Ендемічний зоб.

Характерним прикладом сукупного прояву впливу на організм людини геохімічних чинників навколишнього середовища та екології харчування може бути ендемічний зоб і флюороз.

Вже стародавнім лікарям були відомі захворювання, що характеризуються збільшенням щитовидної залози і мають нині назву ендемічний зоб. За даними ВООЗ, зараз на земній кулі нараховується близько 200 млн. таких хворих. Встановлено, що причиною ендемічного зоба є дефіцит йоду в біосфері: це підтверджено експериментальними даними, результатами геохімічного аналізу й успіхами профілактики захворювань препаратами йоду.

В Україні ендемічний зоб зустрічається па території Західної України і Полісся. Район вважають ендемічним, якщо понад 10% населення мають ознаки зоба. Ендемічний зоб частіше зустрічається серед жінок, але в районах важкої ендемії (понад 60% населення уражено зобом) захворюваність чоловіків так само висока. В Україні нараховують 35185 випадків захворювань на дифузно-токсичний зоб, 431788 — на ендемічний зоб серед дорослого населення.

Доведено, що поряд з йодною недостатністю в осередках ендемічного зоба є й інші чинники, які сприяють розвитку цього захворювання: високий вміст у воді та грунті гумінових кислот, зміна концентрації в біосфері міді, цинку, ртуті, кобальту, молібдену, кальцію. Таким чином, промислове забруднення навколишнього середовища в біохімічних провінціях з недостатністю йоду в біосфері сприяв росту захворюваності на зоб.

Хворі на ендемічний зоб найчастіше скаржаться па косметичні незручності, які зумовлені виникненням пухлини на передній поверхні шиї. Інколи велика або розташована за грудиною пухлина здавлює трахею, стравохід, кровоносні судини, порушуючи кровообіг і дихання. Швидкий та нерівномірний ріст, обмежена рухливість пухлини, зміна голосу свідчать про злоякісне переродження зоба в рак щитовидної залози. Лікування ендемічного зоба залежить від його форми—призначають лікарські препарати чи проводять оперативне видалення пухлини.

Уже в античні часи лікарі рекомендували використовувати в харчуванні населення ендемічних щодо зоба регіонів морські водорості (1 кг морської капусти містить 2 г йоду). Для профілактики ендемічного зоба треба підвищити вміст йоду в харчовому раціоні населення ендемічних регіонів шляхом додавання до кухонної солі йодиду калію (25 г на 1т); підгодовування худоби йодованою сіллю з метою підвищити вміст йоду в м'ясо-молочних продуктах; призначення таблеток антиструміну (йодид калію) вагітним та матерям, які годують груддю, а також дітям.

Флюороз — ендемічна хвороба людини, яка також пов'язана з геохімічними чинниками: вона виникає в разі тривалого надмірного надходження до організму фтору та його сполук.

Біохімічні провінції з підвищеним вмістом фтору у воді характеризуються випадками ендемічного флюорозу, який найчастіше обмежується ураженням зубів. Спочатку на симетричних зубах з'являються не дуже помітні плями, потім — жовто-бура пігментація, емаль стирається, коронка деформується. Якщо концентрація фтору у воді перевищує 6 мг/л, з'являються зміни в кістках (грибовидні та дзьобовидні кісткові вирости, закостеніння зв'язок), стійкі ураження печінки, травного каналу.

У працівників алюмінієвої промисловості, які зазнають впливу сполук фтору, спостерігають професійний флюороз, для якого характерні не тільки зміни зубів та опорно-рухового апарату, а й захворювання дихальних шляхів, носові кровотечі, руйнування носової перегородки тощо.

Профілактика флюорозу забезпечується механізацією та автоматизацією виробництва; ефективною вентиляцією; захистом дихальних шляхів (респіратори); заміною джерел питного водопостачання або дифторуванням води на водогінних спорудах.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Руйнування озонового шару та його наслідки	\|	Природні спалахи інфекційних захворювань

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.