Дерев’яні зрубні хати під солом'яними покрівлями.

Житло - обмазана і побілена хата, крита соломою.

- Слобожанщина (Слобідщина)охоплює східну частину України-Харківську, південно-східну Сумської, східну Полтавської, південно-східну Дніпропетровської, південну Донецької і Луганської областей. Етнографічне їй близькі суміжні південні райони Білгородської і Воронежськоі областей Росії, населені українцями. З часів монгольської навали у ХІІІ ст. ця територія постійно підлягала нападам кримських і ногайських татар. З другої половини ХУІ ст. її заселяли козаки і селяни з інших районів України,

- Південь України -це степова частина нашої країни,яка з середніхвіків була відома під назвою "Дике поле", поскільки тут проживали переважно кочівники.

Район займав територію Запорізької, Херсонської, Одеської, Миколаївської, більшу частину Кіровоградської, Дніпропетровської, Донецької, південь Луганської областей і північний схід Криму. Головною силою українського освоєння "Дикого поля" було козацтво. В господарській діяльності регіону переважали степове землеробство і скотарство. Свої особливості мало народне будівництво, основними матеріалами були

камиш, солома, глина і камінь.

ІІІ. Південно-Західний регіон охоплює декілька природно-

географічних зон: волинську, подільську, прикарпатську, карпатську-гірську і закарпатську. Історична доля регіону була складною, з ХІІ-ХІУ ст. його територію захоплювали і ділили різні держави. За етнографічними ознаками регіон складається з декількох районів і підрайонів:

1. Волиньзаймає південну частину Волинської і Рівенської,південно-західну Житомирської, північно-східну Львівської, Північну Тернопільської і Хмельницької областей. На Заході до Волині прилягає лівобережне Побужжя - Східна Холмщина (тепер в Польщі).

Етнографічна Волинь територіальне співпадає з давньоруською історичною областю "Волинська земля" без її північної зони - Західного Полісся. В давнину цей край заселяли праукраїнські племена (дуліби, бужани, волиняни), основним заняттям населення було здавна землеробство.

Протягом Х-ХІ ст. тут виникло багато міст, що стимулювало розвитокремесел і промислів (ткацтво, гончарство, обробка дерева і заліза).

2. Поділля-район займає територію між південним Бугом і Дністром вйого середній течії. Це більша частина Вінницької, Хмельницької, Тернопільської і суміжна частина Чернівецької областей.

"Краса України - Поділля", - писала Леся Українка,маючи на увазічарівну природу краю, багатство народної культури і мальовничі села збілими хатами на тлі різноманітних форм ландшафту,самобутнє народнемистецтво.

- Покуття -район охоплює південно-східну частину сучасної Івано-Франківської області, обмеженої з півночі Дністром, а з заходу - його правими притоками Бистрицею і Бистрицею Солотвинською.

- Опілля -це територія північно-західної частини Подільськоївисочини в межах Львівської, Івано-Франківської і західної частини Тернопільської областей, тобто Перемишлянський, Рогатинський і Бережанський райони. В районі збереглися архаїчні риси традиційної культури, наприклад виготовлення чорної кераміки у селі Гавареччина, колядування на стерні та ін.

5. Гуцульщина-належить до широковідомих етнографічних районів ізаймає східну частину Українських Карпат, тобто Верховинський і Косівський (без північної смуги), південну частину Надвірнянського і Богородчанського районів Івано-Франківської, суміжні Путильський і Сторожинецький та південну частину Вижницького району Чернівецької та Рахівський Закарпатської області.

Головним у господарстві гуцулів було скотарство з перевагою випасу овець. На цій основі розвинулася культура полонинного господарства зі своїми типами забудови, особливий характер поселень – окреме розташування замкнутих житлово-господарських комплексів–дерев’яних

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Закарпатську низовину.	\|	Економіко-географічні регіони.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.