• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Облік операцій на рахунках в банку.

У процесі здійснення господарської діяльності підприємства вступають у розрахун­кові взаємини одне з одним, з бюджетними, позабюджетними та кредитними установа­ми, окремими фізичними особами.

Основна частина розрахункових операцій виникає внаслідок придбання необхідних підприємству товарів, матеріалів, палива та інших цінностей, продажу готової продукції (товарів, робіт, послуг). Крім того, підприємство через поточний рахунок може одержу­вати позики, виплачувати заробітну плату, робити внески, сплачувати податки, збори до бюджету, здійснювати безліч інших операцій, які являють собою сукупність грошових безготівкових розрахунків підприємства.

Поточні та інші рахунки в банках відкриваються відповідно до Інструкції про від­криття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до цієї Інструкції підприємству дозволено мати необмежену кількість рахунків у різних видах валют. Підприємство має право відкрити поточні рахунки (осно­вний і додаткові), позикові рахунки, депозитні (для збереження вільних коштів під узгоджений з банком відсоток на певний строк), спеціальні. На поточному рахунку пе­ребувають тимчасово вільні грошові безготівкові кошти, надходять гроші від підприємств-покупців, перераховуються підприємствам-постачальникам, до бюджету та іншим одержувачам коштів, зазначеним у платіжному дорученні платника. Операції надхо­дження й витрати коштів з поточного рахунка оформляються платіжними дорученнями, платіжними вимогами, об'явами на внесок готівки, чеками, акредитивами, векселями. Суми недоїмки до бюджету за податками, штрафами, нарахованими податковими служ­бами, стягуються в безспірному порядку інкасовими дорученнями.

Установи банків, відповідно до Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті здійснюють контроль обґрунтованості грошових операцій підприємства, правильності оформлення документів, призначення сум. Банк перевіряє заповнення реквізитів розрахункових документів:наявність платника, коду платника, рахунка платника, банку платника та його коду, наявність печатки і підписів платника. У той самий час банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати податків, зборів та обов'язкових платежів, за винятком випадків, передбачених нормативно-пра­вовими актами Національного банку.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податків на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до банку, що її обслуговує.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, необхідній для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менш двох), за один раз або за допомогою електронно-обчислювальних машин з використанням копіювального чи самокопіювального паперу.

Якщо використання копіювального (самокопіювального) паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому куті проста­вляються їх порядкові номери (наприклад, 1, 2, 3 і т.п.).

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою або чорнилом темного кольору).

Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його вигото­влення) повинен містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи відповідальних осіб.

Під час підписання розрахункового документа не дозволяється використовувати фак­симіле, а також виправляти та заповнювати розрахунковий документ кількома прийомами.

Розрахункові документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, які надійшли після операцій­ного часу, банк виконує протягом наступного робочого дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунка платника, що надійшли в банк після операційного часу, банк може виконати в день їх надходження, якщо це визначено договором про розрахунково-касове обслуговування.

Платіжні вимоги, які надійшли в банк після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує протягом наступ­ного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку пла­тника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони того самого дня виконуються частково і повертаються.

Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, то їх викону­ють додержуючись такого пріоритету: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформле­ні на підставі рішень судів, потім — розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього — платіжні вимоги, оформлені на підставі виконавчих докумен­тів. Всі інші документи виконуються в порядку їх послідовного надходження.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів за цими рахун­ками на початок операційного дня.

Платіжні доручення платника у випадку відсутності або недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, коли порядок приймання і виконання таких платіжних доручень передбачений договором між банком і платником.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів з дати його оформлення. День оформлення платіжного доручення не враховується.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними пла­тежами:

• за фактично відвантажену чи продану продукцію (виконані роботи, надані послуги і т.п.) — у порядку попередньої оплати, якщо такий порядок розрахунків установле­ний законодавством і (або) обумовлений договором;

в для завершення розрахунків за актами звірення взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше терміну, встановленого чинним законодавством;

• для перерахування підприємствами сум, якіналежать фізичним особам (заробітна плата, пенсії і т.п.), на їхні рахунки, відкриті в банках;

• для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів;

• в інших випадках відповідно до укладених договорів та чинного законодавства.

Реквізит платіжного доручення «Призначення платежу» заповнюється платником

так, щоб надавати повну інформацію щодо платежу та документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів одержувачеві.

У реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу» в залежності від конкре­тного випадку наводяться такі дані:

•у разі розрахунків за фактично відвантажену або продану продукцію (виконані робо­ти, надані послуги) — назва товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, но­мер і дата документа, на підставі якого вона здійснюється;

• якщо платник перераховує кошти як попередню оплату, то зазначається, що це по­передня оплата, наводиться назва товарів (робіт, послуг), за які здійснюється оплата, а також номер і назва документа, на підставі, якого вона здійснюється;

• при перерахуванні коштів за актом звірення взаємної заборгованості — назва товарів (виконаних робіт, наданих послуг), дата і номер діючого акта звірення та дата, за станом на яку її здійснено;

• у випадку сплати платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету та зборів до державних цільових фондів, - дата виплати заробітної плати, форма її видачі (натуральна форма, виплати з виручки і т.п.) і період, за який здійснено виплату. Крім того, можуть бути наведені інші необхідні дані.

У цьому "реквізиті зазначається, що податки до бюджету та збори до державних ці­льових фондів, які утримані із заробітної плати і нараховані на фонд оплати праці, перераховуються повністю, або (у разі недостатності коштів на рахунку платника для перерахування утриманих сум повністю) що вони перераховуються пропорційно до суми виплаченої заробітної плати.

Відповідальність за повноту перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків у бюджет і зборів до держав­них цільових фондів, несе платник.

Платіжні доручення на перерахування заробітної плати на особові рахунки праців­ників підприємств, відкриті в установах банків, грошові чеки на одержання заробітної плати платник подає до банку разом із платіжними дорученнями на одночасне перера­хування платежів, утриманих із заробітної плати працівників і нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів, або з докуме­нтальним підтвердженням їх сплати раніше.

Після проведення операції з перерахування коштів банк зобов'язаний надати упо­вноваженому представнику підприємства, що обслуговуєтьсяв цій установі банку, ко­пію платіжного доручення з позначкою банку про проведення перерахування і банківську виписку з поточного рахунка. Виписка з поточного рахунка — це другий примірник особового рахунка підприємства, відкритого йому банком. Перший примірник зберіга­ється в документах дня банку як підтвердження обгрунтованості проведеної банком опе­рації за дорученням клієнта. До виписок також додаються всі інші документи щодо рухів, які проходили за рахунками (оголошення на внесок готівкою, реєстр платежів, що надійшли, чек і т.д.). Виписки банків є первинними документами для аналітичного і синтетичного обліку підприємств. На підставі первинних документів за операціями, по­в'язаними з рухом безготівкових коштів, і виписок банків складаються Відомість № 1.2 та Журнал № 1 (Додаток № 4).

Синтетичний рахунок 31 «Рахунки в банках» і його субрахунки

311 «Поточні рахунки в національній валюті»,

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»,

313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»,

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

призначені для обліку операцій на поточних рахунках у бухгалтерії відповідно до Інстру­кції з застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. № 291.

За дебетом рахунка 31 «Рахунки в банках» відображається надходження коштів у кореспонденції з такими рахунками: 15 «Капітальні інвестиції», 30 «Каса» (внески готів­кою), 31 «Рахунки в банках», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розра­хунки з різними дебіторами», 42 «Додатковий капітал», 46 «Неоплачений капітал», 60 «Ко­роткострокові позики», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 64 «Розра­хунки за податками й платежами» (зарахування повернених зайво сплачених сум до бюджету), 70 «Доходи від реалізації» і т.д. За кредитом відбивається використання кош­тів у кореспонденції з дебетом рахунків 30 «Каса» (одержання готівки), 31 «Рахунки е банках», 37 «Розрахунки з різними дебіторами», 45 «Вилучений капітал», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» (оплата рахунків-фактур за товарно-матеріальні цін­ності, послуги, виконані роботи), 64 «Розрахунки за податками і платежами» (облік сум, що належать до перерахування до бюджету), 66 «Розрахунки з оплати праці», 91 «Загальновиробничі витрати», 93 «Витрати на збут» та ін.

Записи в Журналі № 1 і Відомості № 1.2 виконуються після обробки банківських виписок. Обробка документів за виписками банку з інших рахунків підприємств у національній та іноземній валюті і відображення їх в облікових регістрах здійснюються в такому порядку.

