МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гліцерин.Насичені багатоатомні спирти Багатоатомні спирти містятьу молекулі кілька гідроксильних груп. Двохатомні спирти називають діолами, або гліколями. Назви двохатомних спиртів за міжнародною номенклатурою складають з назви відповідного алкану з додаванням закінчення –діол і цифр, які означають положення гідроксильної групи в ланцюгу. Трьохатомні спирти називать тріодами, або гліцеринами. Їх назви будують аналогічно до назв двохатомних спиртів, аале з додаванням закінчення –тріол. Найпростіші представники двох- і трьохатомних спиртів: НО – СН2 – СН2 – ОН; СН2 – СН – СН2 Етандіол -1,2, або етиленгліколь │ │ │ ОН ОН ОН Пропантріол -1,2,3, або гліцерин Властивості. Хімічні властивості багатоатомних спиртів багато в чому подібні до властивостей одноатомних спиртів. При цьому в реакціях може брати участь як одна, так і дві і більше гідроксильних груп. Взаємодія з гідроксидом міді (ІІ). Ця реакція характерна тільки для багатоатомних спиртів. Осад гідроксиду міді(ІІ) розчиняється в етиленгліколі та гліцерині з утворенням розчину яскраво-синього кольору: Сu(OH)2 + 2CH2OH – CH2OH→+ H2O; Гліколят міді (ІІ) Сu(OH)2 + 2CH2OH – CHOH – CH2OH→ Гліцерат міді (ІІ) Добування і застосування етиленгліколю і гліцерину.Етиленгліколь добувають у промисловості гідратацією (приєднання води) етиленоксиду: Як і одноатомні спирти, етиленгліколь можна добути гідролізом галогенопохідних алканів водним розчином лугів. Для цієї реакції необхідні 1,2-дигалогенопохідні етану: СН2Сl—СН2С1+2Н2О СН2ОН—СН2ОН+2НСl 1 2-Дихлоретан Етиленгліколь утворюється під час пропускання етилену крізь розчин перманганату калію, при цьому відбуваються окислення і гідратація етилену: СН2=СН2+ [0] +Н20 → СН2ОН—СН2ОН Гліцерин добувають синтетично з пропілену.за такою схемою: CH2═CH – CH3 CH2═CH – CH2OH Пропілен Аліловий спирт → CH2OH – CHOH - CH2OH Гліцерин входить до складу природних сполук - жирів рослинного і тваринного походження - і може бути виділений з них. Етиленгліколь і гліцерин використовуються в промисловому органічному синтезі. Гліцерин застосовують для виробництва мастил, як зм'якшувач шкіри і тканин, у парфюмерній, фармацевтичній і харчовій промисловості. Водні розчини етиленгліколю і гліцерину замерзають при низьких температурах, тому їх використовують як антифризи - рідини з низькою температурою замерзання, які застосовуються для охолодження двигунів внутрішнього згоряння. Єдиний практично важливий представник трьохатомного спирту. Сиропоподібна солодка рідина, без кольору, добре розчинна у воді. Водні розчини гліцерину замерзають при низькій температурі. Гліцерин широко розповсюджений у природі, є основним спиртом, приймає участь у будові молекул різних груп ліпідів. У промисловості гліцерин добувають гідролізом ацилгліцеринів Гліцерин широко використовується в багатьох галузях промисловості. Основна його кількість розходується для добування похідних - гліфталевих смол, нітрогліцерину. У харчовій промисловості гліцерин використовують для приготування лікерів та безалкогольних напоїв, у паперовій та шкіряній промисловості - для збереження матеріалів від висихання. Він входить до складу багатьох косметичних препаратів і широко використовується як пом'ягчуюча шкіру речовина Карбонільні сполуки містять у молекулі карбонільну групу . Карбонільні сполуки поділяють на альдегіди і кетони. Альдегіди. У молекулах альдегідів карбонільна група сполучена з вуглеводневим радикалом і атомом водню (або з двома атомами водню), тобто загальна формула цих сполук R – COH. Номенклатура.Назви альдегідів за замісниковою номенклатурою згідно з правилами IUРАК будують з назви відповідного вуглеводню з додаванням закінчення -аль. Перед коренем назви записують бічні замісники, зазначаючи їх положення і кількість. Нумерацію атомів вуглецю починають з вуглецевого атома карбонільної групи. Приклади: 4 3 2 1 5 4 3 2 1 СН2—СН2—СН2—СOH; СН3—СН—СН—СН2—СOH; Бутаналь │ │ СН3 СН3 3,4 Диметилпентаналь Для альдегідів широко використовують тривіальні назви, які аналогічні назвам відповідних органічних кислот. У табл. наведено назви за замісниковою номенклатурою та тривіальні назви деяких насичених альдегідів.
