Кошти, передані на зберігання у фінансово-кредитну установу з відповідним режимом їх використання, що регулюється банківським законодавством.
Види депозитів
До запитання
Строкові
Ощадні
Ознаки депозитів до запитання
Кошти можуть бути вилучені власниками на першу вимогу.
Кошти можна вилучити як готівкою, так і у безготівковому порядку - переказом на інший рахунок.
Депозити до запитання призначені в основному для поточних розрахунків.
Рух коштів на цих рахунках може оформлятися чеком, дорученням або іншим розрахунковим документом.
Ознаки строкових депозитів
Мають чітко визначений термін зберігання
Сплачується фіксований процент
Величина депозиту встановлюється здебільшого в круглих числах і залишається, незмінною протягом усього строку зберігання коштів
Ознаки ощадних депозитів
Призначені для тривалого нагромадження коштів
Певні обмеження при вилучені коштів
Не можуть бути використані для поточних розрахунків
4. Активні операції комерційних банків
Активні операції
Це операції , пов'язані з розміщенням власних і залучених ресурсів з метою отримання прибутку.
Активи комерційного, банку поділяються на такі основні види
Банківські кредити
Банківські інвестиції
Касова готівка та засоби, що прирівнюються до неї
Основні засоби та інші активи
Кредитні операції
Надання позичальникам грошових засобів з умовою їх повернення та сплати процента за користування.
Забезпечують банкам основну частину їхніх доходів та займають провідне місце серед статей активу балансу.
Інвестиційні операції
Полягають у вкладанні банківських ресурсів у приватні й державні цінні папери на порівняно тривалі строки з метою отримання прибутку.
Інвестиційний портфель
Сукупність банківських ресурсів, вкладених у цінні папери
Суть інвестиційної політики банку
Полягає у визначенні кола цінних паперів, найбільш придатних для вкладання коштів, і оптимізації структури портфеля інвестицій стосовно конкретного періоду часу.
Банки можуть здійснювати інші операції з цінними паперами, які мають назву фондових.
Фондові операціїОперації надання кредиту під заставу цінних паперів
Емісійні операції- випуск і розміщення цінних паперів.
Брокерські операції- операції з купівлі-продажу цінних паперів за дорученням клієнта і за його рахунок.
Операції “депо”- зберігання і управління цінними паперами.
Класифікація банківського кредиту
Класифікаційні ознаки
Види банківського кредиту
Термін використання
Короткострокові (до1року)
Середньострокові(1-3р.)
Довгострокові (>3 років)
Забезпечення
Забизпеченні (ломбардні)
Незабезпечені (бланкові)
Ступінь ризику
Стандартні
З підвищеним ризиком
Метод надання
Одноразові
Пермарнентні
Гарантовані
Спосіб повернення
Повернення в розстрочку
Повернення одним платежем
Повернення за вимогою кредитора
Повернення за регресією платежів
Строк повернення
Строкові
До запитання
Прострочені
Відстрочені
Характер визначення
відсотка
З фіксованою відсотковою ставкою
З плаваючою відсотковою ставкою
Спосіб сплати відсотка
Сплата відсотка в міру використання по-
зичкових коштів (звичайний )
Виплата відсотків одночасно з одержанням
позичкових коштів
Кількість кредиторів
Надаються одним банком
Синдиковані (консорціальні)
Паралельні
Призначення
Суб'єктивного призначення
Об'єктивного призначення
5.Комісійно-посередницькі банківські операції
Комісійно-посередницька діяльність
Полягає у здійсненні різноманітних операцій з доручення клієнтів за певну плату - комісію.
Структура комісійно-посередницькіх банківськіх операцій
Розрахункові
Касові
Валютні
Трастові
Консультаційні
Гарантійні
Розрахункові операції
Пов'язані із здійсненням з доручення клієнтів внутрішніх та міжнародних безготівкових розрахунків переказуванням коштів на рахунках у банку.
Структура розрахункових операцій
Інкасові
Акредитивні
Перекази
Інкасові операції
Комерційний банк з доручення свого клієнта і на підставі отриманих від нього грошових документів стягує кошти з боржників та зараховує їх на рахунок клієнта.
Акредитивні операції
Полягають у дорученні клієнта банку виплатити певну суму коштів третій особі за виконання нею умов, передбачених в акредитивній заяві клієнта. В акредитивній операції беруть участь: клієнт, що дає доручення на відкриття акредитива; банк, у якому відкрито акредитив (банк одержувача); особа, на користь якої відкрито акредитив (бенефіціар); банк котрий відкриває акредитив (банк платника).
Переказні операції
Полягають у тім, що клієнт дає доручення своєму банкові переказати певну суму коштів в інше місто (країну), де їх може отримати він сам або інша особа, на адресу якої здійснено переказ.
Касові операції
Полягають у прийманні банками від своїх клієнтів готівки і зараховуванні сум на різні види рахунків, видачі готівки на вимогу клієнтів, забезпеченні надійного збереження довірених банку коштів.
Валютні операції
Це вид банківської діяльності, пов'язаний з обміном однієї валюти на іншу, що передбачає купівлю і продаж іноземної за національну або за інші валюти. Такий обмін може здійснюватись банком з допомогою операцій «спот», «форвард» та комбінування цих операцій.
Операції «спот»
Це купівля однієї валюти за іншу на ринкових умовах з поставкою валюти не пізніше, ніж за два робочі дні після укладення угоди. Операції «спот» застосовуються здебільшого для негайного отримання іноземної валюти, а також для швидкого «переливання» капіталів.
