• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Агрегатного свердлильного

Рис.2.38. Будова трьохстороннього

Ковальсько-штампувального пресу.

Рис. 2.37. Схема електрична принципова кривошипного

Робота схеми.

Вихідне положення повзуна – верхнє, SQ1 розімкнутий, SQ4 замкнутий.

1. Керування від кнопок. SA3 в положенні «КНОПКИ». При натисканні SB2 спрацьовує КМ1 або КМ2, двигун М запускається в прямому або в зворотному напрямку. Реле К2 вмикається при подачі живлення в схему.

При натисканні SB3 і SB4 вмикається реле К1, яке включає електромагніти YS1, YS2, повзун рухається донизу. В нижньому положенні натискається SQ1 і замикає свої контакти і утримує К1, SQ4 вимикає коло самоблокування К2. Повзун прохо – дить нижню точку і рухається доверху незалежно від кнопок ходу. В верхньому положенні розмикається SQ1, вимикає К1 і YS1 і YS2 (повзун зупиняється). Контакти SQ4 замикаються і наступний робочій хід включається кнопками ходу.

2. Керування від педалі. SA3 в положенні «ПЕДАЛЬ», спрацьовує К3, яке розмикає коло кнопок і вмикає коло SQ2, SQ3. Схема працює аналогічно.

3. Режим наладка. SA3 закорочує коло контактів К2 і кнопки SB3. Рух повзуна можна здійснювати від одної кнопки SB4.

Сигнальні лампи : HL1 – «мережа включена», HL2 – «наладка», HL3 – «керування від педалі», HL4 – «керування від кнопок». ЕL – лампа освітлення.

Тема2.8. Електроустаткування і типові збиральні одиниці схем керування автоматичних верстатних ліній і агрегатних верстатів.

1.Призначення і будова агрегатних верстатів.

Агрегатними називаються спеціальні багатоінструментальні верстати, які збираються зі стандартних і спеціальних вузлів та агрегатів.

Агрегатні верстати призначені для використання в умовах крупносерійного виробництва для виконання свердлильних, розточувальних, різьбофрезерних та інших робіт.

Вироби на таких верстатах обробляються одночасно багатьма інструмен - тами з однієї або з декількох сторін. Тому вони мають більш високу продук –

тивність і дозволяють економити виробничі площі.

Будова агрегатного свердлильного верстата показана на рис. 2.38.

верстата.

1 – станина з напрямляючими;

2 – силові головки;

3 – шпиндельні коробки силових

головок;

4 – колона з напрямляючими;

5 – пристосування для

закріплення деталі або

поворотний стіл;

6 – підставка;

7 – електродвигуни приводів.

Силові головки виконуються з електромеханічною або гідравлічною системою подачі.

Самодіючі гідравлічні силові головки. В таких головках гідронасос, розпо –

дільчий пристрій і силові агрегати розташовані в самій головці. Резервуаром для робочої рідини (масла) служить корпус головки, шпинделі і гідронасос отримують привод від одного двигуна.

В несамодіючих силових головках головний двигун здійснює тільки обертання шпинделів, а гідравліка приводиться від окремої насосної станції.

Промисловість випускає самодіючі силові головки з потужністю від 1,4 до 22 кВт і зусиллям подачі від 10 до 100 кН. Максимальний хід головок від 250 до 1000 мм.

2.Електропривод і схема керування агрегатного верстата з

самодіючою головкою.

Головний привод агрегатних верстатів здійснюється, як правило, від асинхронних КЗ двигунів.

Вибір потужності виконується по найбільший сумарній потужності різання враховуючи втрати в передачах (попередній вибір).

1,25 – коефіцієнт врахування зміни режимів різання;

Р_zΣ – сумарна потужність різання всіх шпинделів;

η_шп.ном. – ККД шпиндельної коробки при номінальному навантаженні.

Втрати холостого ходу:

Р₀ = α Р_zΣ, де α = 0,6(a + b) ≈ 0,6(1 – η_шп.ном.)/ η_шп.ном.,

a і b – коефіцієнти постійних і змінних втрат.

При умові n_дв = const, еквівалентна потужність:

Т₀ = Т_{шв.підв.}+ Т_{шв. відв.}+ Т_{роботи на упорі}.

По каталогу двигун вибирається за умовою:

Р_ном. ≥ Р_екв.

