Аналіз відносних показників прибутковості (рентабельності) роботи банку

Одним із шляхів характеристики ефективності роботи комерційного банку є оцінка рівня його прибутковості (рентабельності).

Аналіз показників прибутковості охоплює такі етапи:

· розрахунок фактичного значення прибутковості на основі даних балансу та інших форм річної та квартальної звітності;

· порівняльна оцінка коефіцієнтів з їх рівнем у попередні роки та квартали;

· визначення основної тенденції в динаміці коефіцієнтів (зростання або зниження);

· виявлення факторів, які впливають на зміну цих коефіцієнтів;

· оцінка факторів з позиції ліквідності балансу та банківських ризиків;

· розроблення рекомендацій щодо підвищення прибутковості банку або забезпечення її стабільності в майбутньому.

Аналіз прибутковості банку здійснюється за допомогою таких показників:

Рис. Основні показники прибутковості роботи банку

Аналіз цих показників здійснюється у порівнянні з планом і в динаміці. Вплив факторів на зміну показників прибутковості банку розраховується за допомогою способу ланцюгових підстановок.

Двома найважливішими показниками аналізу прибутковості банку є показники:

· прибутковість активів (ROA);

· прибутковість капіталу (ROE).

Прибутковість активів розраховується за такою формулою:

Цей показник може використовуватися як коефіцієнт для оцінки діяльності керівництва банку.

Але у зв’язку з тим, що не всі активи дають дохід, деякі банки в процесі аналізу прибутковості своєї діяльності деталізують показник процента прибутковості активів і розраховують процент прибутковості робочих активів:

Зіставлення показників ROA1 та ROA2 дає можливість виявити невикористані резерви підвищення прибутковості активів за рахунок поліпшення їх структури, ефективнішого використання. Зіставлення цих коефіцієнтів дає уявлення про можливості зростання рентабельності завдяки скороченню активів, які не приносять доходу. Передусім це стосується іммобілізованих власних коштів. Для банків, які використовують як кредитні ресурси залучені кошти, абсолютна рівність між цими показниками неможлива. Адже банки повинні створювати обов’язкові резерви, тобто зберігати частину залучених коштів у найбільш ліквідній формі, яка не дає доходу.

На практиці вважається: якщо рівень прибутковості активів перевищує 1 %, то банк працює рентабельно.

Прибутковість капіталу розраховується за формулою:

Оптимальне значення цього показника не менше 15 %.

Співвідношення прибутку та власного капіталу є показником стабільності. Аналіз цього коефіцієнта дає змогу прогнозувати, наскільки стійкий рівень прибутковості банку. Аналізуючи цей коефіцієнт, слід зіставити темпи зростання прибутку та власного капіталу.

На практиці деякі банки (а особливо їх акціонери) цей показник прибутковості деталізують за допомогою коефіцієнта віддачі статутного капіталу:

Цей показник характеризує доцільність та ефективність вкладення акціонерами своїх коштів та ефективність віддачі статутного капіталу, а також спроможність банку розпоряджатися всіма його коштами. Для акціонерів і пайовиків даного банку важливе значення має порівняння процента віддачі статутного капіталу з аналогічним показником інших банків для з’ясування сфер найбільш дохідного і вигідного розміщення своїх коштів.

Для оцінки ефективності видатків банку використовується показник рівня їх прибутковості (R_в), який розраховується за такою формулою:

Аналогічно здійснюється аналіз інших показників прибутковості.

Прибутковість (рентабельність) доходу розраховується у такий спосіб:

Оптимальне значення цього показника 7—8 %. Він відображає кількість грошових одиниць, які припадають на одну грошову одиницю доходу, або частку прибутку в доході. Його значення зменшується у разі зростання витрат.

Показник прибутковості доходу відбиває здатність менеджменту банку контролювати свої витрати. Зростання цього показника свідчить про гармонізацію структури ресурсної бази, тобто зменшення, наскільки це можливо, частки коштовних (дорогих) інструментів. Боковий тренд свідчить про сформовану структуру витрат, яка забезпечує достатню якість та ефективність наданих послуг та банківських операцій.

Ефективність операційної діяльності комерційного банку можна оцінити за допомогою показника чистого спреду, який розраховується за такою формулою:

За допомогою показника чистої процентної маржі можна проаналізувати здатність банку одержувати прибуток у вигляді доходу від процентної різниці, як процент до загальних активів:

Основними коефіцієнтами, що використовуються у світовій практиці як оптимальні, є:

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Методика розрахунку «точки беззбитковості» роботи банку	\|	Аналіз ефективності діяльності працівників банку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.