Закарпатську низовину.

Фізико-географічна обдасть Українські Карпати розташована на Південному Заході України.

Степова зона : На південь від лісостепу до Кримських гір і берегів Чорного та Азовського морів широкою смугою простяглася степова зона.

Лісостепова зона займає близько 34% території України і простягається від Передкарпаття до Середньоросійської височини.

Зона мішаних лісів займає північну частину України і збігається з південною межею Поліської низовини, тому її також називають Поліссям.

На території України виділяють три фізико-географічні зони (мішаних лісів, лісостепову, степову) і дві області (Кримські гори і Українські Карпати).

Південна межа зони проходить приблизно на лінії Володимир-Волинський - Луцьк - Рівне - Ковель - Славута - Берестечко - - Кременець - Шепетівка - Житомир - Корнин - Київ - Ніжин - Батурин - Кролевець -

Глухів. Полісся займає19%території України.

За рельєфом Полісся-рівнина, основну частину зони займає Поліська низовина. Заболоченість - характерна риса території зони.

Природні ліси вкривають близько25%території зони. Загальний ландшафт зони мальовничий: ліси змінюються луками, піщані вали і горби з сосновим лісом - широкими річковими долинами.

У зоні Полісся обробляється близько 35% земельних угідь.

Північна межа лісостепу збігається з південним краєм зони мішаних лісів, а південна - в місцях зміни глибоких чорноземів звичайними. Вона проходить в районі Красних Окнів, Кривого Озера, Піщаного броду, Кіровограда, Кременчука, Краснограда, Тореза, Вовчанська.

Поверхня зони,особливо у Придніпров'ї і східній частиніПридніпровської височини, розчленована глибокими долинами річок,ярамиі балками,по берегах яких на поверхню часто виходять граніти,іноді-вапняки й пісковики

На території лісостепу 67%земель займають сільськогосподарськіугіддя:тут зосереджено понад 37% орних земель України.

В лісостепу зосереджено близько 70% посівів цукрових буряків і майже половина площі садів країни.

займає близько 40% території України. В основному рівниннаповерхня території зони має загальне зниження до морів.Південна частинатериторії рівнини розчленована мало, північна має хвилястий рельєф.

Грунти у північній частині степу - звичайні чорноземи, глибина гумусового шару в цих грунтах досягає 1 м. На півдні зони чорноземи переходять у солонцюваті грунти.

під ріллею зайнято близько 75% земель,що становить майже 48%

орних земель України. Під зерновими культурами зайнято близько50%оброблюваних земель.

Територіальне займає Карпатські гори,Передкарпаття і

Найбільшу площу становлять Карпатські гори. Вони складені пісковиками, сланцями, вапняками, мергелями, які порівняно легко вивітрюються, тому вершини гір /за винятком Горган/ округлі. Вершини Горган круті, гостроверхі, підносяться зубчастими піками.

Клімат Карпат дуже вологий,з порівняно низькими річнимитемпературами повітря. Середньорічна температура - +6°.

У Карпатах виділяється 6вертикальних кліматичних поясів:

передгір"я /до600м над рівнем моря/,

низькогір"я /600...1200м/;

середній гірський /1200...1400м/;

підверховинний /1400...1500м/;

верховина /1500...800м/;

альпійський /1800м і вище/.

Кримська гірська фізико-географічна область простяглася вздовж південного узбережжя півострова. На півночі вона межує зі степовоюзоною.

Кримські гори складені переважно вапняками, глинистими сланцями, гіпсовиками. Внаслідок вимивання вапняків - основної породи гір - тут дуже

поширені карстові форми рельєфу: лійки, западини, печери, іноді з підземними річками й озерами.

Багата природа, теплий клімат, морське узбережжя - належать до основних передумов формування Південного берега Криму як популярного курортного району

У процесі історичного формування етнічної території народу, залежно від умов навколишнього середовища, видів господарської діяльності населення у різних регіонах складаються особливості традиційної

культури і побуту населення.
"етнографічна група" -	складова частина одного народу
"етнічна група" -	частина іншого народу.

В Україні етнічними групами є росіяни, євреї, поляки, чехи, угорці та

ін.,

а етнографічними - гуцули, бойки, лемки, поліщуки та ін.

Сьогодні етнографічне районування України переважно базуєтьсяна її історично-географічному поділі. Виділяють три регіони(Північний,

Центрально-Східний, Південно-Західний), які складаються в районів і підрайонів (за О. Шаблієм, Р. Кирчівим).

І. Північний регіон(Українське Полісся) простягається зі Сходу наЗахід північною частиною України і межує з Білоруським Поліссям і Поліссям Польщі і Росії. Українське Полісся охоплює північні райони Волинської, Рівненської, Житомирської, Київської, Чернігівської і Сумської областей. У західній частині до нього історично і етнографічно належить південна смуга Брестської області Білорусії і східна частина Підляшшя Польщі.

Характерною етнографічною ознакою регіону є збереження в побуті і культурі населення архаїчних рис. Житло-дерев’яна хата,критасоломою.

ІІ. Центрально-Східний регіон охоплює велику територіюцентральної і південно-східної України. В його склад входять три райони: Середнє Подніпров'я, Слобожанщина, Степовий Південь.

1. Середнє Подніпров’я охоплює Черкаську і Більшу частинуПолтавської, південну частину Київської і Чернігівської, південно-cхідну Житомирської, південно-західну Сумської, східну Вінницької, північну Кіровоградської і Дніпропетровської областей. Це давній і густо населений регіон України, територія формування українського народу та його культури. Традиційна культура цього району зберегла риси, що беруть початок у східноcлов’янських племен. Основною галуззю здавна було землеробство з розвинутою агрокультурою.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Лекція 4. Принципи районування території	\|	Дерев’яні зрубні хати під солом'яними покрівлями.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.