МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
І порівнюючи їх з тими бадьорими, сильними та сміливими, а притім такими простими, такими щирими словами Лесі Українки, мимоволі думаєш, то ся хвора, слабосила дівчина - трохи чи не одинокий- мужчина на всю новочасну соборну Україну". Іван Франт. 6)Утвердження поетичного слова як могутньої духовної зброї(поезія "Слово, чому ти не твердая криця", 1896 p.). - За допомогою заперечних риторичних запитань поетеса порівнює свою творчість-"слово" з твердою крицею, "що серед бою так ясно іскриться", з гострим, безжалісним мечем, тим, "що здійма вражі голови з плеч". - Поетеса визначає свою поетичну мову як "гартовану", наче клинок, який вона "видобуть з піхви готова", засобом метафори вона порівнює своє мистецтво з працею зброяра. Вигострю, виточу зброю іскристу, Скільки достане снаги мені й хисту... - 'Усвідомлюючи особисту слабкість, поетеса віддає своє слово, свою "єдиную зброю" в руки "невідомих братів". Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою... Зброє моя, послужи воякам Краще, ніж служиш ти хворим рукам! Леся Українка твердо вірила, що її поезія служитиме рідному народові, кращим його синам у боротьбі за визволення. в) Створення образу поета - народного захисника в поемі "Давня казка" (1893 р.). - Твір написано у формі літературної казки, поет не має імені, відкинуто всі несуттєві подробиці і деталі, які не "грають" на ідею. Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки мав талан до віршів, Не позичений, а власний. На обличчі у поета Не цвіла уродагожа, Хоч не був він теж поганий, - От собі - людина Божа! - Пісні поета .настільки вразливі, що привертають лицареві Бертольдо серце його коханої Ізідори, під час війни надихають військо на подвиги, їх любить і співає простий люд, розважаючи себе в тяжкому житті. Жадібність Бертольдо не має меж. Трудно навіть розказати, Що за лихо стало в краю, -Люди мучились, як в пеклі, Пан втішався, як у раю. Пан гуляв у себе в замку, -У ярмі стогнали люде, І здавалось, що довіку Все така неволя буде. - Поетеса підкреслює громадянськість поезії, її суспільний зміст, що особливо виявилось у пісні "про рівність і волю". В мужика землянка вогка, В пана хата на помості; Що ж, недарма люди кажуть, Що в панів біліші кості. У мужички руки чорні, В пані рученька тендітна; Що ж, недарма люди кажуть, Що в панів і кров блакитна. Мужики цікаві стали, Чи ті кості білі всюди, Чи блакитна кров поллється, Як пробити пану груди? - Пан Бертольдо намагається підлестити, підкупити поета "гарною хатою", зробити його "співцем своїм придворним", обіцяє, що поет "буде жити в шані, в славі..." На ці знадливі запросини поет відповів відмовою: Не поет, хто забуває Про страшні народні рани, Щоб собі на вільні руки Золоті надіть кайдани! Граф Бертольдо кинув хворого поета в темницю, де той і наложив головою, загинув під час народного повстання й сам бундючний пан. І тепер нащадки графські Тюрми міцнії будують, Апоетові нащадки Слово гостреє гартують. Проти діла соромного Виступає слово праве -Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве! В різних жанрах: ліричних поезіях, поемах, використовуючи найрізноманітніші художні засоби, створила поетеса образ слова-зброї, спрямованого проти будь-якого гніту і несправедливості. Тема поетичної творчості і призначення поета також звучить у поезіях "Співець", "Зоря поезії", "Поет під час облоги", "Якя люблю оці години праці" та ін. 3. Своєрідне трактування патріотичної теми. -ІЛеся Українка часто змушена була через хворобу жити в розлуці з Україною, і в її поезії потужно звучить тема туги за рідним краєм, тема ностальгії: "І все-таки до тебе думка лине..3(1895 p.). Думка про рідний край - "мій занапащений, нещасний краю" -викликає у ліричної героїні тугу, жаль, сльози. Її очі бачили "скрізь лихо і насилля, А тяжчого від твого не видали".. Розлука з рідною землею і туга за нею не оповивають любі згадки романтичним серпанком, її гострий зір долає простір і бачить Україну такою нужденною, зганьбленою, що сльози висихають і з її серця вириваються суворі слова.; О, сліз таких вже вилито чимало, -Країна ціла може в них втопитись; Доволі вже їм литись, -Що сльози там, де навіть крові мало! - Революція як мрія, що має здійснитися. Поезія "Мріє, не зрадь!" (1905 p.) створена у розпалі революційних подій, вона звучить як заклинання, як єдина нота палкого непереборного бажання змінити обставини, у здійснення цієї мрії поетеса "остатню надію вложила", і ніяка ціна її не страшить. Тема жертовності вплітається в патріотичну тему. Мріє, колись ти літала орлом надо мною, -дай мені крила свої, хочу їх мати сама, хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє - дарма! 4. Ноти ніжності й кохання. "... З усім своїм культом нелюдської сили і мужніх чеснот, Леся Українка скрізь і завжди в своїй поезії зостається жінкою... Вона тим і сильна, тим і займає свою власну постать в історії українського слова, що завжди поєднувала в собі пристраеті, Прометеєвим огнем пройняті пориви з нотами ніжності, з прославленням жіночого героїзму, терпіння й самопожертви". Микола Зеров. ("То була тиха ніч чарівниця...", "Давня весна", "Все, все покинуть,-до тебе полинуть...", "Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти", "Забута тінь", "Королівна" та ін.). В інтимних поезіях, пейзажних, віршах для дітей вона розкриває своє ніжне серце, яке прагне земних радощів, надій, кохання. Стояла я і слухала весну, Весна мені багато говорила, Співала пісню дзвінку,голосну То знов таємно-тихо шепотіла. Вона мені співала про любов, Про молодощі, радощі, надії, Вона мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії.
|
||||||||
|