Т-Лімфоцити забезпечують клітинний імунітет шляхом синтезу лімфокінінів В-лімфоцити відповідають за гуморальний імунітет,утворюючи антитіла – імуноглобулін. Первина імунологічна недостатність - це недостатність Т-системи, яка зумовлена блокадою багатоетапного процесу утворення і дозрівання Т-лімфоцитів,або недостатністю В-системи і проявляється порушенням синтезу антитіл. Можуть бути, поєднані імунодефіцити, які супроводжуються одночасним пригніченням клітинного і гуморального імунітету(не має ні Т-, ні В- лімфоцитів - такі хворі не життєздатні). ^ Вторинна імунологічна недостатність - загальне пригнічення всіх ланок імунної системи яке спостерігають при масивному ураженні кісткового мозку. Наприклад : заміщення його пухлинами або сполучною тканиною (мієлофіброз), дія іонізуючих променів, гострі та хронічні інфекційні хвороби,лейкози. Реактивність Виникнення або не виникнення хвороби залежить від властивостей патогенного фактору та реактивності організму. Реактивність - властивість організму певним чином відповідати на дію різних факторів внутрішнього середовища організму та факторів навколишнього середовища. Реактивність і реакція організму - поняття не однакове. Реакція - зміна обміну речовин,структури і функції у відповідь на подразнення. Реакція - це прояви реактивності,її зовнішнє відображення. Реактивність організму залежить від статті,віку,конституції та індивідуальних особливостей людини. Індивідуальна реактивність залежить від спадковості людини,його генотипу. Форми реактивності: Гіперергічна форма - проявляється бурними фізіологічними реакціями,значно перебільшеним необхідним рівнем відповіді організму на дію пошкоджуючого фактору Гіпоергічна форма - характеризується слабкими реакціями фізіологічних систем,недостатніми для повноцінної відповіді організму на пошкодження. Анергічна форма - відповідна реакція відсутня. Реактивність буває: а) фізіологічна (напр. імунітет),та б)патологічна-це алергія. Тяжка форма патологічної реактивності є: - діатези, - фобії, - термінальні стани. Алергія Це підвищена та якісно змінена імунологічна реакція організму на дію речовин антигенної природи, яка супроводжується пошкодженнями тканин. Речовини ,що викликають алергію - називаються алергенами. Вони бувають зовнішніми та внутрішніми. Зовнішні алергени - це мікробні , рослинні і тваринні, харчові,побутові,промислові речовини.Фактори зовнішнього середовища - температура низька, висока, іонізуючі промені. Внутрішні алергени - власні органи і тканини. Особливу групу становлять комплексні ендогенні алергени - тканина – мікроб, тканина - токсин. Алергію можуть викликати речовини, які позбавленні антигенних властивостей- ГАПТЕНИ. Вони самі не утворюють антитіл,але в комплексі із білком та іншими речовинами утворюють антитіла. Наприклад: пеніцилін,ацетилсаліцилова кислота та інші.
У алергії розрізняють 3 стадії: імунологічна, біохімічна і патофізіологічна. Імунологічна стадія: починається з моменту первинного контакту організму з антигеном; йде його розпізнавання , утворення антитіл і фіксація їх на клітинах або ж сенсибілізація і розмноження лімфоцитів. Після повторного потрапляння антигену в організм він зв’язується з антитілами або сенсибілізованими лімфоцитами. Цим завершується імунологічна стадія.
Алергічні реакції поділяються на такі типи:
анафілактичні
цитологічні
імунокомплексні
реакції гіперчутливості сповільненого типу
стимулюючі
Анафілактичним реакціям властиве те, що антитіла, що утворились, фіксуються на клітинах – кров’яних і тканинних базофілах, клітинах епітелію і гладенькою мускулатурою. Коли антигени надходять у організм повторно, на мембранах цих клітин утворюються комплекси антиген - антитіло. Вони викликають дегрануляцію клітин і звільнення клітин біологічно-активних речовин - медіаторів алергії. Анафілаксіїможуть бути: а) загальними - анафілактичний шок і б)місцевими: - атопічна бронхіальна астма, - поліноз, - кропивниця, - набряк Квінке. Анафілактичний шок викликають: - лікувальні препарати, - харчові продукти, - отрути комах, -паразитарні антигени. Атопічну бронхіальну астмувикликають такі алергени –
домашній пил,
алергени рослинного та тваринного походження,
Проявляється ядухою внаслідок спазму і набряку слизової бронхіоли, рівномірною продукцією слизу. Полінозвикликається квітковим пилком і характеризується запаленням слизових оболонок дихальних шляхів, очей. Патогенетичний механізм набряку - збільшення проникливості мікроциркуляторного русла. Набряк Квінке - різновид кропивниці. Це набряк на губах, повіках, язику,м’якого піднебіння, мигдаликів, мошонці та інші. Цитотоксичні реакціїмають ту відмінність, що на клітинах фіксований антиген, а до нього підходять антитіла. За таким механізмом розвивається значна частина автоімунних реакцій (Гломерулонефрит, міастенія.
Реакції гіперчутливості сповільненого типуздійснюється не антитілами, а Т-лімфоцитами. На їх мембранах розміщені рецептори, які виконують функцію антитіл. Під час повторного зіткнення антиген з’єднується з рецепторами Т-лімфоцитів, внаслідок чого вони зазнають морфологічні і біохімічні перебудови і здатні продукувати лімфоцити. Стимулюючими реакціяминазивають такі, коли взаємодія аутоантитіл з компонентом клітини призводить до стимуляції її функції (автоімунний тиреоїдіт). Біохімічна стадія Алергічні реакції поділяються на дві групи – а)негайного типу; б)сповільненого типу. Негайного типу: - анафілактичні, - цитологічні, - -імуннокомплексні реакції Сповільненого типу - реакції гіперчутливості сповільненого типу. Ці дві групи відрізняються за суттю біохімічної стадії. Характерна відмінність біохімічної стадії реакцій негайного типу полягає в тому, що в цей період активуються або синтезуються медіатори алергії: а)гістамін, б)серотонін, в)гепарин і г)метаболітів арахідонової кислоти (простагландини, тромбоксани, лейкотриєни), д) комплемент і протеолітичні ферменти лізосом. За особливостями біохімічної стадії реакції гіперчутливості сповільненого типу беруть участь два типи Т-лімфоцитів: а)Т-хелпери; б)Т-кілери. Т-хелпери виділяють три групи лімфокинів, які активуються і розмножують Т-кілерів, сприяють міграції мікрофагів і в зону пошкодження, підвищуючи їхню фагоцитарну здатність.
Патофізіологічна стадія. Алергічна реакція завершується пошкодженням клітин, тканин і органів. Прямого пошкодження завдають Т-кілери, опосередковано через медіатор - Т-хелпери та імунні комплекси. Це пошкодження впливає на функції різних органів і систем, залежно від того де воно локалізовано.
серцево-судинна система -васкуліти.
система крові - імунні тромбоцитогени проявляються геморагічним синдромом.
дихальна система бронхіальна астма - фіброз легень.