Властивості.Перший член гомологічного ряду насичених альдегідів НСНО — безбарвний газ, кілька наступних альдегідів - рідини. Вищі альдегіди - тверді речовини. Хімічні властивості альдегідів. 1. Реакції приєднання.Альдегіди легко приєднують ціановодень НСN і гідросульфіт натрію NаНSО3: CN │ CH3COH + HCN → CH3 – C – OH │ H OH │ CH3COH + NаНSО3 → CH3 – C – SО3Na │ H Продукти приєднання NaНSО3 - кристалічні речовини, розчинні у воді. При нагріванні з кислотами вони розпадаються з утворенням вихідного альдегіду. Тому останню реакцію використовують для очистки альдегідів. При наявності нікелевих або платинових каталізаторів альдегіди приєднують водень і відновлюються до первинних спиртів, наприклад: СН3—СН2—СOH + H2 → СН3—СН2—СН2ОН Приєднуючи спирти, альдегіди утворюють сполуки, що мають назву ацетaлів. Реакція відбувається при наявності кислот: OC2H5 │ СН3—СН2—СOH + 2C2H5OH СН3—СН2—СH + H2O │ OC2H5 Ацеталі - це прості ефіри двохатомного спирту. Вони легко гідролізуються з утворенням вихідних речовин. 2. Окислення.Під час окислення альдегідів, яке відбувається дуже легко, утворюються органічні кислоти або їхні солі. Наприклад, під час окислення оцтового альдегіду утворюється оцтова кислота: СН3COH + [О] → СН3 - СООН Якісною реакцією на альдегіди є реакція срібного дзеркала - окислення їх аміачним розчином оксиду срібла при нагріванні: СН3—СН2—СOH +2[Аg(NН3)2]ОН → O ║ СН3—СН2—С—ONH4 + 2Ag + 3NH3 + H2O Металічне срібло, яке виділяється, вкриває стінки посудини тонким блискучим шаром. Альдегіди окислюються також гідроксидом міді (II), який відновлюється до червоно-коричневого оксиду міді (І): СН3—СH2—СOH + 2Сu(ОН)2 → СН3—СH2—СOOH +Сu2О+2Н2О. 3. Взаємодія з галогенами.Як уже зазначалось, атом водню біля другого вуглецевого атома вуглеводневого ланцюга альдегідів має підвищену рухливість. Під час взаємодії альдегідів з хлором чи бромом цей водневий атом легко заміщується на галоген, наприклад: СН3—СН2—СOH + Вr2 → СН3—СНВr—СOH + НВr. Добування.1.Альдегіди утворюються під час окислення або каталітичного дегідрування (відщеплення водню) первинних спиртів: СН3—СН2—СН2ОН + [O] → СН3—СН2—СOH +Н2О Пропанол 1 Пропаналь Каталітичне дегідрування спирта відбувається при наявності металічної міді. 2.Альдегіди можна добути гідролізом дигалогенопохідних алканів, наприклад: CH3 – CHBr2 + H2O → CH3COH + 2HBr 3. Альдегіди утворюються під час взаємодії алкенів з оксидом вуглецю (II) і воднем 9(оксосинтез): СН2=СН2 + СО + Н2 → СН3—CH2COH Оксосинтез відбувається при наявності каталізаторів - комплексних сполук кобальту під тиском 5-10 МПа. Кетони У молекулах кетонів карбонільна група сполучена з двома однаковими або різними вуглеводневими радикалами . Найпростішим кетоном є ацетон CH3 CH3 Номенклатура.Згідно з міжнародною номенклатурою назви кетонів будують з назв відповідного вуглеводню з додаванням закінчення -он. У кінці назви ставлять цифру, що зазначає положення в ланцюгу атома вуглецю, з яким сполучений карбонільний кисень. Нумерацію головного ланцюга починають, як завжди, з найбільш розгалуженого кінця вуглецевого ланцюга. Якщо розгалуженість однакова, то нумерують з того кінця ланцюга, до якого ближче розташована карбонільна група. Назви кетонів за раціональною номенклатурою будують з назв радикалів, сполучених з карбонільною групою з додаванням слова «кетон». Приклади: 1 2 3 4 5 СН3—С—СН2—СН2—СН3 ║ O Пентанон 2 (метилпропілкетон) Для деяких кетонів поширені тривіальні назви, наприклад ацетон. Ізомерія.Ізомерія кетонів зумовлена розгалуженістю вуглецевого ланцюга і різним положенням карбонільного кисню. Розглянемо як приклад ізомери кетону С5Н10О. Для цього кетону можливі два ізомерних кетони, що містять п'ять вуглецевих атомів у головному ланцюгу і один ізомерний кетон з головним ланцюгом з чотирьох атомів вуглецю: 1 2 3 4 5 СН3— СН2— С —СН2—СН3 ║ О Пентанон 3 Властивості.Простіші кетони є безбарвними рідинами, які розчиняються у воді. Вищі кетони — тверді речовини. Багато хімічних властивостей, характерних для альдегідів, виявляються і у кетонів. 1. Реакції приєднання.Так само, як і альдегіди, кетони приєднують речовини, що містять нуклеофільні частинки, наприклад ціановодень і гідросульфіт натрію: CN │ CH3 – C – CH3 + HCN → CH3 – C – CH3 ║ │ O OH Гідрування кетонів при наявності каталізаторів приводить до утворення вторинних спиртів: CH3 – C – CH3 + H2 CH3 – CHOH – CH3 ║ O На відміну від альдегідів кетони не взаємодіють із спиртами, не вступають у реакції конденсації і полімеризації. 2. Окислення.Кетони окислюються значно важче, ніж альдегіди, і тільки сильними окислювачами. Під час окислення кетонів відбувається розрив (деструкція) вуглецевого ланцюга і утворюється суміш продуктів. Кетони не вступають у реакцію срібного дзеркала. Добування. 1.Кетони утворюються під час окислення або каталітичного дегідрування вторинних спиртів, наприклад: СН3-СНОН-СН3 + [О] → СН3-С-СН3 + Н2О ║ O Каталітичне дегідрування проводять з використанням мідних каталізаторів. 2. Як і альдегіди, кетони можна добути гідролізом дигалогенопохідних алканів. Щоб утворився кетон, обидва атоми галогену у вихідній сполуці повинні знаходитись біля одного (не кінцевого) атома вуглецю: 3. Кетони утворюються внаслідок приєднання води до гомологів ацетилену при наявності каталізаторів — солей ртуті (II).
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|