У ЗЛОЧИННОМУ СЕРЕДОВИЩІ

І. ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ КОНФЛІКТІВ

ВСТУП

Лекція 11

Тема № 11: «Конфлікти в злочинному середовищі та їх використання в оперативно-розшуковій діяльності»

1. Загальне уявлення конфліктів у злочинному середовищі.

2. Специфіка конфліктів в організованих злочинних формуваннях.

3. Використання оперативними підрозділами знань про конфлікти у злочинному середовищі.

Конфлікти – невід’ємна природна частина життя будь-якої людини, бо всякий індивід унікальний і відмінний від інших індивідів не тільки за фізичними, але й за психічними даними. Кожна людина народжується зі своїми конституційними особливостями, наприклад, із певною силою інстинктів, бажань потягів і здатності витримати фрустрацію*. Кожна людина має також різні прагнення, потреби, цінності, погляди, темперамент, емоції та уподобання. Все це обумовлює відповідні розбіжності та суперечності, в тому числі особистісного психологічного, а також соціально-психологічного характеру.

Взагалі протиріччя і конфлікти, які переживає людина або певна група людей, являють джерела розвитку останніх, визначають їхній конструктивний або деструктивний життєвий сценарій. В теорії і практиці оперативно-розшукової діяльності органів внутрішніх справ уявлення цієї проблеми набуває актуального значення, насамперед, стосовно пізнання причин виникнення, особливостей розвитку та способів вирішення внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктів у злочинному середовищі, а також щодо конструктивного та оперативно виправданого використання отриманих знань у зазначеній практиці. Особливо це стосується боротьби оперативних підрозділів ОВС зі злочинними групами.

Термін «конфлікт» виник від латинського слова “konflictus” (зіткнення), що визначає протиборство сторін, сил, думок, ідей і т.ін. У різних визначеннях поняття конфлікту розкривається через такі значення, як: відкрита, часто затяжна боротьба; бій, війна; стан дисгармонії у відносинах між людьми, ідеями чи інтересами; психічне протиборство, яке виникає в результаті одночасного функціонування в свідомості людини взаємно виключних імпульсів, бажань або тенденцій.

У соціальній психології здебільшого розрізняють когнітивні конфлікти (от лат. kognitio – знання, пізнання), коли сторони, що протистоять, не мають претензій один до одного, а зштовхуються як опоненти у відверненій їхній опозиційній точки зору (поняття, думки) щодо певного об’єкта, і конфлікти мотиваційні, тобто конфлікти інтересів, що мають за мету перегляд статусу тієї чи іншої особи в групі або ж випливають із суперечностей, які пов’язані з психологічною структурою групи. В якості останніх найбільш значні є дії, що впливають на стабільність групи, в тому числі утворювальні, зберігаючи і нищівні. Аналогічним чином може спрацьовувати поведінкова модель осіб у групі, як от: консервативна, конформістська, критична.

Ще одна група протиріч у злочинному середовищі пов’язана з так званою «проблемою співтовариства». Вона базується на двох головних припущеннях: 1) людина – колективна істота, що потребує спілкування з іншими; 2) люди не можуть ладнати між собою. Отже перша посилка підтверджує тут соціальну природу особистості, друга – конфліктну щодо міжособистісних відносин. Складається так, що, з одного боку, суспільне життя є невід’ємна частина людського існування, з іншого ж боку – нормальним людським зв’язкам перешкоджають несумісні і конкуруючі між собою цілі індивідів.

Крім того, для груп характерні рольові конфлікти, що виникають із-за порушень окремими членами груп свого рольового статусу, які вступають у протиріччя з груповими нормами та правилами взаємодії. Ці норми і правила можуть мати імпліцитний, тобто скритий характер, або існувати в формі усних чи письмових домовленостей. Вони органічно входять до групової взаємодії, є її регуляторами, без яких вона стає неможливою.

Конфлікти в групах узагалі та, зокрема, в злочинних відносяться до групової динаміки цих груп, тобто знаходяться на перетині таких групових психологічних утворень, як внутрішня психологічна структура (згуртованість, цілеспрямованість груп, групові норми, цінності, санкції); лідерство і т.ін.

Тому спочатку доцільно розглянути загальні положення щодо основних структурних складових конфлікту в злочинних групах. Основними його елементами є:

1) протистояння двох психологічних початків, в основі якого знаходиться реальне чи уявне протиріччя, тобто суперечні чи несумісні потреби, інтереси, цілі, погляди, переконання, уявлення, які в конфліктній ситуації виконують роль предметів останньої, в тому числі як усередині однієї групи, так і стосовно полярних груп.

Це протиріччя може виникнути як функція об’єктивної суперечної ситуації, так і бути результатом певних зусиль учасників, їхніх навмисних вчинків, дій, відповідного ставлення один до одного і т.ін.;

2) наявність суб’єктів (саме злочинних груп та їхніх учасників) як носіїв протиріччя;

3) активна протидія (взаємодія) протилежних сторін, спрямована на зміну хоча б однією з них конфліктної ситуації, як неприйнятної для неї. Ця протидія набуває відкритої, демонстративної форми і зовні виражається в зміні характеру спілкування сторін у напрямі конфронтації, неприязні, небажання спілкування, прагнення до перемоги і т. ін., що стимулює ескалацію конфлікту.

