• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Оформлення операцій з відпуску матеріалів на сторону

Раніше було передбачено, що відпуск матеріалів на сторону має оформляти відділ постачання на підставі договорів, нарядів та інших відповідних документів і письмового дозволу керівника підприємства або осіб, яких він на це уповноважив, підписанням наказу (розпорядження) і виписуванням накладної на відпуск матеріалів іншим підприємствам.

Нині чинне законодавство не забороняє відділу збуту оформляти відпуск матеріалів. При цьому такий відпуск обов’язково має бути погоджено з відділом постачання для того, щоб визначити, наскільки ці матеріали справді не потрібні для виробничого процесу.

Випуск продукції з виробництва та передачу її на склад оформляють накладними, відомостями, приймально-здавальними документами, актами приймання, в яких вказують: дату, шифр цеху і складу, найменування продукції, номенклатурний номер, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю.

Залежно від виду випуск готової продукції з виробництва оформляють та відображають в обліку по-різному. Якщо продукція є річчю (виробом), то це означає, що її потрібно передати на склад.

Перелік документів з обліку готової продукції наведено в табл. 4.7. Таблиця 4.7

Документування обліку готової продукції

Якщо підприємство реалізує продукцію, яка підлягає обов’язковій сертифікації, при продажу її необхідно супроводжувати сертифікатом відповідності державній системі сертифікації або копією сертифіката відповідності на товар за підписом постачальника.

Для контролю за рухом та використанням напівфабрикатів зазвичай складають оперативний баланс їх руху у виробництві. Записи в балансі руху напівфабрикатів здійснюють на підставі нагромаджувальних документів, у яких фіксують первинні дані про отримання і передачу напівфабрикатів. Баланс складає диспетчерська служба цеху під наглядом бухгалтерії. При інвентаризації дані про фактичні залишки порівнюють з обліковими і встановлюють причини відхилень. Такий варіант обліку називається безнапівфабрикатним, оскільки рух напівфабрикатів не відображають на рахунках бухгалтерського обліку.

Виникнення браку у виробництві оформляють Актом про брак (форма Т-46), повідомленням, листком про брак або у відомостях (форма Т-47).

У названих документах зазначають дані про забраковану продукцію (її вид, сорт, тип, розмір, одиницю виміру, кількість), причини виникнення браку, винних осіб, вид браку.

На підставі акту брак оцінюють за нормативною вартістю з урахуванням місця його виникнення і технології операції.

Для своєчасного відображення господарських операцій у регістрах бухгалтерського обліку на підприємстві необхідно встановити терміни

передачі первинних документів до бухгалтерії для відповідного їх оформлення (табл.4.8).

Таблиця 4.8 Графік надходження до бухгалтерії первинних документів

з обліку сировини і матеріалів

Назва документа

Прибуткови й ордер

Хто подає

комірни к

Термін подання

щодня за попередній день

Порядок подання

особисто

Кому подають

Бухгалтеров і з обліку ТМЦ

Термін перевірки документа При прийманні

Лімітно-забірна картка

комірни к

ожного 11, особисто 21,31числа

Бухгалтеров і з обліку ТМЦ

При прийманні

і т. д.

На підставі первинних документів обліку запасів здійснюють записи в регістрах аналітичного й синтетичного обліку, після чого облікову інформацію узагальнюють і складають звітність (табл.4.9).

Таблиця 4.9 Відображення запасів у регістрах обліку і звітності

4.2.2. Організація бухгалтерського контролю за наявністю, збереженням та використанням запасів

Відповідальність за забезпечення умов зберігання цінностей покладено на керівника, а облік матеріалів на складах, у виробництві та в бухгалтерії організовують і ведуть під керівництвом головного бухгалтера об’єднання, підприємства чи організації.

Необхідними передумовами дійового контролю за збереженням матеріальних цінностей також є:

· розміщення матеріалів за секціями складів, а всередині них – за окремими групами і типорозмірами (на стелажах, полицях тощо) так, щоб забезпечити можливість швидкого їх приймання, відпуску і перевірки наявності;

· запровадження централізованого доставляння матеріалів із базових складів до цехів за погодженими графіками, а на будівництвах – із заводів-постачальників, базисних складів і комплектувальних ділянок безпосередньо на об’єкти будівництва за комплектувальними відомостями;

· скорочення зайвих проміжних складів і комор;

· організація там, де необхідно й доцільно, ділянок централізованого розкрою матеріалів.

