Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Винагорода.

Йде на ризик.

Прагне вчитись на помилках.

Здатен керувати творчою групою.

7. Висока здатність впливати на оточуючих.

Менеджери повинні вміти впливати на оточуючих шляхом створення позитивного першого враження, розвитку взаєморозуміння, досягнення довіри і прояви турбот до оточуючих. Це особливо необхідно менеджерам по персона­лу в комерційній роботі під час закупок і продажу товарів та ведення перего­ворів.

Чинниками впливу на оточуючих є:

1. Одяг та зовнішній вигляд.

2. Уміння держати себе твердо і впевнено.

3. Поведінка.

4. Особисте спілкування.

Уміння гарно одягатись полягає у тому, щоб одяг підходив до конкретного випадку. Тут практичність є найголовнішим показником відповідності. Одяг практичним буде тоді, коли він не заважає рухатись і задовольняє вимогам си­туації. Важливо "по-домашньому" почувати себе у своєму одязі. Щоб користу­ватись впливом, слід бути охайним. Люди, які дуже слідкують за собою, не мо­жуть бути впливовими. Одяг показує наскільки людина готова йти на ризик і на скільки вона схвильована. Одяг — це символ визначеного рівня особистого добробуту.

Вміння держати себе твердо і впевнено має велике значення. Такі люди можуть управляти своїми почуттями. Вони демонструють врівнова­женість, внутрішню силу. Вони рідко виходять із себе, і щоб створити добре враження, їм не треба докладати багато зусиль. Вони вивільнюють або при­гнічують енергію, заохочують хоробрість, збільшують шанси на успіх або не­вдачу.

Поведінка менеджера відіграє ключову роль у питаннях впливу на оточу­ючих. Менеджери, які говорять невиразно і непереконливо сприймаються як невпевнені.

Впевненість у собі — це якість, котра демонструє оточуючим чіткість по­глядів і конкретність позиції людини. Але це не є агресивністю. Агресивна лю­дина може бути дуже напористою, наполегливою. Агресивність часто призводе до випадків залякування інших, порушення їх прав. Упевнений у собі менед­жер реалізує право вільно викладати свою точку зору, поважати при цьому пра­ва інших людей. Менеджер, який впевнений в собі, має такі переваги:

• почуває себе сильнішим;

• частіше досягає того, до чого прагне;

• поліпшує відносини з оточуючими;

• прискорює процес прийняття рішень;

• знаходить можливість спільно вирішувати проблеми.

Для розвитку якості впевненості в собі слід мати такі навички:

1) уникати зайвих емоцій, які не сприяють вирішенню завдання;

2) бути простішим у стосунках з іншими;

3) домагатися свого рішення шляхом пояснення своїх намірів до того часу, коли з'явиться можливість вирішити проблему;

4) ясно і чітко викладати свою позицію;

5) не дозволяти відхилятися від наміченого шляху вирішення проблеми, знайомитися з іншими точками зору, але наполягати на своєму;

6) свої помилки треба визнавати, але не давати виникати почуттю невідпо­відності своїй посаді;

7) прагнути перемоги, але не за рахунок великих витрат ресурсів.

Великий вплив на інших людей має особливе спілкування менеджера.

Тому встановлення добрих стосунків з іншими людьми є характерною ри­сою дійсної впливовості. Створення взаєморозуміння — це здійснення контак­ту з іншою людиною, не зменшуючи при цьому почуття власної цілісності.

Винагорода — це не тільки матеріальне стимулювання або заохочення. Вона може бути моральною. Менеджер, який прагне досягти високої впливовості, повинен уникати несхвалення дій підлеглих, використовувати позитивне підкріплення їх поведінки навіть при виникненні труднощів і невдач.

У своїй практичній діяльності менеджери використовують методи управ­лінського впливу на підлеглих, використовуючи сильні й слабкі підходи.