У кожному конфлікті можна виділити такі його окремі компоненти (сторони), як: пізнавальний, емоційний і вольовий.

Пізнавальний компонент полягає в усвідомленні сторонами суперечності сприймання ними тих чи інших подій, явищ, фактів у існуючій ситуації, викривлених уявленнях щодо дійсності та займаної стосовно неї позиції сторін, справжніх причин напруженості, а також можливих варіантів вирішення конфліктної проблеми.

Конфлікт може спричинитися низькою критичністю мислення якогось члена групи або її лідера, нездатністю зрозуміти позицію іншого чи визнати правильність чужої точки зору, відмінної від своєї, тенденційністю та упередженістю оцінок сторонньої поведінки і т.ін. При цьому можливе акцентування уваги не тільки на цілісній події, але й на окремих її фрагментах (частинах, деталях), в тому числі й загострення пам’яті на негативних обставинах, пов’язаних з конфліктними ситуаціями в минулому, наприклад у попередній злочинній діяльності тощо.

Необхідно розрізняти причину і привід виникнення конфлікту, причому вони в дійсності можуть бути як справді суттєвими, так і незначними й оцінюватись кожною із сторін по-різному. Причини не завжди «лежать на поверхні», вони інколи приховані і тому можуть бути незрозумілими одній із конфліктуючих сторін.

Нерідко в злочинних групах конфлікт викликається відразу кількома причинами, одна з яких – основна, базова, а інші можуть навіть і не усвідомлюватись або ж маскуватись, наприклад, особиста неприязність до протилежної сторони. Під час конфлікту інколи виникають нові причини, які стають домінуючими або ж повністю замінюють первісні.

Конфлікт може виникнути непередбачено (випадково, ситуаційно) чи викликатися спеціально (провокуватися). Доволі часто його виникнення є результатом поступового накопичення в стосунках сторін різних, спочатку незначних суперечностей, подальшого їх «розпалювання» і загострення аж до цілковитої неможливості нормального співіснування.

Емоційний компонент конфлікту виявляється як взаємна антипатія чи особлива небезсторонність один до одного, подразливість та збудливість, агресивність та злобливість, неприйнятність емоційного стану іншої людини, емоційна тупість чи, навпаки, підвищена уразливість, а також у вигляді зневажливості, погорди, презирства, що підкреслено демонструється тією чи іншою стороною в спілкуванні.

Вольовий компонент конфлікту виражається через взаємну демонстрацію (звичайно – словесну) суперечних позицій, негативізму, непоступливості, небажання зрозуміти один одного і розібратися в ситуації, що склалася, а також у нав’язуванні своєї точки зору тощо.

Як відомо, найбільш визнаною підставою для класифікації конфліктів є розрізнення їх за відповідними суб’єктами чи сторонами, а також особистісними психологічними даними окремої людини. З цих позицій в конфліктології виділяються: внутріособистісні, міжособистісні, міжгрупові та внутрішньогрупові конфлікти.

Внутріособистісний конфлікт являє собою внутрішню боротьбу різних суперечливих чи несумісних мотивів, цілей, інтересів, потреб, поглядів, знань тощо, тобто протистояння двох початків у душі людини, яке сприймається і емоційно переживається останньою як особисто значима для неї проблема, що потребує свого розв’язання і викликає в зв’язку з цим значну психологічну напругу.

Під міжособистісним конфліктом розуміється ситуація зіткнення між окремими суб’єктами, яке сприймається і переживається останніми (принаймні – одним з них) в якості значимої для них психологічної проблеми, що потребує свого розв’язання та викликає активність сторін, спрямовану на розв’язання зазначеної ситуації в інтересах обох або однієї зі сторін.

Внутрігрупові конфлікти в сучасній конфліктології не завжди відносяться до самостійного виду. Але стосовно злочинних груп відокремлене пізнання внутрігрупових конфліктів досить значиме, оскільки з ними пов’язаний стан деструкції внутрігрупових зв’язків, що є практично важливим фактором для правоохоронної діяльності.

Міжгрупові конфлікти є породженням системи міжгрупової взаємодії, що відбувається як між власно злочинними групами, так і між окремими представниками цих груп, коли вони взаємодіють в міжгруповому вимірі, сприймаючи один одного і себе особисто як членів різних груп.

За виключенням внутріособистісних конфліктів, які відбуваються в світі внутрішнього, психічного життя людини, конфлікти є продуктом спілкування, взаємодії, тобто певних соціальних відносин, а тому зміст, спрямованість і характер цих відносин, особливості їх суб’єктів мають виключно важливе значення в формуванні причин конкретних конфліктних ситуацій.

Подальший розгляд проблеми конфліктів у злочинному середовищі найбільш доцільно провести в контексті психологічної характеристики організованих злочинних груп і злочинних організацій, в функціонуванні яких конфлікти виконують дуже суттєву роль.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Впровадження моделей сприйняття	\|	ЗЛОЧИННИХ ФОРМУВАННЯХ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.