В.Брюсов

Пошук літератури й бібліографія

Знання складається не стільки в запасі відомостей, скільки в умінні знайти потрібні відомості в книгах.

Розвиток людського суспільства, науки й техніки нерозривно пов'язаний з накопиченням інформації й передачею її від одного покоління іншому. Ф.Енгельс сформулював одну з основних особливостей розвитку науки таким чином: "Наука рухається вперед пропорційно масі знань, успадкованої нею від попереднього покоління".

На початку ХХІ століття отримані знання застарівають набагато швидше, ніж на початку ХХ. Якщо раніше отриманих знань фахівцеві вистачало на 10-15 років, то тепер цей строк скоротився в 3 - 5 разів. Це значить, що доводиться все життя вчитися й переучуватися, займатися самоосвітою. У сучасних умовах необхідно вміти самостійно поповнювати свої знання, швидко орієнтуватися в стрімкому потоці наукової інформації. Щоб цей потік Вас не поглинув, навчитеся користуватися бібліотечними інформаційно-пошуковими системами - каталогами й бібліографією, а також електронною інформацією.

Наукова інформація зберігається й передається за допомогою опублікованих і неопублікованих джерел, які умовно розділяються на ПЕРВИННІ - книги, статті, патенти, дисертації й т.д., і ВТОРИННІ, що містять відомості про первинні джерела - бібліографічні вказівки, каталоги, картотеки й т.п.

Серед первинних джерел інформації провідне місце належить журнальним статтям, що найбільше оперативно й коротко повідомляють про результати наукових досліджень. Число журналів у світі з кожним роком збільшується в ще більших розмірах, ніж кількість книг. У 1800 р. налічувалося близько 100 наукових журналів. Через 150 років їх кількість збільшилася у 1000 разів. У наш час у світі видається близько 100 тисяч журналів. І це при тому, що сучасному кваліфікованому фахівцеві не можна обмежуватися переглядом тільки спеціалізованих журналів і видань.

Безперервне зростання числа науково-технічних публікацій значно підвищує частку робочого часу, затрачуваного фахівцями на пошук потрібної інформації. Не випадково вчені вважають, що біля половини всіх проведених досліджень є повторенням уже зробленого, але забутого і не знайденого в літературі.

Уміння швидко знайти літературу з потрібного питання, правильно оформити список використаних джерел до доповіді, статті, курсового й дипломного проекту, дисертації необхідне не тільки науковцю, але й студенту ВУЗу. Це вміння, іншими словами, елементарна бібліографічна грамотність здобуває з кожним роком все більше значення.

Приступаючи до роботи над темою, насамперед з'ясуйте, у якій мірі вона розроблена й у яких публікаціях відбита. Для цього потрібно визначити:

1. Які публікації потрібні: огляди, монографії, статті, патенти, неопубліковані матеріали, і т.д.

2. Мова публікацій (українська, російська, іноземні).

3. Хронологічні рамки публікацій. За які роки необхідно переглянути літературу.

4. Каталоги, картотеки (їх розділи).і бібліографічні джерела для перегляду.

5. Які джерела професійної інформації в Інтернеті можна використати.

Пошук літератури найкраще починати з каталогів університетської бібліотеки. За алфавітним каталогом Ви можете знайти книги, автори й назви яких відомі. Потім варто звернутися до відповідних розділів систематичного каталогу.

Потрібно пам'ятати, що каталоги дають відомості тільки про книги, наявні у даній бібліотеці. За більш повною інформацією про спеціальну літературу варто звертатися до бібліографічних картотек. Вони включають відомості про книги й статті з вітчизняних і закордонних журналів незалежно від наявності їх у бібліотеці. Назви розділів й їх індекси УДК ті ж, що й для систематичного каталогу.

Наступний етап пошуку - перегляд бібліографічних видань.

Термін "бібліографія" виник у Древній Греції й означав "писання книг". Складається він із двох грецьких слів: "бібліон" (книга) і "графос" (пишу). До винаходу друкарства книги писалися й переписувалися від руки. Переписувачів книг і назвали бібліографами. У наш час термін "бібліографія" означає область науково-практичної діяльності з накопичення, підготовки й доведення до споживачів бібліографічної інформації.

За цільовим призначенням виділяються такі види бібліографії:

· Державна бібліографія, призначенням якої є реєстрація всіх добутків, що вийшли на території країни, а також створення на цій основі універсальних джерел бібліографічної інформації.

· Науково-допоміжна бібліографія сприяє науковій і професійно-виробничій діяльності.

· Рекомендаційна бібліографія сприяє самоосвіті, а також пропаганді знань у строго певній області.

· Галузева бібліографія обслуговує окремі галузі науки й (або) практичної діяльності,

· Поточна бібліографія, інформує про нові джерела преси.

· Ретроспективна бібліографія інформує про джерела преси за який-небудь період минулого.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Що гарного в стомленні	\|	Оформлення списку літератури

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.103 сек.