• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Облікова процедура реєстрації банку та змін до статутного капіталу

Обов’язковою умовою формування повного пакета документів, що подаються до територіального управління Національного банку за місцем створення банку, є подання копії звіту про наслідки підписки на акції (для банку, що створюється у формі відкритого акціонерного товариства). Звіт повинен бути зареєстрованим Дер­жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку з додан­ням переліку акціонерів банку в розрізі такої інформації щодо кожного: найменування акціонера, його місцезнаходження, пла­тіжні реквізити, паспортні дані (для фізичних осіб), кількість ак­цій, на які він підписався, їхня загальна вартість і частка у статут­ному капіталі банку. Якщо банк створюється як товариство з обме­женою відповідальністю або як кооперативний банк, то в статуті банку має бути інформація про кількість часток, паїв у статутному капіталі, розмір часток кожного з учасників. За умови створення банку як акціонерного товариства до статуту банку включаються відомості про види акцій (прості, привілейовані), їхню номінальну вартість, форму випуску (документарна чи бездокументарна), кіль­кість акцій, що купується засновниками й акціонерами, строк і порядок виплати частки заробленого прибутку (дивідендів), що проводиться один раз у рік за підсумками року. Діє таке обмежен­ня щодо привілейованих акцій: сума їх випуску не може перевищу­вати 10 % статутного капіталу банку — акціонерного товариства.

Незалежно від форми новостворюваного банку в територіальному управлінні Національного банку (за місцем створення банку) відкривається накопичувальний рахунок, на якому акумулюються кошти учасників та акціонерів для формування статутного капіталу банку. Сума підписного капіталу, тобто обсяг капіталу, на який отримано письмові зобов’язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення коштів за підпискою на акції (паї) повинна бути перерахована учасниками банку або вповноваженою засновниками особою на накопичувальний рахунок установи Національ­ного банку не пізніше ніж за 15 днів до закінчення тримісячного терміну розгляду документів щодо реєстрації банку. До дати реєст­рації банку учасники повинні сплатити кошти в розмірі підпис­ного капіталу, визначеного установчим договором, але не нижче від мінімально встановлених нормативів.

Безумовно, до моменту реєстрації банку жодних бухгалтерських записів не виконується. Тільки після реєстрації банку в територіальному управлінні Національного банку за місцезнаходженням новоствореного банку йому відкривається кореспон­дентський рахунок. На цей рахунок не пізніше від наступного дня після його відкриття перераховуються кошти з накопичуваль­ного рахунка, які й утворюють статутний капітал банку, обсяг якого обліковується за балансовим рахунком 5000 П «Зареєстрований статутний капітал банку».

Важливо розуміти, що сальдо цього рахунка відповідає розміру статутного капіталу, зафіксованого в установчих документах, і дорівнює сумарній номінальній вартості випущених акцій, хоч, можливо, акціонери й учасники на момент реєстрації банку внесли не повну суму підписного капіталу, що законодавством не заборо­нено. Саме з метою відображення в обліку суми зареєстрованого, але не сплаченого акціонерами (учасниками) банку статутного капі­талу, використовується механізм запису за контрпасивним рахун­ком 5001 «Несплачений зареєстрований статутний капітал».

З огляду на облікові правила записи за вказаним контрпасивним рахунком виконуються за схемою активного рахунка, тобто:

· за дебетом рахунка обліковуються суми зареєстрованого, але не сплаченого капіталу в кореспонденції з рахунком 5000 «Зареєстрований статутний капітал банку»;

· за кредитом рахунка обліковуються суми, сплачені акціонерами, в кореспонденції з рахунками грошових коштів.

Викладене вище узагальнює перше правило обліку статутного капіталу.

Друге правило стосується обліку емісійних різниць, тобто перевищення суми коштів, отриманих від первинного випуску влас­них акцій (інших корпоративних прав) над їх номіналом.

Важливо знати, що в період первинного випуску акцій їх мож­на розмістити або за номіналом, або ж за ціною, яка перевищує номінал, що зумовлює виникнення емісійних різниць.

