Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Дозиметрія іонізуючого випромінювання

До іонізуючих випромінювань відносяться рентгенівське і g-випромінювання, потоки a-часток, електронів, позитронів, а також потоки нейтронів і протонів.

Дія іонізуючих випромінювань на речовину оцінюють дозою D. У таблиці 11.3 приведені одиниці виміру уживаних на практиці доз. В основному на практиці використовують позасистемні одиниці.

Для м'яких тканин і води для рентгенівського і гамма-випромінювань чисельні значення різних доз рівні:

експозиційна доза 1P відповідає

поглиненій дозі 1радий і їм відповідає

біологічна доза 1бер.

При опроміненні організму іонізуючими випромінюваннями, наприклад при процедурах променевої терапії, у ділянках тканин, що знаходяться на різних глибинах, поглинається різна величина енергії, а отже, і поглинена доза для цих глибин буде різна. Для випромінювань з малою енергією фотона розподіл Dп по глибині буде визначатися експонентним законом ослаблення інтенсивності випромінювання (11.9).

 

Таблиця 11.3. Дози і їхні одиниці виміру

 

доза   система одиниць поглинена Dп експозиційна Dэ біологічна (еквівалентна) Dб
СИ Дж/кг Грій (Гр) Кл/кг Зиверт (Зв)
Позасистемні 1 радий = 10-2 Гр рентген (Р) бер (біологічний еквівалент рада) 1бер = 10-2 Зв

 

Жорстке випромінювання викликає ефекти вторинної іонізації, а це, у свою чергу, підвищує локальне виділення енергії на глибинах, де виникає вторинна іонізація. Такі ефекти можуть приводити до появи на деяких характерних глибинах максимуму поглиненої дози Dп. Чим вище енергія фотона, тим глибше зрушується максимум.

На мал. 11.3 представлені експериментальні залежності нормованого значення поглиненої дози в залежності від глибини в тканинах для різних видів випромінювань.

Так, при опроміненні рентгенівським випромінюванням з енергією фотона 0,2 МеВ ефекти вторинної іонізації малі і зменшення Dп по глибині погодиться з залежністю (11.9) (мал. 11.3, а). Опромінення з енергією фотона 6 МеВ дає максимум Dп на глибині близько 20 мм, а з енергією 25 МеВ максимум Dп лежить на глибині 50 мм (мал. 11.3, б). Цей ефект використовується при лікуванні пухлин: підбором жорсткості випромінювання досягають виділення максимуму енергії в місці вогнища.

Потоки протонів і нейтронів з великою енергією мають малі коефіцієнти ослаблення і віддають велику частину енергії (максимум Dп) наприкінці пробігу і їхня кінетична енергія стає порівнянною з тепловою (мал. 11.3, в).

Біологічна доза (еквівалентна) залежить від виду випромінювання і зв'язана з поглиненою співвідношенням

Dб = К х Dп, (11.10)

де К - коефіцієнт якості, що залежить від виду випромінювання:

вид випромінювання К

рентгенівське і гамма-випромінювання 1

нейтрони, протони 10

альфа-випромінювання 20

З вираження (11.10) випливає, що ефект дії на організм людини радіоактивних випромінювань істотно залежить не тільки від величини поглиненої енергії Dп на 1 кг, але і від виду діючого випромінювання.

При дії на організм потоку нейтронів можуть відбуватися: пружне зіткнення з ядром і вторинною іонізацією; не пружне зіткнення з ядром з випущенням γ-кванта; захоплення нейтрона ядром з утворенням радіоактивного ізотопу. Останній ефект може бути причиною утворення в організмі радіоактивних ізотопів:

1H (n, g) à 2H дейтерій

23Na (n, g) à 24Na

31P (n, g) à 32P

а також може йти ряд інших реакцій.

При взаємодії іонізуючих випромінювань з водою відбувається радіоліз води, у результаті якого можливе утворення збуджених молекул (Η2О*), іонів (наприклад, Н2О+), радикалів (наприклад ×Н, ×ОΗ), перекису водню (H2O2). Ці високоактивні в хімічному відношенні сполуки можуть взаємодіяти з іншими молекулами біологічної системи, що може привести до порушення нормального функціонування мембран, кліток і органів.

Крім того, дія радіоактивних випромінювань може викликати в організмі утворення вільних радикалів нуклеїнових кислот, ліпідів і ін.

Потужність дози визначається по формулі:

Для позасистемних одиниць виміряється в рад/с, Ρ/год, бер/рік і ін.

 


Читайте також:

  1. Біологічна дія іонізуючого випромінювання
  2. Види механізму дії іонізуючого випромінювання
  3. Визначення та дози іонізуючого випромінювання.
  4. Випромінювання солі важких Ме фаги
  5. Випромінювання: приймання та аналіз
  6. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
  7. Вплив іонізуючого випромінювання на людину
  8. Гальмівне рентгенівське випромінювання
  9. Джерела випромінювання
  10. Джерела випромінювання і його вплив на людину
  11. Дія електромагнітного випромінювання на організм людини, його нормування
  12. Дія іонізуючого випромінювання на організм людини




Переглядів: 450

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Види і властивості радіоактивних випромінювань | Природний радіоактивний фон Землі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.