• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Духовний вимір людського буття.

Тема№8

ІІІ.

ІІ.

І.

Проблема буття у філософії. Людське усвідомлення об’єктивної і суб’єктивної реальності.

План

I. Людські виміри проблеми буття.

II. Рівні та форми виявлення буття.

III. Філософське розуміння характеристик буття.

Проблема буття – вічне питання.

Найрізноманітніші підходи до визначення буття окреслили русла деяких наскрізних в історії і культурі тем:

· Життя і смерті або буття і небуття, або що ж буде після життя і де межа між буттям і небуттям?

· Скороминучості буття та його стабільності. Тут існує два основних підходи, початки яких знаходимо у давній філософії:

1. Справжнє буття незмінне, бо зміни є лише удаваністю, ілюзією (Парменід).

2. Сталого буття немає, оскільки все тече і змінюється, а зміни ці відбуваються за законом саморозвитку (Геракліт з Ефесу, Гегель).

· Структура буття:

1. матеріалісти визначають буття як матеріальний світ, об’єктивну реальність, що існує незалежно від нашої свідомості;

2. ідеалісти – буття абсолютно ізольовано від матеріального, а тому і світ людини набуває статусу ідеального.

Основна ідея щодо структури буття сьогодні така: буття є органічною єдністю матеріального та ідеального, або сущого та суттєвого, або об’єктивного та суб’єктивного, в якому явища і процеси мають глибокі інколи неявні зв’язки .

Названі теми розкривають людські виміри буття як універсальної цінності, яка є тим останнім до чого зводяться усі здобуті знання та міркування. Ця універсальна цінність - як буття, є складно організованою, ієрархічно побудованою та енергійно самоконцентрованою системою. Суперечність цієї системи виявляється в тому, що вона є множиною і єдиною (загальним та одиничним водночас), перервною і неперервною, скінченою та нескінченною, такою, що у з’явленнях набуває форми просторово – часових співвідношень.

Рівні буття: Буття людини, буття світу що містить людину, буття світу взагалі.

Форми буття:

· неорганічні процеси, нежива природа.

· Органічні процеси, жива природа.

· Світ людського буття (культура світ символів тощо тут слід зазначити, що сама людина сучасною філософією визначається як поєднання трьох сфер: біологічної, духовної, соціальної).

Найпоширеніша класифікація філософських позицій розуміння вихідних характеристик буття:

· Монізм – розуміння буття як єдиного у своїй основі;

· Дуалізм – визнання двох коренів буття – матеріального і духовного;

· Плюралізм – розуміння буття як абстракції від реально існуючої множини речей, якостей і процесів.

· Субстанціалізм – визнання того, що за поверхнею явищ лежить глибинна внутрішня сутність;

· Реїзм – позиція, згідно з якою немає сутностей поза речами;

· Організм – позиція, згідно з якою будова світу подібна до організму;

· Механіцизм – позиція згідно з якою елементи світобудови пов’язані суто зовнішньо, тобто механічно;

· Динамізм (діалектизм) – коли світ постає рухливим.

· Статичність – світ у своїй основі незмінний.

Уся окреслена гама понять, позицій аспектів буття, вимагає залучення категорій співвідношення буття:

· реальність (те що є незалежно від свідомості);

· дійсність (реальність діє саме у певний час);

· існування (існувати, значить перебувати у зв’язках);

· суще (набувати конкретного окреслення, визначення);

· сутність (внутрішня сталість вихідних характеристик явищ або речей)

Завдання для самоконтролю.

1. Про що йдеться у так званому «основному питанні філософії» ?

2. Що відображає категорія Буття ?

3. Що таке об’єктивна і суб’єктивна реальність ?

4. Назвіть головні онтологічні прояви об’єктвної реальності ?

5. Назвіть основні проблеми буття.

6. Назвіть основні рівни і форми буття.

7. Як у філософії розуміються вихідні характеристики буття ?

8. Зробити критичний аналіз вислову: «Людина є щось таке, що повинна подолати…».

(Ф.Ніцше)

План

I. Суттєві ознаки свідомості. Походження свідомості.

II. Структура та функції індивідуальної свідомості.

III. Суспільна свідомість, її рівні та форми.

IV. Проблема вибору Свободи і Відповідальність.

Читайте також:

1. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
2. Алфавітний підхід до вимірювання кількості інформації.
3. Аналогові вимірювальні прилади
4. Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
5. Арматура та вимірювальні прилади, якими обладнуються відцентрові насоси
6. Багатовимірні випадкові величини. Система двох випадкових величин
7. Буття не зводиться до наявного, спостережуваного, чуттєвих форм буття.
8. Буття. Матерія. Формування філософського поняття матерії
9. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТЬ І ЗНАЧЕННЯ. ВИДИ ОБЛІКУ. ОБЛІКОВІ ВИМІРНИКИ.
10. В якості критеріїв для оцінки або вимірювання предмета завдання з надання впевненості не можуть використовуватись очікування, судження або власний досвід аудитора.
11. Ваговимірювальне устаткування
12. Ваговимірювальне устаткування

Переглядів: 1980