Перевірка по допустимому короткочасному перевантаженню враховуючи зниження напруги цехової мережі на 10% :

k_пер. = Р_розр./ Р_ном. ≤ 1,4.

Електрообладнання агрегатного верстата.

Схема автоматизації процесу глибокого свердління і електрична схема агрегатного одностороннього верстата глибокого свердління з самодіючою головкою приведена на рис.2.39.

Рис.2.39 а). Схема автоматизації процесу глибокого свердління.

В верстатах для глибокого свердління для запобігання пошкодження свердла декілька разів виводяться з отвору для

охолодження та видалення стружки.

На корпусі головки закріплено три упори (А,Б і В), які натискають на штовхачі шляхових перемикачів SQ1- SQ4. На станині верстату закріплений упор Г, який через важіль Р натискає на штовхач перемикача SQ5. Перемикачі

SQ1 – SQ5 керують переміщеннями силової головки.

У вихідному положенні натиснуті перемикачі SQ1 і SQ2, а інші знахо -дяться в вільному стані.

Рис.2.39 б). Електрична схема верстата глибокого свердління.

Силова частина.

М1 – двигун силової головки;

М2 – двигун насосу охолодження;

YS1 – електромагніт швидкого підводу;

YS2 – електромагніт швидкого відводу.

Схема керування.

SB1 – кнопка зупинки; КМ1 – контактор двигуна М1;

SB2 – кнопка пуску; КМ2 – контактор двигуна М2;

SB3 – кнопка відводу головки у К1 – К4 – проміжкові реле;

вихідне положення;

SB4 – кнопка включення циклу; Апарати захисту.

SА1 – ввідний вимикач; КК1,КК2 – теплові реле;

SА2 – вимикач насосу охолодження; FU1, FU2 – запобіжники.

SQ1, SQ2 – шляхові вимикачі

вихідного положення;

SQ3 – шляховий вимикач 1^го проходу;

SQ4 – шляховий вимикач 2^го проходу;

SQ5 – шляховий вимикач 3^го проходу;

Робота схеми.

Циклічність роботи схеми організована на перемикачах SQ1- SQ5 і про – міжкових реле К1-К4.

1^е вихідне положення (ВП). Натиснуті SQ1, SQ2.

При натисканні кнопки SB2 спрацьовує контактор КМ1 і запускається двигун при воду силової головки (СГ) М1.

При натисканні кнопки SB3 спрацьовує контактор КМ2 і запускається двигун насосу охолодження, вмикається К1, яке заживлює YS1 – електро -магніт швидкого підводу СГ, вона підводиться до деталі, при цьому SQ1 і SQ2 звільняються:

- SQ1 відключає YS1, виконується 1^й прохід СГ переміщується

- SQ2 готує коло включення YS2, зі швидкістю подачі.

Наприкінці 1^го проходу натискається SQ3, який вмикає К2 і, відповідно YS2,

починається швидкий відвід СГ, реле К2 самоблокується.

2^е ВП: SQ2 натискається, вимикається YS2, спрацьовує К3 і вимикає К2.

Натискається SQ1, який вмикає YS1 і починається рух СГ на 2^й прохід:

- SQ3 натискається, відключає К2, а К3 лишається включеним,

- Після SQ3 натискається SQ4, який вимикає К3 і вмикає К4, SQ3 натиснутий і тому вмикається К2, що приводить до відводу СГ.

3^е ВП: SQ2 натискається, вмикає К3, вимикає К2 і YS2, вмикає YS1 і почі –

нається 3^й прохід. На протязі 3^го проходу 2 рази натискається SQ3 і 1 раз SQ4, реле К3 і К4 залишаються включеними.

Наприкінці 3^го проходу (кінець циклу) спрацьовує SQ5, який виключає КМ2, К1 – К4 і включає YS2, - виконується швидкий відвід СГ на ВП.

4^е ВП: SQ1 і SQ2 натиснуті, але СГ зупинена, тому що К1 виключене.

Новий цикл включається наступним натисканням кнопки SB3.

3.Основні типи автоматичних верстатних ліній (АВЛ).

АВЛ шляхом скорочення допоміжного часу обробки деталей одночасно з різних сторін, а також шляхом суміщення технологічних операцій значно підвищують продуктивність праці і знижують собівартість продукції.

