Вимірювань

Рис.3 - Шкали вимірювань картографічних об'сктів та приклади таких

Рис.2 - Поверхні або об'ємні об'єкти (на прикладі комп'ютерної моделі

території Києва з перетинами горизонталей) (за О.Ю. Дмитруком)

Як вже зазначалось, картографічні об'єкти містять інформацію не лише про їх місцезнаходження, а й про те, чим є ці об'єкти. Додаткова непозиційна інформація, що є допоміжною для опису об’єктів які спостерігаються у просторі, утворює набір атрибутівцих об'єктів та за змістом і зветься власне атрибутивною інформацією.При вивчанні елементів довкілля їх атрибути розподіляються за класами чи категоріями (тобто здійснюється класифікація атрибутів) і задається їх розподіл за об'єктами. Але перед тим, як присвоїти атрибути певним просторовим об'єктам, слід визначитись з способами та еталонами їх вимірювання і т.ін. Саме для цього і існує усталена основа для вимірювання практично всіх видів даних, включаючи просторові географічні, геоекологічні та інші, яка зветься шкалами вимірювання даних, що мають різні рівні (англ. levels of scales for data measurement). Вибір певної шкали вимірювань (або рівня шкали вимірювань) загалом обумовлюється:

1) об'єктом класифікації і специфікою останньої;

2) спрямованістю процесу досліджень;

3) можливостями проводити вимірювання при заданому мірилі спостережень.

Розрізняються чотири види (рівні) шкал вимірювань, а саме:

1) номінальна шкала (або шкала найменувань);

2) порядкова (або рангова) шкала;

3) іптервальна шкала;

4) шкала відношень.

На рис.3 проілюстровані зазначені шкали вимірювань, поєднаніз трьома типами картографічних об'єктів, що найчастіше використовуються (точками, лініями і областями).

На першому рівні знаходиться так звана номінальна шкала, (англ. . nominal scale), за якою об'єкти розрізняються лише згідно з їх змістовними найменуваннями. Ця шкала не дозволяє робити прямого кількісного чи якісного зіставлення одного об'єкта з іншим, за винятком прямої тотожності. Змістовно-якісний аспект об'єктів, які зіставляються, характеризують порядковою (або ранговою) шкалою (англ. ordinal scale) (наприклад хімічна забрудненість ділянок геосистеми: значна, помірна і незначна, що встановлюється за якісними показниками стану цих ділянок). Більш високому рівню вимірювання відповідає інтервальна шкала, яка при об'єктивно обраній, а не довільній, точці відліку перетворюється на шкалу відношень.

У просторовому аналізі важливим є також поняття про просторові розподілиабо просторову конфігурацію картографічних об'єктів у випадку, коли мова вже йде не про два таких об'єкти, а про їх сукупність. Наприклад, стосовно наборів точкових або площинних об’єктів, враховуючи щільність їх розміщення, можна розрізняти такі типи розподілів (рис. 5)

1) регулярний рівномірний (англ. regular and uniform distribution);

2) випадковий {англ. random distribution) (рівномірний або нерівномірний);

3) згрупований (кластерний) (англ. clustered distribution). Характерним прикладом цього розподілу є розташування і тяжіння населених пунктів до водних об'єктів (рис.5). Згрупований розподіл, які і інші, може відзначатися високою щільністю чи бути розрідженим.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Просторових об’єктів реального світу	\|	Відображення у навчальній програмі предмета «Я у світі» загальнокультурної компетентності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.