Відмінно”.

Отже, ваша оцінка формуватиметься таким чином: 40 балів за семінарські заняття, 20 балів за модульні контрольні роботи (10+5+5) та 40 балів за іспит.

Контроль і оцінювання знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою (за результатами двох модулів).

Вимоги до знань та вмінь

Предмет і об’єкт навчальної дисципліни

Форма підсумкового контролю – іспит.

У процесі викладання постійно підкреслюється значимість рівня інформаційного забезпечення процесу вироблення і здійснення зовнішньополітичного курсу України, важливість інформаційних складових діяльності дипломатичних інститутів.

Мета і завдання навчальної дисципліни:

· якомога предметніше ознайомити студентів з досвідом дипломатичного забезпечення зовнішньополітичної діяльності на міжнародній арені державних утворень, які існували в різні часи на теренах України, практикою налагодження і використання дипломатичних контактів (переговорів, конференцій тощо), персональною роллю окремих діячів у дипломатичних зносинах, спираючись на шкільні знання, органічно доповнюючи, поглиблюючи вивченням історії України на вузівському рівні, використовуючи новітні наукові досягнення в даній галузі;

· озброїти студентів знанням кращих традицій української дипломатії, підготувати їх до роботи в державних органах, інших структурах по реалізації дипломатичними засобами інтересів України в світі.

Відтак центральним об’єктомвивчення пропонованої навчальної дисципліни „Історія України (Дипломатична історія України)” є відтворення й оцінка зусиль вітчизняної дипломатії щодо забезпечення сприятливих умов всебічного розвитку національної держави.

А домінантою її предмету є аналіз діяльності інститутів дипломатичної служби, окремих найяскравіших її представників в різних ситуаціях і в різні часи.

Навчальна дисципліна „Історія України (Дипломатична історія України)” забезпечує поглиблення й розширення знань в галузі вітчизняної історії і на цій базі засвоєння:

Ø основних подій та фактів дипломатичної історії України;

Ø спільних рис та особливостей організації дипломатичної справи державних утворень України, налагодження механізмів функціонування вітчизняних дипломатів;

Ø досвіду дипломатичної боротьби за розв’язання українського питання на різних історичних етапах;

Ø характерних рис і специфіки дипломатичного забезпечення вироблення і здійснення зовнішньополітичних орієнтацій і завдань України;

Ø оцінки джерел та загального стану історіографії дипломатичної історії України.

Навчальна дисципліна „Історія України (Дипломатична історія України)” забезпечує вміння:

Ø виявляти основні тенденції і закономірності історичного поступу України;

Ø працювати з документальними джерелами та науковою літературою про дипломатичну історію України;

Ø аналізувати тексти міжнародних договорів та угод, укладених Україною;

Ø здійснювати порівняльну оцінку сутності та методів української дипломатії в різні історичні періоди;

Ø застосовувати прогностичну функцію щодо перспектив здійснення конкретних дипломатичних кроків і акцій.

Сумарна оцінка за два модулі – 60 балів:

Екзаменаційна письмова робота – 40 балів:

Екзаменаційна оцінка є сумою двох оцінок за модулями і екзаменаційної (комплексної) контрольної роботи, при цьому кількість балів відповідає оцінці:

1 – 59 – “незадовільно”

60 – 74 – “задовільно”

75 – 89 – “добре”

Шкала відповідності має наступний вигляд:

За 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
90 - 100		відмінно
85 - 89		добре
75 - 84
65 - 74		задовільно
60 - 64
35 - 59		незадовільно
1 - 34

2. Методологічні засади й головні завдання навчальної дисципліни.

Здавна відомо: historia magistra vitae. Історія – вчителька життя. Так полюбляли говорити стародавні римляни, так є і сьогодні. Історія – вогонь, а не сухий попіл, і вчити її потрібно для того, щоб не тільки збагачувати свої знання про свій народ та його особливості ,культури, а й для того, щоб не наступати на ті ж самі граблі. Нерідко і часто Україна програвала від того, що її керманичі не знали власної історії, чи просто не хотіли зважати на неї. Про це нам розкаже знову ж таки історія. Історія – це велика наука, і це не та історія, яку вам викладали в школі. Адже ми вивчаємо тут дипломатичну дисципліну, Вашу професійну, тобто предмет дипломатична історія України, тобто історію української дипломатії.

Вивчаючи дисципліну «Дипломатична історія України Ви маєте оволодіти й необхідним мінімумом методів дослідження, розуміння та вивчення історичної науки. Такі методи та прийоми знадобляться Вам при подальшій Вашій роботі по обраній Вами спеціальності, адже дослідження міжнародних відносин велико в чому збігаються у своєму концептуально-методологічномі аспекті з дослідженнями всесвітньої історії та й історії України зокрема. Адже такі методи як конвент-аналіз, тобто аналіз змісту документів, укладених за результатами певних міжнародних подій, івент-аналіз, тобто розуміння змісту самих таких подій, системний аналіз, який дає цілісне розуміння історичних процесів, інші методи, які є притаманними історичній науці, і які Ви матимете змогу розглянути пізніше, дають змогу повністю охопити царину історії, і місце у ній України, її земель та людей у цьому контексті. Нарешті ми живемо в державі, територія якої становить 603 700 км.кв., а населення – близько 47 000 000 чоловік. Ми не маємо сумувати за тим, що певні українські історики та політики визначали територія України та її етнічні межі більшими. Але ми маємо радіти, що у нас є така велика, європейська, перспективна країни. І, саме головне-незалежна!

