• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Дебітометрія

Об’єми рідини або газу, які циркулюють в стовбурі свердловини, реєструються глибинними розходомірами та дебітомірами. Розходомірами вимірюються розходи води, яка нагнітається в свердловину, дебітомірами – припливи нафти, газу та їх суміші з водою.

Дебітоміри та розходоміри діляться на механічні та термокондуктивні, за способом реєстрації – автономні та дистанційні, за умовами вимірювань – на пакерні та безпакерні.

В механічних дистанційних дебітомірах і розходомірах переважно використовують перетворювачі швидкості обертання турбіни в електричні сигнали, прилади з автономною реєстрацією використовують як турбінні, так і поплавково-пружинні датчики. Робота термокондуктивних дебітомірів і розходомірів базується на визначенні кількості тепла, яке віддається безперервно нагріваючим тілом, що розміщене в потік рідини або газу.

Відношення розходу рідини, яка протікає через прилад, до всього розходу називається коефіцієнтом перекриття або пакерування:

(1)

де Q₁ – розхід рідини, яка проходить між пакером і стінкою свердловини.

Механічний дебітомір (розходомір) представляє собою тахометричний перетворювач швидкості потоку рідини або газу. Чутливим елементом є турбінка, яка обертається набігаючим потоком того або іншого флюїду. Швидкість обертання турбінки перетворюється в електричні сигнали за допомогою магнітного перемикача струму (рис. 176 Дьяконов ст.367).

Частота імпульсів, що надходять по лінії зв’язку на поверхню, перетворюються блоком частотоміра в пропорційну її величину напруги, яка фіксується реєстратором.

Методика проведення досліджень свердловин механічними дебітобірами та розходомірами полягає в наступному. Прилад опускається в свердловину до покрівлі верхнього перфорованого пласта та при відкритому пакері або центраторі проводяться періодичні відліки за лічильником-номератором і записуються покази на фотопапір протягом 5-10 хвилин. при цьому реєструються покази калібратора, нульові лінії та покази сумарного дебіту. Потім при закритому пакері приладу опускають на вибій. При підйомі приладу з прикритим пакером зі швидкістю 60-80 м/год. записується безперервна діаграма до воронки насосно-компресорної труби в масштабі глибин 1:200. За даними отриманих безперервної дебітограми відмічають положення точкових вимірювань дебіту. Дебітограма представляю собою залежність показів дебітометра в імпульсах на хвилину від глибини. На дебітограмах, що записані за допомогою механічних дебітометрів і розходомірів, робочі та приймаючі інтервали виділяються за збільшення числа імпульсів, які прямопропорційні швидкості потоку рідини (рис. 178 Д.ст.369).

Механічні дебітоміри (розходоміри) дозволяють: 1) визначати загальний дебіт (розхід) рідини по пластах; 2) отримувати профіль припливу та приймальності рідини за потужністю пласта в експлуатаційних та нагнітальних свердловинах; 3) здійснювати контроль за технічним станом свердловини; 4) визначати перетоки між перфорованими пластами після зупинки свердловини.

Термокондуктивні дебітоміри працюють за принципом термометра. У потік свердловинної рідини розміщують спіраль, що нагрівається постійним стабілізованим струмом до температури, яка перевищує температуру навколишнього середовища. Дана спіраль одночасно є і датчиком дебітоміра (розходоміра). Потік рідини або газу, що рухається, охолоджує спіраль і тим самим змінює активний опір. Температура датчика коливається у залежності від швидкості руху охолоджувальної рідини. Фіксуючи зміну опору термодатчика, отримують криву термокондуктивної дебітометрії (розходометрії). На термодебітограмі спостерігають ряд характерних інтервалів (рис.180 Д.ст.372): 1) ділянку експлуатаційної колони вище працюючих пластів з показами Dt_ек, які відповідають сумарному дебіту свердловини; 2) ділянку експлуатаційної колони нижче працюючих пластів у нерухомому середовищі з показами в нафті t_он і у воді t_ов; у зупиненій свердловині чітко відмічається границя між нафтою та водоюза різким зростанням приросту Dt при перетині приладом контакту води з нафтою; 3) ділянку потоку, що встановився в інтервалі працюючих пластів з показами Dt_в; 4) ділянку в ліфтовій колоні, яка відмічаються пониженням показів Dt_л.к за рахунок зростання лінійної швидкості руху флюїду.

Переглядів: 1323