Ос­новними з них є :

• видання ясних і чітких наказів і розпоряджень;

• умовлення — звернення до логіки, почуття особистої зацікавленості або лояльності іншої людини;

• погрози основані на тому, що страх іноді є достойним мотивом, і на ко­роткий час можуть давати результати, але почуття образи може посилюватись і негативно впливати на самого менеджера. Погрози викликають боротьбу во­льових якостей з обох сторін і тут обов'язково буде програвший зараз або пізніше;

• прохання — це спроба викликати до себе кращі якості натури іншої лю­дини і забезпечення собі співчуття. Прохання можуть мати позитивний резуль­тат тільки тоді, коли між менеджером і підлеглим діють добрі стосунки;

• підкуп — це надання одній із сторін деяких переваг, якщо вона визначе­ним чином змінить свою поведінку. Іноді підкуп спрацьовує, але при цьому порушується чесність. Цей метод стає обманним і отримується одержанням дивідендів з посмішкою;

• вимоги — це використання правил субординації, щоб запропонувати працівнику виконувати конкретне завдання. Цей метод демонструє повагу до іншої людини.

Чіткі вказівки повинні надаватись не у різкій і грубій формі, щоб не вик­ликати образи підлеглого.

Таким чином, впливовість — це властивість заслуговуючих довіри людей. А ключовим чинником є особисте їх взаєморозуміння. Впливовість менеджера залежить від того, як він вміє слухати інших людей. Навчитись цьому можуть допомогти такі навички:

1) зосереджувати свою увагу на тому, про що говорить інша людина, не відволікатись на інші справи;

2) слідкувати за виразом обличчя і рухами людини (співрозмовника, опо­нента) під час дискусії, обговоренні спірних питань;

3) не давати остаточних оцінок до того часу, коли повністю не будуть з'ясо­вані погляди іншої людини;

4) під час розмови не перебивати іншого, а зауваження робити тільки після закінчення промови людини;

5) для забезпечення повного розуміння промовця перевіряти свої погля­ди;

6) виявляти логіку викладення думки іншої людини;

7) надавати свою підтримку, заохочувати вільне викладання думки іншо­го, навіть коли вони здаються не розумними;

8) прагнути аналізувати сказане іншою людиною, а не шукати у неї поми­лок.

Менеджер, який вміє впливати на інших людей, має такі якості:

  1. Цінується підлеглими.
  2. Розуміє процес впливу.
  3. Здійснює методи впливу на інших.
  4. Одягається відповідним до випадку чином.
  5. Ясно і коротко викладає свої думки.
  6. Впевнений у собі.
  7. Має переконливий зовнішній вигляд.
  8. Поводить себе впевнено.
  9. Встановлює добре взаєморозуміння з іншими.
  10. Здійснює винагороди за відповідну поведінку.
  11. Знає реальне уявлення про себе.
  12. Дає чіткі вказівки.
  13. Прагне бути наполегливим.
  14. Ефективно прислуховується до інших.


8. Розуміння особливостей управлінської праці.

Кожна людина, яка працює в організації, здатна спрямовувати свою енер­гію на те, щоб задовольнити свої потреби або нести відповідальність за свою справу. І коли людину примушувати до роботи проти її бажання, вона згублює здібність виразити приховану в ній енергію. Тому мета менеджера полягає у тому, щоб вивільнити енергію підлеглих і спрямувати її на досягнення цілей організації.

З управлінської точки зору, енергія людини — це найважливіший ресурс, який є у розпорядженні управління. Менеджери хочуть від своїх працівників позитивного використання енергії і внесення максимального вкладу в досяг­нення цілей організації. І якщо менеджери зможуть знайти сприятливе став­лення працівників до організації, вона може розраховувати на великі успіхи, але позитивна енергія може скорочуватись або збільшуватись під впливом ре­гуляторів мотивації, які можуть викликати почуття незадоволеності. Більши­ми регуляторами можуть бути:

- винагороди;

- безпека праці;

- особистий розвиток і зростання;

- почуття корисності роботи.

