МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
В С Т У П
В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення культури постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття. Тож немає жодного сумніву, що навчально-виховний процес вищої школи не може бути цілісним та гармонійним без включення до гуманітарного циклу дисциплін курсу, що дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне буття світу, створеного людьми, – про культуру. Звісно, культуру вивчає не тільки культурологія. Філософія і соціологія, археологія і етнографія, історія та мистецтвознавство – усі ці та багато інших наук досліджують культуру. Але кожна з них зосереджена на окремих, специфічних проявах неосяжного у своєму розмаїтті феномена культури. І тільки філософсько-культурологічний погляд спроможний подолати роздрібненість конкретних наук і піднятися до осягнення культури як системи, виступаючи тим самим координатором її полідисциплінарного дослідження. В умовах національного відродження України особливої гоcтроти набуває проблема культурної самоідентифікації особистості, що вимірюється насамперед рівнем її власної відповідальності за майбутнє національної культури. І тут є один-єдиний шлях культурного саморозуміння – це шлях послідовного, вимогливого усвідомлення сутності культури, процесу її творення і особливостей перетворення загальнокультурних надбань людства в індивідуальний світ культури. Саме цей шлях пропонує нам „Культурологія” – дисципліна, яка викладається в європейських університетах протягом багатьох років. В цьому контексті важливо підкреслити ще один аспект, що актуалізує викладання культурології саме в курсі університетської освіти. Цей аспект пов’язаний з усвідомленням тієї ролі, яку відіграє університет в європейській культурі протягом багатьох століть. Університет для Європи – це символ науки, культури й духовності, джерело вільного розвитку людських культуротворчих моржливостей, здібностей. Тому без такої дисципліни, як культурологія, неможливо вирішувати цілі й задачі університетської освіти. Тим більше, що у відповідності до Болонської системи сьогодні курс „Культурологія” включає в себе і опанування основ етики та естетики. Запропонований курс лекцій відповідає робочій навчальній програмі з культурології, що розроблена на основі рекомендацій Міністерства освіти і науки України, досвіду викладання культурології в провідних вузах країни (КНУ ім. Т.Шевченка, НТУ „Київський політехнічний інститут”, НПУ ім М.Драгоманова та ін.) та узагальнює авторський досвід викладання культурології, етики та естетики у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації. Метакурсу полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань сучасного рівня розвитку світової культурології, етики, естетики, сформувати уявлення про форми, види культури й механізми соціокультурної регуляції життєдіяльності суспільства, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці. Основними завданнями курсу культурології є: - формування системи знань про закономірності культурного процесу, про культуру як специфічний та унікальний феномен людства; - дослідження культури у всій повноті її проявів, в її сутності й смислах, в усьому різноманітті її історичних формоутворень, структурних специфікацій та принципів функціонування; - знайомство з культурологічними ідеями представників різних історичних епох, країн та культур; - вивчення характерних рис української культури на сучасному етапі розвитку суспільства; - систематизація сучасних західних та вітчизняних культурологічних, етичних та естетичних концепцій; - вивчення теорії етичної та естетичної форм суспільної свідомості; - оволодіння основними поняттями культурології на рівні відтворення, тлумачення та використання; - прищеплення навичок всебічного загальнокультурного, етичного та естетичного аналізу проблем суспільного і культурного життя з використанням відповідного категоріального апарату; - набуття навичок та вмінь застосовувати знання з культурології, етики та естетики для визначення лінії поведінки в умовах розмаїття культур. Предметом курсу є етапи та закономірності розвитку світової культурологічної думки, основні етичні та естетичні концепції в їх історичному розвитку, смисли і механізми соціокультурної регуляції життєдіяльності суспільства, моральні та естетичні аспекти світогляду сучасної людини. Засвоївши курс культурології, студенти повинні: - знати основний зміст усіх розділів курсу, головні напрямки класичної, сучасної та вітчизняної культурології, етики та естетики; оволодіти філософсько-культурологічним способом мислення та відповідним категоріальним апаратом; засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст культурології, етики та естетики, а також їх наукову природу; - вміти на основі грунтовного знання культурології оцінити свій стиль мислення; засвоївши специфіку філософсько-культурологічного осягнення дійсності, сформувати власну світоглядну позицію; застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у повсякденній професійній та комунікативній практиці. Структура курсу культурології у вищих навчальних закладах визначається згідно тематичного плану і включає три основні розділи: - теоретичні аспекти культурології та культура як соціальний феномен; - етика – наука про мораль; - естетика як філософська наука. Основними формами навчальної роботи в процесі вивчення курсу культурології є лекція, семінарське заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів. Крім безпосереднього прослуховування курсу лекцій, студенти можуть ознайомитися з основним змістом курсу «Культурологія» використовуючи електронний або друкований варіант лекцій. Зауважимо, що поданий матеріал не вичерпує остаточно весь зміст навчального предмету, а лише виступає базою, на якій грунтується подальша самостійна та індивідуальна робота студентів за рекомендованими посібниками та підручниками.
|
||||||||
|