Хочеться й зауважити, що чимало студентів не так люблять історію України як всесвітню історію, адже та сповнена більшою чисельністю різнопланових цікавих подій та фактів, причому, іще більшого масштабу, ніж ті, які мали місце на українських теренах.

Зазначимо, що історія України є цілим світом, в якій треба поринути і який треба полюбити, і тоді ця дисципліна неодмінно відповість Вам взаємністю. Крім того, історія України цікава ще й тим, що Ви маєте можливість не просто читати про її перебіг, але й доторкнутися до її матеріальних залишків мандруючи Києвом та іншими краями України. То ж проходячи мимо деякого пам’ятника, собору чи просто історичного місця Ви неодмінно згадуватиме ,який слід в історії лишила та чи інша постать чи подія, на честь якої лишилися такі пам’ятні місця. У дискусіях з іноземними дипломатами, державними діячами, чи просто знайомими Ви неодмінно зможете мати рацію та доводити правильність своєї точки зору, якщо Ви будете спиратися на знання історичних фактів і вміти аналізувати та спів ставляти їх. В цьому і полягає головне значення нашої з Вами роботи.

3. Короткі історіографічні відомості й проблемні аспекти оволодіння програмовим матеріалом.

Звичайно ж, історія починається з джерел. І тому Вам необхідно вивчати джерела, з яких Ви можете дізнатися відомості про ті періоди, які Ви вивчаєте в рамках нашого курсу. Звісно ж, Ви можете дізнатися і з першоджерел відомості про нкшу дисципліну, і це особливо буде поціновано в наших колах. Натомість навіть якщо Ви віднайдете репродукції першоджерел, навряд чи Ви зможете їх спів ставити та здійснити їхній об’єктивний аналіз. На те й існують підручники.

То ж ці книжки ми Вам можемо порекомендувати. У першу чергу це посібник за авторством професорів, докторів Історії, Володимира Івановича Головченка та Віктора Михайловича Матвієнка, який має таку ж саму назву що й наш курс «Дипломатична історія України». Майте на увазі, що ця книжка має кілька видань, і одне видання є продовженням іншого. Адже вже на сьогодні є підручник за вказаним вище авторством, натомість до авторського колективу також входить професор Солдатенко Валерій Федорович.

Для тих, кому не дуже хочеться знати дисципліну «Дипломатична історія України», повідомляю, що ви можете взяти й інший підручник: Іван Олексійович Овсій «Зовнішня політика України». Це стара, випробувана часом та змістовна книжка з нашої дисципліни. Натомість вона не вміщує в себе усіх тих відомостей, що їх Ви маєте знати для того, щоб володти у повному обсязі тим матеріалом ,який Вам потрібен для того, щоб Ви гордо могли заявити що Ви розбираєтеся у історії вітчизняної дипломатії. Крім того, вказана вище Вам книжка охоплює лише той обсяг матеріалу, який торкається періоду до 1944 року.

Є і безліч підручників для школярів та студентів з історії України, але Ви маєте розуміти, що читаючи їх Вам належить виокремлювати звідтіля особливі відомості – ті, які стосуються нашого курсу. Нас не дуже цікавить те, хто який монастир збудував і яка там була культура живопису у добу польсько-литовського панування, адже нас цікавить перш за все дипломатична складова усіх історичних процесів, які мали місце на наших землях розглядуваної нами доби.

А серед них і підручник Олександра Бойка – Історія України, і Віктора Короля, і інші посібники сучасної доби, кількість яких важко назвати. Є і посібники написані в еміграції, наприклад, Ореста Субтельного Історія України. Або ж праця – не менш відома – Наталії Полянської-Василенко.

Інтернет-джерела будуть для Вас також корисними,але лише тією мірою, якою Ви будете аналізувати їхній статус та їх походження. О же не довіряйте різнорідним заангажованим джерелам, або ж цілковито не керуйтеся друкованим органам певних громадських рухів чи об’єднань. Майте на увазі, що різні історичні факти можуть бути представленими по різному, і та думка, що Ви її можете там побачити, може бути лише однією з думок на цю тему, натомість не об’єктивною.

Якщо Вас зацікавила історія України у її дипломатичному вимірі, або ж Ви просто вважаєте своїм боргом вивчити її в належному обсязі, то ми можемо запропонувати Вам певні тематичні книги. Як то ,наприклад,

Іншу тематичну літературу Ви можете проглянути в нашій скромній, але змістовній навчальній програмі.

Читайте також:

Відмінно”.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Додаток. Скарби Полуботка	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.