Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






У змаганні з долею.

25 лютого 1871 р. у м. Звягелі (тепер Новоград-ВолинськийнаЖитомирщині) в сім'ї українських інтелігентів народилася дочка Лариса Петрівна Косач.

її мати Ольга Петрівна Косач - відома українська письменниця Олена Пчілка. Вона походила із старовинного українського роду Драгоманових. Відомий український учений, критик, публіцист, громадський діяч Михайло Драгоманоь - рідний дядько Лесі.

Батько - Петро Антонович Косач - юрист, випускник Київсь­кого університету, походив з старовинного роду, корінняякогосягало у середньовічну Боснію, представник цього роду у XVст.домігся титулу герцога, від чого округу стали називати Герцего­виною.

1882 p. - мала Леся застудилась, у неї розпочався туберкульоз кісток, а в ним "тридцятилітня війна" з тяжкою хворобою. Самоосвіта, змушена відмовитись від улюблених занять музикою. 1884 p. - у львівському журналі "Зоря" видрукувані поезії "Конвалія"

і "Сафо", підписані псевдонімом Леся Українка. 1893 p. - перша збірка поезій "На крилах пісень". 1897 p. - у Криму на лікуванні знайомиться з Сергієм Мержинсь-

ким, професійним революціонером. 1899 p. - друга збірка "Думи і мрії". 1901-1902 p. - лікується в Італії. 1902 p. - третя збірка "Відгуки". З 1905 p. поперемінна проживає в Грузії, де працює її чоловік

Климент Квітка.

1909-1913 pp. - взимку виїздить до Єгипту на лікування. 1 серпня 1913 p. в грузинському містечку Сурамі Леся Українка померла, похована в Києві на Байковому цвинтарі.

2. Поезія. Естетичні погляди Лесі Українки (Леся Українка про завдання поетичного мистецтва).

а)Оптимістична віра в своє поетичне призначення, висловлена у поезії "Contra spem spero" (1890 p.).

- Поезія побудована на двох системах образів, які є протилеж­ними, контрастуючими Песимістичні образи: "думи, ви хмари осінні", "в жалю, в голосінні", "сльози", "серед лиха", "без надії", "думи сумні", "на вбогім сумнім перелозі" і та ін. Оптимістичні образи: "весна золота", "молодії літа", "сміятись", "співати пісні", "жити хочу!", "барвисті квітки". Поєднані разом, ці системи окреслюють дужий поетичний голос, неординарний погляд на життя, високий інтелектуальний рівень молодої поетеси.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! Тож тепера весна золота! Чи то так у жалю, в голосінні Проминуть молодії літа?

Ні, я хочу крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Жити хочу! Геть думи сумні!

- Композиційна логіка поезії підводить до думки про перемогу оптимістичного образного ряду.

Я на гору круту крем'яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать.

- Це ранній вияв прометеїзму духу Лесі Українки (недарма її називають дочкою Прометея, і Прометей, нащадки Прометея -улюблені її герої).

Поетеса свідома свого великого і складного покликання українського поета в суспільстві, де утискуване українське слово і "кора льодовая, міцна" покривали "сумний переліг" української культури. Свою поетичну місію вона вбачала у святій справі її розвою, служінні суспільним темам, громадянським завданням. Тому й вважають цю поезію програмою в її творчості.

В довгу, темную нічку невидну Не стулю ні на хвильку очей, Все шукатиму зірку провідну, Ясну владарку темних ночей.

"Від часу Шевченкового "Поховайте та вставайте..." Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сієї слабосилої, хворої дівчини... Читаючи м'які та рознервовані, або холодно резонерські писання сучасних молодих українців мужчин




Переглядів: 548

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Павло Грабовський - перекладач. | І порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та сміливими, а при

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.