1) Перевіряється відповідність записів у доданих до виписок розрахункових докумен­тах. У випадку одержання готівкових коштів з каси банку до виписки додається квитанція прибуткового касового ордера, яка оформляється при оприбуткуванні го­тівки до каси підприємства. Якщо в результаті перевірки виявляться допущені бан­ком помилки, то суми помилкових записів слід віднести до субрахунка 374 «Розраху­нки за претензіями», сповістити про це установу банку і вжити заходів з повернення коштів, що не належать підприємству, у п'ятиденний термін.

2) Після розшифровки і ретельної перевірки виписок проводиться розробка сум, які пройшли за рахунком, тобто проти кожної суми за випискою й у кожнім додатку до банківських виписок ставиться номер кореспондуючого рахунка.

3) Суми групуються і підраховуються окремо за дебетом і за кредитом шляхом їх підра­хунку за однорідними операціями за однойменними кореспондуючими рахунками.

4) Суми з виписок до регістрів (Журнал № 1 та Відомість № 1.2) переносять загальни­ми підсумками за однорідними операціями (з однаковою кореспонденцією рахун­ків) незалежно від того, чи то були виписки одного обслуговуючого банку, чи декі­лькох.

Наприкінці місяця в Журналі № 1 та Відомості № 1.2 підраховуються підсумки за коре­спондуючими рахунками і звіряються з оборотами за цими рахунками. Отримане сальдо має дорівнювати затишку, зазначеному в банківській виписці на останній день місяця. Наприкінці Журналу і Відомості проставляється дата перенесення оборотів до Головної книги. Зазначені документи завіряються підписами виконавців і головного бухгалтера.

Підприємства, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, відкривають у банку рахунки в іноземній валюті. Для кожного найменування іноземної валюти (долар США, євро й ін.) відкривається окремий рахунок. На дату проведення операцій з іноземною валютою (зарахування або списання валютних коштів з рахунка в банку) банки надають підприємствам окремі виписки за рахунками.

Записи у виписці відображаються в тій грошовій одиниці, у якій фактично здійсню­валась операція, а також у тривневому еквіваленті, перерахування якого проводиться за курсом Національного банку України на дату здійснення операції.

Дані за валютними операціями на рахунках у банках систематизуються в Журналі № 1/1 (за кредитом субрахунків 312 і 314) і Відомості № 1.2/1 (за дебетом зазначених субрахунків). Записи в них проводяться одночасно в двох валютах: відповідній інозем­ній і національній валюті.

У разі зміни курсу гривні до іноземної валюти (зростання або падіння курсу Націо­нального банку України) у Журналі № 1/1 і Відомості № 1.2/1 відповідно до виписки банку відображається курсова різниця, яка припадає на залишок валютних коштів, які обліковуються в банку на відповідномурахунку в іноземній валюті.

З метою одержання в одному регістрі зведених оборотів у розрізі кореспондуючих рахунків підсумкові показники Журналу № 1/1 і Відомості № 1.2/1 переносяться до Журналу № 1 та Відомості № 1.2 у передбачений для цього спеціальний рядок.

Аналітичний облік коштів ведеться за кожним видом валют і в гривневому еквіваленті одночасно.

Бухгалтерські проведення з продажу та придбання безготівкової іноземної валюти

У процесі господарської діяльності підприємства можуть зіткнутися з операціями, пов'язаними з продажем та купівлею іноземної валюти. Розглянемо порядок відобра­ження придбання та продажу валюти на прикладах 1 та 2.

ПРИКЛАД 1

Підприємство прийняло рішення придбати 1000 доларів США. Курс НБУ на день придбання — 5,4 грн. за 1 долар США, ринковий курс придбання — 5,5 грн. за 1 долар США, оплата послуг банку — 100 грн., 1% від суми перерахування на покупку валюти до Пенсійного фонду становить 55 грн.

Бухгалтерські записи з придбання іноземної валюти наведені в табл. 1.

Таблиця .1

У наведеному прикладі балансова вартість придбаної валюти становить 5500 грн.

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. IX. Відомості про військовий облік
3. IX. Відомості про військовий облік
4. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
5. Автоматизація касових операцій
6. Автоматизовані форми та системи обліку.
7. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
8. Акції та їх облік
9. Акції та їх облік
10. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
11. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
12. Аналіз динаміки та структури валютних операцій

Переглядів: 3225