При організації обліку матеріалів на складах, у виробництві й бухгалтерії головний бухгалтер повинен забезпечити належну організацію обліку, чіткий розподіл обов’язків, прав та відповідальності посадових осіб за виконання комплексу робіт, установлення раціональних зв’язків і графіків документообігу.

Для забезпечення обліку і збереження матеріалів на складі його приміщення слід належно обладнати: забезпечити охоронною і пожежною сигналізацією, встановити ґрати тощо. Для матеріалів відкритого зберігання необхідно передбачити спеціально пристосовані майданчики. Місця зберігання матеріалів мають бути оснащені необхідним ваговим господарством, вимірювальними приладами та мірною тарою, для яких необхідно забезпечити періодичний повторний огляд і клеймування.

У місцях зберігання кожного виду матеріалів слід прикріплювати ярлик із зазначенням даних про той чи інший матеріал. Якщо матеріали не належать підприємству (отримані в переробку, перебувають на відповідальному зберіганні тощо), то зберігати їх слід окремо, оскільки такі матеріальні цінності обліковують не на балансі підприємства.

Необхідна умова контролю за збереженням цінностей – встановлення кола осіб, відповідальних за їх приймання і відпуск, за своєчасне й правильне оформлення цих операцій. Такими особами є завідувач складу, комірник тощо. Зі згаданими особами укладають письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Особливу увагу слід звернути на облік бланків суворої звітності, а саме – довіреностей. Порядок оформлення та облік довіреностей визначено

Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернених та використаних довіреностей на одержання матеріальних цінностей, затвердженою наказом Мінфіну України від 16.05.1996 № 99. використовується довіреність типової форми № М-26. довіреність видається лише особам, які працюють на підприємстві з повністю заповненими всіма реквізитами та печаткою.

При позбавленні довіреної особи права на одержання цінностей. Підприємство повинно повідомити постачальника про анулювання довіреностей. Відповідальність за втрати, пов’язані з відпуском цінностей за анульованими довіреностями несе постачальник.

Не пізніше наступного дня після доставки на підприємство цінностей, особа, що їх доставила зобов’язана подати працівнику, що виписував довіреності, документ про одержання нею цінностей, та здачу їх на склад, або матеріально-відповідальній особі. Не використані в строк довіреності повертаються не пізніше наступного дня після закінчення строку їх дії. Тим особам, які не відзвітували за попередньо видані довіреності, наступна довіреність не видається.

Бланки довіреностей, що зберігаються на підприємстві, відображаються, на підставі платіжно-прибуткових документів за їх вартістю, що складається з витрат на їх виготовлення (придбання) та доставку, за дебетом субрахунку 209 «Інші матеріали». Одночасно на позабалансовий рахунок 08 зараховується вартість вказаних бланків за їх собівартістю, але не менше 1.5 грн. за один бланк. Передача бланків довіреностей із місця зберігання для виписування і реєстрації виданих,повернутих і використаних довіреностей проводиться за документами на відпуск цінностей із місць зберігання і відображається в аналітичному обліку оборотами на рахунках 209 та 08. на підставі затвердженого керівником акта про списання бланків довіреностей (типова форма № М-2а) із зазначенням їх нумерації і кількості (складається не рідше одного разу на квартал), вартість використаних довіреностей списується з субрахунку 209 у кореспонденції з рахунками обліку витрат, пов’язаних з управлінням виробництвом, та одночасно з рахунка 08.

4.3. Організація обліку грошових коштів і розрахунків

Основними завданнями організації обліку грошових коштів є:

· належний порядок приймання і видачі готівки, її зберігання та ведення касової книги;

· своєчасне і правильне оформлення документів та відображення на рахунках бухгалтерського обліку операцій з руху грошових коштів;

· контроль за дотриманням касової дисципліни;

· проведення інвентаризації грошових коштів та відображення результатів інвентаризації на рахунках бухгалтерського обліку.

Операції з руху грошових коштів відображають у документах, що наведені в таблиці 4.10.

Таблиця 4.10 Документування руху грошових коштів

4.3.1. Організація обліку грошових коштів в касі

Для здійснення касових операцій (розрахунків готівкою) на підприємстві створюють касу – спеціально обладнане приміщення. Приміщення каси повинно бути ізольоване, двері в касу під час здійснення операцій мають замикатися зсередини. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, заборонено.

Дублікати ключів від каси в пакетах або скриньках, які опечатав касир, зберігаються у керівника підприємства.