Менеджер розуміє особливості управлінської праці, ефективно викорис­товує названі регулятори мотивації. Різниця між ефективною і неефективною управлінською роботою полягає у тому, що унікальною управлінською якістю є лідерство. Лідерство — здатність використовувати людські та інші ресурси для одержання результату. Джерелом лідерства є особливий вплив та влада. Ефективний менеджер навчається встановлювати підлеглим управлінські ви­моги у складних ситуаціях і кваліфіковано використовує стиль керівництва.

Менеджер повинен уміти керувати людьми різних здібностей і морально­го стану.

Менеджер, який добре розуміє особливості управлінської праці:

1. Часто обговорює у колективі принципи управління.

2. Добре знає і практично використовує різні стилі управління.

3. Аналізує власні недоліки і слабкі місця.

4. Створює позитивну робочу атмосферу.

5. Вивільнює накопичену енергію.

6. Змінює стиль керівництва залежно від потреби.

7. Добивається від підлеглих всього, що вони можуть робити.

8. Прагне стати дійсним лідером колективу.


9. Здатність керувати.

Слово керувати означає спрямовувати чиюсь діяльність, бути на чолі чо­гось. Керівник — це особа, яка керує ким-небудь або чим-небудь. Для органі­зації — це людина, яка відповідає за весь підрозділ в цілому і спрямовує його працівників на виконання поставлених завдань. Ця людина повинна мати більш широкий погляд і здібності виконувати керівні дії у робочій групі.Місце кері­вника в організації показано на схемі.

 

 

Кожен керівник входить в робочу групу вищого керівника і стоїть на чолі своєї робочої групи нижчого рівня, керує своєю робочою групою і одночасно входить у робочу групу вищого керівника як підлеглий.

З кожним роком на керівників впливають все складніші чинники тиску як зовнішнього, так і внутрішнього середовища.

Якщо у колишні часи діяльність керівника була чітко визначеною, а його завданням було розподілити роботу серед підлеглих, встановити і підтримува­ти стандарти і правила, слідкувати за дисципліною, то до сьогоднішнього ке­рівника ставляться дуже складні вимоги і він зазнає багато труднощі.

Здатність керувати — це здатність виконувати вимоги чинників впливу в процесі своєї діяльності.

Високий рівень здібностей керування необхідний менеджеру, який несе пряму відповідальність за групу працівників.

Менеджер з високими навичками керівництва:

1. Самодисциплінований і вимагає дисципліну від інших.

2. Пристосовує стиль керівництва до змін у суспільстві.

3. Встановлює добрі стосунки з оточуючим.

4. Дає чіткі вказівки, систематично аналізу роботу підлеглих.


5. Заохочує найкращі приклади.

6. Використовує системний підхід до аналізу роботи.


7. Кваліфіковано делегує повноваження.

8. Уникає різкої негативної критики.

9. Створює позитивні зворотні зв'язки у стосунках з іншими.

10. Захищає своїх працівників при виникненні загрози.

11. Шукає способи підвищення ефективності роботи групи.

12. Встановлює об'єктивні критерії оцінки.

10. Уміння навчати.

Менеджер повинен проявляти турботу про підвищення компетентності підлеглих і на цій основі — просування їх по службі.Більш розвинута людина має більш високі результати роботи, має більшу життєву енергію і створює спри­ятливий клімату колективі. З цієї точки зору менеджер є і викладачем, який постійно розвиває і виховує підлеглих. Вихідним матеріалом для навчання ста­ють реальні поточні виробничі питання, які відбивають стан щоденного вико­нання завдань.

Ефективними методами навчання підлеглих є :

- проведення співбесід;

- консультації;

- удосконалення майстерності;

- обговорення конкретних проблем;

- обговорення і планування кар'єри;

- самопідготовка;

- тренування;

- засвоєння нових завдань.

В міру того, як працівники навчаються і розвиваються, вони самі встановлюють собі стандарти роботи і контролюють їх виконання.

