МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Тема№11IV. ІІІ. ІІ. І. Під пізнанням, пізнавальною діяльністю буквально розуміється – процес отримання, переробки і використання інформації про світ і про саму людину. В процесі пізнання взаємодіють суб’єкт і об’єкт пізнання. · Суб’єкт пізнання – той хто здійснює пізнавальну діяльність. · Об’єкт пізнання – конкретні речі, явища, процеси на які безпосередньо направлена пізнавальна активність людей. Отже, філософське поняття пізнання – це специфічна взаємодія суб’єкта і об’єкта, кінцева мета якої істина: відповідність образу своєму об’єкту. Таким чином пізнавальна діяльність включає три компоненти: · об’єкт; · суб’єкт; · зміст знання про об’єкт. Основними принципами пізнання є:
· Принцип відображення – пізнання є процесом відображення в голові людини у двох варіантах:
· Принцип визначальної ролі практики. · Принцип творчої активності суб’єкта, який в процесі діяльності змінюючи обставини змінюється сама. Основні форми пізнання. · Чуттєве пізнання – відчуття, сприйняття, уявлення які дають наші органи чуття. · Раціональне пізнання – функціонування відповідних знань, здатних відображувати те, що недоступне органам чуття. Елементи раціонального пізнання: · Судження – фіксує будь-які ознаки речі (“троянда червона”). · Поняття – відображає суттєві ознаки речей (“троянда - квітка”). · Умовивід – з’ясування суджень, яке дає нове знання без звертання до органів чуття. Висновок: Людське пізнання в цілому – це єдність чуттєво і раціонального моментів.
Істина й омана – основні характеристики відношення пізнавального образу, людських знань щодо об’єкта. Істинним є образ, що відповідає об’єкту. Основна проблема теорії істини – встановлення відповідності знання про об’єкт самому об’єкту. Вирішення цієї проблеми здійснюють через характеристики істини: · об’єктивність (знання про об’єкт не залежить від суб’єкта); · абсолютність (вичерпність знання про об’єкт); · відносність (знання про об’єкт відповідають певним межам); · конкретність (пізнання здійснюється у конкретних умовах, за певних обставин), тобто в певній системі Відліку. · Екстраполярність об’єкта пізнання. · Потенційна фальсифікованість.
Наука – ця система знань на основі якої виробляються нові знання. Головними критеріями науковості пізнання є: · парадигма; · гіпотеза. Парадигма – це модель, зразок, в межах якої знання про об’єкт виробляється і трансформується. Гіпотеза – це деяке універсальне твердження, про реальність, істинність або хибність якого повинен довести експеримент. Гіпотеза стає істиною якщо вона задовольняє таким вимогам: · осмисленість; · несуперечність; · підтверджуваність; · екстраполяція; · адаптованість; · потенційна фальсифікованість. Основними методами наукового пізнання: · спостереження; · вимірювання; · експеримент; · індукція та дедукція; · абстракція; · системність. · аналіз · синтез,тощо.
Практика – це активна діяльність конкретного історичного суб’єкта (індивідуала, соціальної групи, суспільства). Об’єктивно – суб’єктивні та матеріально – ідеальні сторони практичної діяльності людини передбачають відповідну структуру практичної діяльності: · інформаційно – пізнавальна діяльність (вивчення об’єкта); · ідеально конструктивна діяльність (вироблення моделі майбутнього результату); · реально – конструктивна діяльність (втілення мети на практиці). Основні види практики:
На разі це стосується вирішення глобальних проблем людства, насамперед – це Відновлення природного балансу в екосистемі Землі.
Завдання для самоконтролю 1.Дайте визначення філософського поняття„пізнання”. 2.Назвіть основні компоненти процесу пізнання. 3.Якими є основні принцепи пізнання? 4.Якими є основні форми пізнання? 5.У чому виявляється проблема істини у філософії? 6.Назвіть основні критерії та методи пізнавального процесу. 7.Яке місце в пізнавальному процесі посідає практична діяльність? 8.Зробити критичний аналіз вислову:„Знання-це сила” (Гоббс)
|
||||||||
|