це точне розпорядження виконавцю, у зрозумілій для нього формі, що визначає процес досягнення мети. Алгоритм може представляти якусь послідовність обчислень або дій нематематичного характеру (мова схем, природна мова). Прикладом алгоритмів є книга готування їжі. Для того щоб змусити машину виконувати який-небудь алгоритм, треба ввести в неї програму – набір команд, записаних на зрозумілому машині мові. Машина розуміє програми, записані в кодах машини або програми з використанням алгоритмічних мов програмування. Програма в кодах машини являє собою сукупність команд, що містять записані у двійковому виді коди операцій і адреси команд.

Синтаксис.Синтаксис – це система правил, що визначають структуру конструкцій мови. Указує, як потрібно писати пропозиції мови. Процедура -фрагмент програми який є закінченою програмною одиницею. Процедура містить набір інструкцій (операторів) і методів, за допомогою яких виконуються дії або розраховується значення. Процедура може бути представлена як підпрограма (Sub-) і як функція (Function). Підпрограма – це частина програми, її окремий смисловий блок. Відмінність функції і підпрограми в тім, що результат роботи підпрограми – це набір значень, що привласнюється вихідним параметрам. Результат виконання функції – це одне значення. Параметри функції записуються в дужках.

Коментарі.Текст програми можна постачити коментарями, що не роблять вплив на хід виконання програми. Перед коментарем ставиться апостроф.

Рисунок 21. Структура процедури

Інструкції.Інструкції містять вирази, перемінні і числа, що складаються з цифр, букв і спеціальних символів. Букви – рядкові і прописні латинського алфавіту, але може використовуватися кирилиця для коментарі. Символи включають знаки операцій, синтаксичні знаки, спеціальні знаки і ключові (службові) слова. Перемінні і числа.Перемінні і числа мають різний тип. Кожна перемінна має ім’я, за допомогою якого звертаються до неї. Присвоєння значення перемінної здійснюється за допомогою оператора « = ». Наприклад: N =1. Константа.Константа містить фіксоване значення. Оголосити її можна так: PІ = 3, 141592.

Тип змінної. Користувач за допомогою оператора DIM може явно оголосити тип перемінної:

· Integer – ціле число (-32768 – 32767);

· Long – ціле число одинарної точності (-2*10⁹…+2*10⁹,тобто 2147483648);

· Single – число з комою що плаває;

· Double - число з комою подвійної точності, що плаває;

· Currency – грошова одиниця;

· String – текстовий тип даних (0…65535)...

· Boolean – булевий тип змінної

· Якщо тип перемінної не оголошений, то їй за замовчуванням привласнюється тип Variant

Приклад:

DIM Z as String, А as Integer

Таблиця 10. Ключові слова Visual Basic for Application

№	Слова	Опис
	DIM	Опис різних масивів
	DATE	Визначення даних
	FOR	Цикл
	GO TO	Перехід
	GO SUB	Перехід на підпрограму
	ON..GO TO	Оператор переходу, що обчислюється
	IF…THEN	Умова
	ELSE	Умова
	IF..THEN..ELSE	Умова
	WHILE	Умова
	THEN	Умова
	TAB	За цим оператором слідує список
	DEF	Оператор функції
	LET	Присвоювання
	RESTORE	Відновлення
	READ	Читання
	REM	Коментар
	INPUT	Введення
	RETURN	Введення даних закінчується натисканням цієї клавіші

Таблиця 11. Знаки операцій

Знак	Дія	Знак	Дія	Знак	Дія
=	Дорівнює	<>	Не дорівнює	+	Додавання
<	Менше	^	Ступінь	-	Віднімання
>	Більше	/	Ділення	*	Множення
<=	Менше або дорівнює	NOT	Заперечення
>=	Більше або дорівнює	AND	Логічне множення	OR	Логічне додавання

Синтаксичні знаки Visual Basic: крапка , кома, крапка з комою, двокрапка, ( ) - дужки.

Масиви.Масиви – це кінцеві набори даних, позначені одним ім’ям але мають різний номер. Наприклад: V(I,J), тут I – число рядків;J – число стовпців. Цикли.Це повторення виконання певних дій при певних умовах.

4.3. Програмування модулів

Модуль - це набір процедур записаних мовою Visual Basic, зібраних в одну програмну одиницю.

Існує два основних типи модулів:

· модулі класу (необхідні для створення нового об’єкта бази даних);

· стандартні модулі (модулі які створює користувач на основі процедур використовуючи існуючий об’єкт бази даних Модулі). Процедура або підпрограма це є закінчений фрагмент програми.

Процедури бувають двох типів:

· процедура обробки події (Sub);

· процедура функції (Function).

У стандартних модулях використовуються стандартні процедури та функції. У стандартних процедурах та функціях початок і кінець програмного коду генерується системою.

Стандартні процедури мають відповідну структуру. Так процедура функції (Function):

Public Function ім’я функції (параметри)

Тіло функції

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Створення макросу	\|	Static A As Integer

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.