 

Менеджер, який уміє навчати інших, характеризується наступним:

  1. Звертає увагу на роль навчання у роботі групи.
  2. Створює у колективі позитивне відношення до навчання.
  3. Допомагає аналізувати потреби працівників у навчанні.
  4. Видає все складніші доручення, а при необхідності надає допомогу.
  5. Систематично оцінює роботу підлеглих, знає сильні і слабкі їх сторони.
  6. Визначає потенціал працівників.
  7. Встановлює завдання, які вимагають зусиль виконання.
  8. Допомагає підлеглим планувати розвиток кар’єри.
  9. Використовує заходи уникнення морального зносу.
  10. Уміло висловлює свою оцінку підлеглих.
  11. Систематично консультує працівників у виконанні завдань.
  12. Використовує всі можливості для розвитку майстерності у процесі роботи.

 

11. Здатність формувати колектив.

Більшу частину свого робочого часу (60%) менеджери витрачають на спілкування з працівниками свого колективу, а іншу частину (40%) — на спілку­вання з вищим керівництвом і з колегами інших підрозділів своєї та інших організацій. Тому навички до формування своєї робочої групи є особливо важ­ливими, щоб об'єднати людей і навчити їх ефективно працювати на досягнен­ня загальної мети в обстановці творчого співробітництва. Це також передбачає проведення засідань, нарад, виконання представницьких функцій, розвиток добрих відносин з іншими підрозділами організації.

Менеджер повинен використовувати колективний підхід, залучаючи підлеглих до вирішення проблем, підтримувати позитивний мікроклімат, уточ­нювати мету систематично аналізувати і оцінювати хід виконання роботи. Ці навички більше всього використовуються тоді, коли співробітники тісно взає­модіють один з іншим для досягнення високого результату.

Таким чином, організація роботи колективу є функцією керівництва, тому що вона створює енергійну ефективну і відповідальну групу людей з великим потенціалом.

Менеджер з високою здатністю формувати колектив:

1. Вірно підбирає співробітників і проявляє турботу про них.

2. Створює позитивний клімат у колективі.

3. Зацікавлений у результатах роботи.

4. Послідовний у своїх діях.

5. Підтримує ідеї колективізму.

6. Використовує ефективні методи роботи.

7. Розподіляє повноваження між працівниками.

8. Аналізує результати роботи без критики конкретних людей.

9. Підтримує особистий розвиток членів колективу.

10. Заохочує творчий потенціал кожного працівника.

11. Будує добрі відносини з іншими підрозділами організації.

12. Уміло використовує і вирішує конфліктні ситуації.

13. Заохочує інновації.

14. Прагне до спілкування з іншими.

15. Раціонально використовує робочий час.

16. Проявляє вимогливість.









Контрольні запитання

1. Які якості керівника пропонували оцінювати А. Файоль, П.М. Керженцев, Є. Чижів і В. Мурманський?

2. Які нові вимоги до менеджерів у США?

3. У чому полягають особливі якості менеджерів (національні, галузеві, функціональні)?

4. Назвіть фактори, що впливають на управлінську діяльність і вимоги до особи, яка працює на посаді менеджера.

5. У чому полягає уміння управляти собою?

6. Назвіть особисті цінності менеджера.

7. У чому полягає здатність менеджера встановлювати чіткі особисті цілі?

8. Назвіть дії менеджера, який здатний до постійного саморозвитку.

9. Назвіть дії менеджера, який має навички вирішення проблем.

10. У чому полягає творчість і здатність менеджера до інновацій?

11. Назвіть якості менеджера, який вміє впливати на інших людей.

12. Дайте характеристику менеджера, який добре розуміє особливості уп­равлінської праці.

13. Дайте характеристику менеджера, який має високі навички керівництва.

14. Охарактеризуйте менеджера, який уміє навчати підлеглих.

15. У чому полягає здатність менеджера формувати колектив?




Переглядів: 483

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Іде на розумний ризик. | Інформатика та інформаційні технології

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.