Утім за рахунком 5000 «Зареєстрований статутний капітал» вартість розміщених акцій ураховується тільки за номіналом. Для обліку емісійних різниць призначено рахунок 5010 П «Емісійні різниці»:

· за кредитом рахунка проводяться суми позитивної різниці при первинному та дальшому розміщенні акцій;

· за дебетом — суми списання різниці між ціною викупу та номінальною вартістю акцій у разі викупу власних акцій (у межах залишку за рахунком).

Зміст першого і другого правил обліку статутного капіталу узагальнює бухгалтерське проведення, що виконується після державної реєстрації банку:

· на обсяг коштів, акумульованих акціонерами (засновниками) на накопичувальному рахунку в установі Національного банку:

Дебет рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

· на суму зареєстрованого, але ще не сплаченого акціонерами статутного капіталу:

Дебет рахунка — 5001 КП «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку»;

· на суму зареєстрованого статутного капіталу банку:

Кредит рахунка 5000 П «Зареєстрований статутний капітал банку»;

· на суму емісійних різниць (у разі розміщення акцій за ціною, вищою за їх номінальну вартість):

Кредит рахунка 5010 «Емісійні різниці».

Відображення операцій за рахунками групи 500 «Статутний капітал банку» та 501 «Емісійні різниці» здійснюється тільки на балансі банку — юридичної особи.

Розпочинаючи діяльність, банк націлюється на ведення ефективного прибуткового банківського бізнесу, зміцнення фінансової стабільності, підвищення конкурентоспроможності на міжбанківсь­кому ринку капіталів. Великою мірою це залежить від рівня капіталізації банку, обсягу його статутного капіталу, що активізує намагання банку збільшити статутний капітал способом додаткового випуску акцій чи збільшення часток (паїв). Зміни, що вносяться, набувають чинності після здійснення відповідного запису до Державного реєстру банків. Згадуваним вище Положенням передбачено перелік документів, що їх зобов’язаний подати банк до Націо­нального банку в місячний термін після прийняття загальними зборами акціонерів, учасників або пайовиків рішення про внесення змін до статуту у зв’язку зі збільшенням статутного капіталу.

Процедура перереєстрації статутного капіталу майже така сама, як і реєстрації банку. Однак банк уже має відкритий у НБУ кореспондентський рахунок, тому кошти, унесені учасниками в рахунок сплати акцій (паїв, часток), перераховуються саме на цей рахунок.

Перед реєстрацією змін до статутного банку у зв’язку зі збіль­шенням статутного капіталу в системі бухгалтерського обліку виконуються такі записи:

¾ на суму попередніх внесків до статутного капіталу:

Дебет рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України»;

Кредит рахунка 3630 П «Внески за незареєстрованим статутним капіталом».

Після реєстрації змін до статутного капіталу — на суму фактич­но отриманих внесків:

Дебет рахунка 3630 П «Внески за незареєстрованим статут­ним капіталом»;

Кредит рахунка 5000 П «Зареєстрований статутний капітал банку»;

Кредит рахунка 5010 П «Емісійні різниці».

Одночасно на суму, що залишилася несплаченою і яку відповідно до чинного законодавства необхідно внести протягом року з часу реєстрації змін, виконується запис:

Дебет рахунка 5001 КП «Несплачений зареєстрований статутний капітал банку»;

Кредит рахунка 5000 П «Зареєстрований статутний капітал банку».

Факт отримання внесків за зареєстрованими змінами до статутного капіталу фіксує проведення:

Дебет рахунків грошових коштів;

Кредит рахунків 5001, 5010.

Кошти, отримані філією за реалізовані акції, зараховуються на рахунок 3641 П «Кредиторська заборгованість за розрахунками за цінними паперами для банку». Далі вони підлягають перерахуванню банку — юридичній особі через рахунки групи 390 «Розрахунки між філіями банку для формування статутного капіталу». Отримавши від філії відповідні документи на підтвердження фактів реалізації акцій, банк — юридична особа зараховує кошти на свої рахунки.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
3. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
4. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
5. Алгоритм формування статутного фонду банку
6. Альтернативні джерела формування підприємницького капіталу
7. Альтернативні теорії капіталу
8. Аналіз активів банку
9. Аналіз вартості капіталу
10. Аналіз використання капіталу.
11. Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку
12. Аналіз достатності банківського капіталу

Переглядів: 1170