МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
П л а нСтановлення і розвиток державно-правової думки в Україні (друга половина XVII – перша половина ХІХ ст.) 1. Ідея державності періоду Української гетьманської держави. 2. Суспільно-політичний ідеал Г.С.Сковороди та його вплив на українську державно-правову думку. 3. Ідея природного права у філософії українських просвітителів. 4. Державно-правова ідеологія в ХІХ ст. і становлення національної ідеї. 5. Філософія права П.Д. Юркевича. МЕТА: Освітня (навчальна): ознайомити курсантів (студентів) з особливостями державно-правових думок періоду перших спроб становлення та руйнації державності в Україні та можливостями їхньої актуалізованої реставрації. розвиваюча: формувати у курсантів (студентів) навички критичного аналізу відповідно державно-політичних процесів в історії України з точки зору їхньої відповідності задекларованому напрямку поступу нашої держави. виховна: виховувати загально світоглядну позицію, що спирається на розуміння реальної складності втілення ідеї прав людини у нашій країні з точки зору її (складності) історичної обумовленості. Основні поняття: православ'я, католіцизм, автономія, козацтво, міждержавний союз, незалежна держава, конституція; просвітництво, романтизм, національна ідея; культурна вторинність правосвідомості, монархія, республіка, федерація. Ідеї державності періоду Української гетьманської держави. Політико-правові погляди Б.Хмельницького (1595-1657): створення державного апарату за зразками Запорізької Січі; березневі “Договірні статті” 1654 р.: проблеми автономії й безпеки України; положення православної церкви (духовної влади), міжнародні відносини; проблеми козацтва, соціальні гарантії жінкам та дітям загиблих козаків. Діяльність та погляди на устрій України І. Виговського: західна орієнтація, прагнення до швейцарського зразку, ідея незалежності. Гетьман П. Дорошенко: стремління до створення об’єднаної незалежної України, центристська політична позиція. І.Мазепа (1640-1709): прагнення до заміни демократичних засад управління монархічними, ідея незалежної держави. Політико-правові погляди П.Орлика (1672-1742) – праці “Вивід прав України”, “Пакт й Конституції законів та вільностей Війська Запорізького” (Конституція П.Орлика 5 квітня 1710 р.) ідея національно-державного суверенітету України, розподілу влади на три гілки – законодавча, виконавча, судова; вибірність державних посад; відзначення принципу верховенства закону в державі, спроба вирізнити особистість. Суспільно-політичний ідеал Г.Сковороди (1722-1794) та його вплив на українську державно-правову думку: критика експлуататорів народу (дворянства та духовенства), порівняння їх із трутнями, народ – з бджолами; ідеал держави – республіка, де не буде нерівності, поділу на стани і “країна і царство любові”, це етико-моральний пафос «республіки духу»; значення виховання нової людини на основі її життєвого покликання, ціль – щастя людини; основний принцип республіканського суспільства (Великого Братства) – “нерівна всім рівність”, це рівне право займатися “сродною працею”; патріотизм Сковороди; необхідність захисту вітчизни від зовнішніх ворогів, громадян – від грабіжників; причини падіння держав і причини війн – одні й ті ж. Ідеї природного права у філософії українських просвітителів. Поширення в Україні ідей французького та німецького просвітництва, насамперед філософії Х.Вольфа. М.Козачинський: прихильник концепції природного права, виокремлював право на життя, свободу совісті, приватну власність, особливо наголошував на праві вибору: там, де немає права вибору – немає й свободи. Я.Козельський: вчення про природне та договірне походження держави; критика кріпацтва в Росії; необхідність поширення освіти і виховання для подолання вад та конфліктів у суспільстві. П.Лодій: діяльність з адаптації ідей просвітницької соціальної філософії в українській духовній культурі, розробка та викладання теорії природного права: вчення про природне походження всезагального державного права. Й.Б.Шад: розглядання держави як організму, грунт для її існування – не взаємна згода, а природа людини, вимоги її розуму; розглядання проблем закону, права і моралі з точки зору проблеми свободи, критика рабства та всіх форм деспотизму; основа прогресивного розвитку у різноманітності та протилежності, у сфері державницькій між правителем і народом; всяке прагнення до досконалості згасає, коли зникає відмінність між народами і націями, нація, яка підкоряється іншим навіть через прагнення довічного миру, занепадає і заслуговує всіх тих нещасть, які на неї можуть впасти. Державно-правова ідеологія в ХІХ ст. та становлення національної ідеї. Романтизм як загальноєвропейська світоглядна основа та як культурно-історичний контекст національної консолідації та створення національний держав; значення фольклору та етнографічний розвідок взагалі. М.А.Максимович (1804-1873), праці “Звідки пішла Руська земля”, “Про походження варягів-русів”: виникнення держави має не економічні чинники, а є результатом розвитку ідеї державності; просвітительські мотиви – значення виховання людини; найкращій устрій – конституційна монархія. М.І.Костомаров (1819-1885), праці “Закон Божий (Книга Буття українського народу)”, “Початок єдинодержавія в Давній Русі”. Поєднання романтичної ідеалізації минулого із ліберальними ідеями: звільнення селян від кріпацтва, просвітництво народу, свобода торгівлі, свобода совісті, юридична рівність; найкраща форма державного устрою – республіканська, як член Кирило-Мефодіївського товариства був за федерацію слов’янських республік на ідеологічній основі християнського братолюбія. Т.Г.Шевченко (1814-1861), як радикальний критик існуючого соціального устрою та прибічник соціального та національного звільнення українців: відображення цих поглядів у художніх творах та його “Щоденнику”, апеляція до героїчного минулого України; участь у діяльності Кирило-Мефодіївського товариства; характеристика державно-правових поглядів Шевченка як еволюцію у напрямку до концепції природного права («праведного закону»). Філософія права П.Д.Юркевича (1826-1874), праці “Вступ до історії філософії права”, “Лекції з філософії права”: критика концепції позитивізму, розробка ідеї невідчуджених (абсолютних) прав і свобод особистості у контексті релігійно-моральних проблем; необхідність відродження природного права – головна теза; позитивізм призводить до однобічності; вчення про три форми єдності юридичних наук (три правові школи), які визнають джерелом права: 1) національний дух; 2) історичний дух; 3) філософський дух; природне право – від сутності людини невизнання природного права призводить до матеріалізму, нігілізму, скептицизму; висновок про власність як основу спілкування;, взаємозв’язок права та політики. Вплив філософії права П.Д.Юркевича на державно-правову думку України та Росії наприкінці ХІХ – початку ХХ століть (Б.О.Кістяківський, Є.М.Трубєцкой, П.І.Новгородцев, ін. ).
|
||||||||
|