АВЛ комплектуються в основному з агрегатних верстатів з набором різного ріжучого інструменту, універсальних і спеціальних верстатів, які вбудову –ються в лінії в порядку операцій технологічного процесу.

Верстати АВЛ обладнуються завантажувальними пристосуваннями, транс –

портуючими та затискними пристроями для переміщення деталей з однієї позиції на другу.

Всі елементи АВЛ об’єднуються в єдину систему за допомогою засобів автоматики.

Транспортуючи пристрої АВЛ.

Транспортуючи пристрої АВЛ призначені для передачі заготовок з вихід –

них позицій, від верстата до верстату і на кінцеві позиції.

Види транспортуючих пристроїв:

а) з використанням сил тяжіння і б) з використанням транспортерів

інерції: (примусова подача):

- лотки; - крокові транспортери;

- сковзала; - ланцюгові транспортери;

- трубки; - барабанні транспортери.

- напрямляючи стержні.

Класифікація АВЛ по способу здійснення транспортуючих пристроїв.

а) АВЛ з жорсткими міжагрегатними (транспортними) зв’язками.

При жорсткому транспортному зв’язку автоматичне переміщення виробів від однієї позиції до другої виконується загальним транспортним пристроєм з точно встановленим кроком і паузою, яка залежить від найбільш тривалого часу циклу обробки виробу на однієї з робочих позицій АВЛ, а крок визнача- ється відстанню між позиціями.

Перевага АВЛ з жорсткими міжагрегатними зв’язками полягає в тому що вироби проходять від позиції до позиції за відносно невеликий час.

Недолік АВЛ з жорсткими міжагрегатними зв’язками – це припинення роботи всієї лінії при виході з ладу одного з верстатів.

Металорізальні верстати, транспортуючи, контрольні і сортувальні пристрої, агрегати для зварювання, пакувальні автомати та ін. являють собою основне технологічне обладнання АВЛ.

4.Принципи побудови схем керування АВЛ.

Керування АВЛ міститься в керуванні поступовими і обертовими переміщеннями рухомих елементів верстатів, транспортерів та інших вузлів, які відбуваються в визначеній послідовності.

Задача системи керування – це узгодження дій окремих агрегатів лінії, яке виконується засобами електроавтоматики.

Електрична система керування АВЛ повинна забезпечувати:

- централізацію керування і контролю;

- задану послідовність рухів механізмів;

- можливість переналадки при зміні технологічного процесу;

- роботу лінії в автоматичному і напівавтоматичному режимах;

- можливість широкого використання компактних слабкострумових електроапаратів, стандартних блоків і вузлів живлення.

Керування в функції шляху будується таким чином, щоб команда на нас-

тупну дію подавалася тоді, коли попередня дія вже закінчена. Подача команд на початок наступної операції здійснюється за допомогою шляхових перемикачів або інших датчиків шляху, а також оброблена деталь.

Керування в функції навантаження використовується там, де необхідно контролювати зусилля, які виникають після завершення руху (затискні пристрої). Датчиками зусилля являються струмові реле або реле тиску.

Керування в функції часу використовується коли робота агрегатів відбувається без подачі інструменту (гартування, точкове зварювання). Датчиками являються реле часу різних конструкцій.

Керування в функції швидкості використовується при електричному гальмуванні електроприводів. Датчиками являються реле контролю швидкості (РКШ).

Керування в функції розмірив деталі, яка обробляється. Використовуються пристрої активного контролю.

Проміжок часу між подачею двох сусідніх команд називається тактом лінії.

Сукупність тактів, які необхідні для обробки деталі, називається циклом лінії.

Режими роботи АВЛ.

1. Автоматичний режим з безперервним повторюванням циклу. Команду

на перший цикл дає оператор, а потім цикли повторюються автоматично.

2. Напівавтоматичний режим використовується при ручному заванта –

женні деталей. Для повторення циклу оператор в кожному випадку подає команду.

4. Спеціальний режим використовується при виході з ладу одного або декількох верстатів, коли пропущені операції виконуються на окремих верстатах.

5. Налагоджувальний режим використовується при виконанні регулювань

і установки інструменту.

Види зупинки лінії:

- попередня, - відключення лінії відбувається по закінченні циклу,

- аварійна, - відключення лінії відбувається на будь якому етапі роботи.

Схема керування пуском і зупинкою лінії.

Читайте також:

1. Свердлильного верстата.

Переглядів: 1297