Операції «форвард»
Передбачають поставку для обміну певної суми валюти на визначену дату в майбутньому (понад два робочі дні) за курсом, зафіксованим на момент укладення угоди. До настання строку обміну (як правило, через 1-6 місяців) розрахунки не проводяться. Метою операцій «форвард», крім отримання валюти для комерційних операцій, є страхування капіталовкладень за кордоном.
Операції «своп»
Являють собою комбінацію купівлі або продажу валюти на умовах «спот» із одночасним укладенням зворотної угоди на умовах «форвард». Дані операції є зручними для банків, оскільки тимчасово забезпечують необхідною валютою без ризику, пов'язаного зі зміною курсу. Операції «своп» здійснюються з метою придбання банком необхідної валюти для забезпечення міжнародних розрахунків, страхування валютних ризиків
Трастові (довірчі) операції
Це операції комерційних банків, пов'язані з управлінням майном і виконанням інших послуг в інтересах і з доручення клієнта на правах його довіреної особи. На підставі укладеного між банком та клієнтом договору (або за заповітом) банк набуває відповідних прав і стає розпорядником майна, включаючи залишки коштів на банківських рахунках.
Питання для самоконтролю:
1. Що таке комерційний банк?
2. Класифікація комерційних банків?
3. Функції комерційних банків?
4. Ознаки комерційного банку?
5. Функції власного капіталу?
6. Структура власного капіталу?
7. Що таке банківські ресурси?
8. Класифікація операцій комерційного банку?
9. Призначення резервного фонду?
10. Дайте визначення статутному фонду?
11. Що таке нерозподілений прибуток ?
12. Які існують види депозитів?
13. Cтруктура залучених коштів?
14. Які види діяльності забороняються комерційним банкам?
15. Дайте визначення розрахунковим операціям?
16. Які операції належать до комісійно-посередницькіх?
17. Які операції входять до валютних операцій?
18. Як класифікують банківській кредит?
19. Класифікіція банківського кредиту за способом повернення?
20. Класифікація банківського кредиту за кількістью кредиторів?
Тема 11. Спеціалізовані фінансово-кредитні установи
1. Сутність спеціалізованих фінансово-кредитних установ
Спеціалізовані фінансово-кредитні установи
це установи кредитної системи небанківського типу, що акумулюють грошові доходи, капітали та заощадження населення, підприємств, держави, спеціалізуючись на виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури.
найважливіша риса, яка відрізняє їх від банківських установ.
Вузька
спеціалізація
Головна мета створення спеціалізованих фінансово-кредитних установ у розвинутих країнах
2. Загальна характеристика основних видів спеціалізованих фінансово-кредитних установ
це спеціалізовані інститути, що виконують функції страхування, тобто за рахунок підприємств, організацій, населення формують цільові грошові фонди та здійснюють виплати з них за настання певних подій (страхових випадків).
це спеціалізовані фінансові установи, основним завданням яких є збирання і акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними певного віку.
це особливий вид фінансово-кредитних установ, що забезпечують посередництво в інвестиційному процесі, акумулюючи грошові кошти приватних інвесторів (переважно населення) та вкладаючи їх в акції та облігації різних підприємств у власній країні та за кордоном.
Інвестиційні фонди
це небанківські інститути кредитної системи, що спеціалізуються на кредитуванні продажу споживчих товарів з відстроченням платежу.
Фінансові компанії
це кооперативні організації, що створюються з метою акумуляції заощаджень своїх членів та їх взаємного кредитування.
Кредитні спілки
кредитна установа, що здійснює надання позик під заставу рухомого майна (цінних речей).
Ломбард
3. Функції спеціалізованих фінансово-кредитних установ
4. Особливості діяльності спеціалізованих фінансово-кредитних установ.
Страхові компанії
· професійна;
· релігійна;
· територіальна;
· інші.
Ресурси кредитних спілок - за рахунок вступних пайових внесків членів, а також їхніх наступних періодичних внесків.
Основна відмінність від інших фінансово-кредитних установ
кредитні спілки здійснюють операції практично тільки для своїх членів
Інвестиційні компанії
Інвестиційні компанії
Приватні пенсійні фонди
Державні пенсійні фонди
Приватні пенсійні фонди створюються різними фірмами й корпораціями для виплати пенсій та допомог своїм робітникам і службовцям.
Державні пенсійні фонди, створюються з ініціативи центральних та місцевих органів влади.
Кошти цих фондів формуються за рахунок регулярних відрахувань із заробітної плати працівників, відрахувань з прибутку підприємств, а також за рахунок прибутку від операцій самих фондів.
Ресурси формуються за рахунок відрахувань з бюджетів різних рівнів, а також внесків працівників державних структур.
Застраховані
коли страховій компанії доручається не лише управління акумульованими коштами пенсійного фонду, тобто активними операціями, а й виконання всіх зобов'язань за пасивами.
¨
Незастрахо-вані
усі інші випадки.
¨
Фінансові компанії
v Ресурси фінансових компаній - за рахунок випуску власних боргових зобов'язань (облігацій або векселів).
Основна функція фінансових компаній –
надання кредитів покупцям споживчих товарів шляхом придбання у торговельних фірм боргових зобов'язань, якими був оформлений відповідний продаж.
Схема організації операцій фінансових компаній із надання споживчого кредиту
У процесі придбання товару покупець, як правило, сплачує частину його вартості (у межах 20%), а на решту суми бере торговельний кредит (1). Після цього фінансова компанія на підставі попередньо укладеного з торгівельною фірмою договору та поданих нею документів про одержання товарів направляє продавцю обумовлену суму, що дорівнює ціні товару за мінусом оплаченої частини (2). Покупець, що придбав товар, погашає свою заборгованість перед фінансовою компанією протягом обумовленого договором строку (1-4 роки) щомісячними внесками з виплатою відповідних процентів (3).