МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
П л а нДержавно-правові вчення середньовічного суспільства МЕТА: Освітня (навчальна): ознайомити курсантів (студентів) із особливостями розвитку державно-правових процесів у середньовічний період з формами впливу релігійних поглядів на державно-правові концепції, основні світоглядні якості державно-правових концепцій. розвиваюча: формувати у курсантів (студентів) власну світоглядну позицію у відношенні до релігійних та моральних аспектів правових систем та їхнього втілення у державну практику. виховна: виховувати поважне відношення до релігійних аспектів державно-правових доктрин як втілення моральної та гуманістичної складової самого права. Опорні поняття: релігія, культура, духовна влада, світська влада, закон природний, закон людський, монархія, школа глосаторів, юридична освіта. 1. Державно-правові концепції Західнохристиянського світу: а) боротьба духовної й світської влади: теорія «двох мечей»; б) вчення про державу, право та закон Фоми Аквінського; в) державно-правові концепції італійських мислителів і юристів середньовіччя. 2. Державно-правові концепції Східнохристиянського світу (Україна, Росія): а) становлення поглядів на державу і право у Київській Русі; б) державно-правова думка у Московському царстві XV-XVI ст. та концепція Філофея «Москва – третій Рим»; в) правова думка в Україні періоду входження до складу Литви та Польщі; Державно-правові концепції Західнохристиянського світу. Боротьба духовної й світської влади і теорія “двох мечей” (ХІІ – ХІІІ ст.): один меч у ножнах – церкові, другий, оголений – державі, але він використовується державою за велінням церкви, бо государ – слуга церкви. Вчення про державу, право і закон Томи Аквінського (1225-1274), основні твори “Про правління володарів”, “Сумма теології”, коментарі до творів Арістотеля (“Політика”): філософсько-теологічні основи (проти Авердоеса) – арістотелизм та католицька догматика (схоластика); обумовленість соціальної ієрархії як начертання Бога; про елементи державної влади – сутність форми (походження), використання, ціль – доказ переваги церковної (духовної влади) над світською; монархія як найкраща форма державного устрою; ієрархія законів – вічний закон (універсальні норми, втілюють божественний розум), природний закон (віддзеркалення вічного закону в людському розумі), людський (позитивний) закон (його ціль – примушувати людей запобігати зло). Є ще божественний закон (Біблія) – знати, що таке правда; право – це сфера правди і справедливості (кожному – своє). Державно-правові концепції італійських мислителів і юристів середньовіччя. Марсилій Падуанський, твір “Захисник миру” (1326): віддзеркалення нових буржуазних відносин, проти феодальної роздробленості, обвинувачення церкви у вадах суспільства, народ – джерело і світської, і духовної влади (народ – ті, чия діяльність направлена на загальне благо); найдосконаліша форма – виборна монархія; юрист Ірнерій – школа глосаторів, тлумачення дегест Юстиніана (римське право); Граціан – “кодекс Граціана” – канонічне право, відношення в церкві та з мирянами. Державно-правові концепції Східнохристиянського світу (Україна, Росія). Становлення поглядів на державу і право у Київській Русі: релігійні основи вчення Іларіона про закон і благодать; закон – Старий Заповіт (принцип підкорення і рабства), благодать – Новий Заповіт (свобода та істина, це прогрес). Закон – роз’єднує людей (іудеї – богообраний народ), благодать – усі рівні перед Богом; головне – єдність, міцність та незалежність (від Візантії) держави. Кирило Туровський: єдність влади на основі Святого письма, засудження воєн та ворожнеч між служителями церкви. Нестор, “Повість временних літ” (1113 р.) – необхідність єдиної держави, з централізованою владою на основі добровільної домовленості народу з князями, верховенство церковної влади. Володимир Мономах, “Повчання”: єдність Русі, захист бідних, гарант порядку та соціальних благ – князь. “Руська правда” – норми регулювання ранньофеодальних відносин – пам’ятка офіційної правової ідеології. Державно-правова думка у Московському царстві ХV – ХVІ ст.: проблеми співвідношення світської та духовної влади в ідейній боротьбі “стяжателів” (йосифлян) і “нестяжателів”; “стяжателі” (Йосип Волоцький) – захист економічної могутності монастирів (“для благих діл”), вчення про владу: влада – божественна, володар влади – людина, треба правити для блага людей, інакше це не цар, а мучитель, тому можливий опір; зверхність церковної влади; “нестяжателі” (Ніл Сорський), ідеал – община, сріблолюбство – найгірша страсть, монастирі не повинні мати власність. Філофей, концепція “Москва – третій Рим” (йосифлянин): божественне походження законної царської влади, духовна влада підкоряється світській; провіденціалізм православ’я: два Рими пали, Москва має стати світовою столицею і здійснювати вплив на інші православні країни. Проект державних реформ Івана Пересвєтова: ідея централізованої монархії на принципах закону. Правова думка в Україні періоду входження в состав Литви та Польщі: значення ідей Реформації та їхній зв’язок з антифеодальною національно-визвольною боротьбою та боротьбою проти католицтва. Станіслав Оріховський-Роксолан (1515-1567), “Напучення польському королю”: проти теологічної теорії виникнення держави, за зверхність світської влади; владу королю надає народ, мета держави – гарантія прав і користі індивіда; людські закони повинні відповідати природним; закон у державі – вищій від короля. Іван Вишенський (1550-1620) – полеміст, ідеали раннього християнства, за православ’я проти католицизму, відродження української мови та культури; природна рівність людей, свобода і справедливість може дати духовна (православна), а не світська влада. Петро Могила (1574-1646), праця “Номоканон”: ідея верховенства духовної влади православ’я та концепція ідеального володаря; влада від Бога, три напрямки верховної влади: політичний, мирський, духовний; три групи законів, головний – “закон натури” (природний).
ЛЕКЦІЯ № 4 (Тема № 5):
|
||||||||
|