Керівник підприємства зобов’язаний забезпечити зберігання грошових коштів при їх транспортуванні, обладнати касу та забезпечити в ній ефективне зберігання грошей.

Операції з приймання та видачі готівки здійснює касир, який є матеріально відповідальною особою, котра завідує касою, видачею і прийманням грошей та цінних паперів на підприємстві. З ним обов’язково має бути укладений договір про повну матеріальну відповідальність. Слід зауважити, що такі договори про повну матеріальну відповідальність слід

укладати не тільки з касирами підприємства, але й з бухгалтерами-касирами та касирами-операторами торгівельних залів, хоча в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті України №637 від 15.12.2004 р. (зі змінами та доповненнями) про обов’язковість такого договору згадується лише стосовно касира каси підприємства як відокремленого структурного підрозділу.

Для полегшення роботи касира і забезпечення своєчасності виконання ним обов’язків на підприємстві складають графік роботи касира, який затверджує керівник (табл. 4.11).

Таблиця 4.11 Індивідуальний графік роботи касира

Готівкова виручка, що надходить до кас суб’єктів підприємницької діяльності, повинна здаватися до установ банків для зарахування її на поточні рахунки підприємств та підприємців. Здавання готівкової виручки провадиться у денні та вечірні каси установ банків самостійно або через інкасаторів Нацбанку України чи установ комерційних банків, Державну службу охорони при МВС, підприємства поштового зв’язку для переказу на поточні рахунки в установах банків.

Зазначимо, що установи банків установлюють підприємствам строки здавання готівкової виручки. Всі підприємства – юридичні особи, які

здійснюють операції з готівкою в національній валюті та мають поточні рахунки в установах банків, можуть мати у касі на кінець дня готівку, що не перевищує визначений максимальний розмір – ліміт залишку готівки в касі.

Ліміт залишку готівки в касі – граничний розмір готівки, яка може залишатися в касі підприємства на кінець робочого дня, що встановлюється підприємством самостійно на основі проведених розрахунків.

Встановлення ліміту залишку готівки в касі визначається Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

Не встановлюють ліміт каси: банкам;

підприємцям;

релігійним організаціям, які не здійснюють виробничої або іншої підприємницької діяльності.

Для встановлення ліміту залишку готівки в касі всі підприємства незалежно від форм власності та виду діяльності до початку прогнозованого періоду (року) має бути оформлений наказ із зазначенням відповідальної за розрахунок особи.

Для кожного структурного підрозділу підприємства, яке наділене майном цього підприємства і може здійснювати право оперативного управління або інше майнове право також необхідно проводити розрахунок ліміту каси.

Ліміт залишку готівки в касі може визначений:

на рівні попередньо встановленої суми вказаної в договорі з банківською установою про розрахунково-касове обслуговування;

виходячи із середньоденних надходжень готівки до каси підприємства за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти, що передують терміну встановлення ліміту, які розраховується за формулою:

Гсер = Сума надх. : Кр.д.,

де Сума надх. – сума надходжень до каси (крім надходжень з банку);

Кр.д. – кількість робочих днів за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти.

виходячи з обсягів середньоденної видачі з каси за будь-які три місяці поспіль з останніх дванадцяти, що передують терміну встановлення ліміту, які розраховується за формулою:

Гсер = Сума випл. : Кр.д.,

де Сума випл. – сума виплат готівкою з каси на будь-які потреби, крім виплат, пов’язаних з оплатою праці, виплатою пенсій, стипендій та дивідендів.

Слід зазначити, що робочими днями вважаються дні, встановлені правилами внутрішнього трудового розпорядку для підприємства або структурного підрозділу, для якого розраховують ліміт каси.

Приклад таблиці для розрахунку ліміту каси наведено в табл. 4.12.

Таблиця 4.12 Розрахунок показників, необхідних для встановлення

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
3. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
4. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
5. POS -Інтелект - відеоконтроль касових операцій
6. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
7. Автоматизація касових операцій
8. АДАПТАЦІЯ ОПЕРАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ДО ЗМІНИ ЇЇ ЗАВАНТАЖЕННЯ.
9. Алгоритми арифметичних операцій над цілими невід’ємними числами у десятковій системі числення.
10. Аналіз динаміки та структури валютних операцій
11. Аналіз доходів та витрат від операцій з цінними паперами.
12. Аналіз ефективності кредитних операцій

Переглядів: 1035