• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види вимірювань

Класифікація вимірювань

Повної сталої і загальновизнаної класифікації вимірювань немає. Практично використовують певний варіант неповної класифікації, який відповідає призначенню.

Розглянемо декілька прикладів класифікацій вимірювань за певними ознаками:

- за наявністю розмірності – розмірні, безрозмірні;

- за наявністю попереднього вимірювального перетворення – безпосередні (вимірювана величина (ВВ) вимірюється без будь-яких попередніх перетворень шляхом порівняння з величиною міри), з попереднім перетворенням (ВВ попередньо перетворюється у величину, однорідну з величиною міри, після чого відбувається порівняння)

- за співвідношенням між числом n вимірюваних величин і числом m рівнянь вимірювань (n<m, n=m, n>m);

- за способом здійснення умови m>n (повторне вимірювання m раз, m-канальне
вимірювання ).

Однією з найбільш поширених ознак, за якою визначають види вимірювань - прямі, непрямі (опосередковані, сукупні та сумісні), - є характер співвідношень, на підставі яких знаходять значення вимірюваних величин.

Вимірювання пряме, якщо значення вимірюваної величини знаходять безпосередньо з дослідних даних, наприклад, вимірювання довжини лінійкою з поділками, потужності - ватметром. На противагу прямим - опосередковані, сукупні та сумісні вимірювання називають непрямими.

Опосередкованим називають вимірювання (n=1) однієї величини X, значення якої x знаходять за результатами u, v, ..., w, прямих вимірювань величин U, V, ..., W, з якими величина Х пов'язана явною функціональною залежністю

X=F(U, V, ..., W).

Наприклад, питомий електричний опір

заходять за значеннями опосередкованих вимірювань опору R, довжини l і діаметру d провідни­ка з круглим перерізом; значення потужності P=UI постійного струму або опру R=U/I знаходять за результатами прямих вимірювань напруги U вольтметром і сили струму I амперметром.

Опосередковані вимірювання виконують тоді, коли значення величини неможливо або складно виміряти прямо або якщо вони забезпечують вищу точність, ніж прямі.

Сумісними називають вимірювання n ³ 2 неоднойменних величин U, V, ..., Z, значення яких u, v, ..., z знаходять за результатами x_і1, x_і2, ..., x_іn прямих або опосередкованих вимірювань величин X_і1, X_і2, ..., X_іn, через які величини U, V, ..., Z, пов’язані між собою системою m-умовних (емпіричних) рівнянь

F_i (U, V, ..., Z; X_і1, X_і2, ..., X_іn)=0

і=1,2, ..., m, причому m ³ n

Прикладом сумісних вимірювань може також бути визначення температурних коефіцієнтів опору за результатами прямих вимірювань опору резистора і його температури. Сумісні вимірю­вання використовуються також для визначення функціональних залежностей міх величинами.

Наприклад, відомо, що індуктивність котушки L=L₀(1+w²CL₀), де L₀ – індуктивність на частоті w=2pf®0; C – міжвиткова ємність.

Значення C і L₀ не можна знайти прямими або опосередкованими вимірюваннями. Тому в найпростішому випадку, коли m=2, вимірюють індуктивність котушки L₁=X₁₁ при w₁=X₁₂ і L₂=X₂₁ при w₂=X₂₂ і складають систему рівнянь

L₁=L₀(1+w₁²CL₀),

L₂=L₀(1+w₂²CL₀),

розв’язуючи яку, знаходять C і L₀

Сукупними називають вимірювання n ³ 2 однойменних величин X₁, Х₂, ..., Х_n, значення яких х₁, х₂, ..., х_n знаходять за результатами х_і1, х_і2, ..., х_іn прямих вимірювань величин X_і1, Х _і2, ..., Х _іn, які є комбінаціями величин X₁, Х₂, ..., Х_n, і пов’язані з ними системою m-умовних рівнянь

F_i (X₁, Х₂, ..., Х_n; X_і1, Х _і2, ..., Х _іn)=0

і=1,2, ..., m, причому m ³ n

Наприклад, щоб знайти значення r₁, r₂, r₃ опорів R₁, R₂, R₃ резисторів, що сполучені трикутником, вимірюють опори R₁₂, R₂₃, і R₃₁ на кожній парі вершин трикутника і, якщо m=n, отримують системи рівнянь, що пов’язують значення опорів. Розв’язуючи систему 3-х рівнянь, знаходять значення опорів r₁, r₂, r₃.

Для підвищення точності сумісних і сукупних вимірювань, забезпечують умову m > n і систему несумісних умовних рівнянь розв'язують, застосовуючи метод найменших квадратів.

Читайте також:

1. Апаратура для термічних вимірювань у свердловині
2. Варіанти і способи вимірювань характеристик телефонних каналів
3. Вимірювані величини, засоби|кошти| і методи їх вимірювань
4. Вимірювань
5. Електричними засобами вимірювань
6. Засоби вимірювань
7. Класи точності засобів вимірювань
8. Класифікація методів вимірювань
9. Класифікація методів вимірювань
10. Класифікація пріоритетних забруднювальних речовин та програми вимірювань
11. Короткий опис полярографічних вимірювань

Переглядів: 1181