Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Торпедування

Таблиця 14 Технічні характеристики стріляючих перфораторів

Марка Зовнішній діаметр, мм Маса ВР одного заряду, г Гранична температура, °С Граничний тиск, Па·108 Максимальна щільність перфорації за 1 спуск, отв./м Максимальна потужність розкриваємого пласта, м Розміри пробитого каналу при sст=25·106Па, мм Примітка
довжина діаметр
 
ПК-105ДУ 21,5 1,0 3,5 к
ПК-95Н 17,5 1,2 3,5 к
ПК-85ДУ 12,5 1,0 2,5 8,5 к
ПК-65ДУ 7,2 0,8 2,5 5,5 к
ПКО-89 0,6 ко
ПКОТ-89 1,2 ко
ПКО-73 0,45 ко
ПКОТ-73 1,2 ЛО ко
Г1НК-89 0,6 кт
ПНКТ-89 1,0 кт
ПНКТ-73 1,0 кт
ПКС-105Т 0,8 б/к
ПКС-80Т 21,5 0,8 б/к
ПКС-65 19,5 0,8 9,5 б/к
КПРУ-65 0,8 б/к
ПР-54 0,8 б/к
Кульові і снарядні перфоратори
ПВН-90 0,8 в/к
ПВН-90Т 1,0 в/к
ПВТ-73 1,0 в/к
ПВК-70 1,0 0,9-1,2 в/к
ПВН-100Р 70-90 0,8 в/к
АРВ-130 0,5 7* в/к
ПБ2-100 0,9 2,5 12,7 г
ПБ2-85 0,9 2,5 12,7 г
ТПК-22 ** 0,8 г

к – корпусний, багатократний; ко – корпусний однократний;

кт – корпусний на трубах; б/к – безкорпусний; в/к – вертикально-криволінійний стовбур; г – горизонтальний стовбур.

* Сім пуль вистрілює по забою свердловини.

** Торпедний перфоратор.

Безкорпусні кумулятивні перфоратори представляють собою гірлянду з окремих кумулятивних зарядів, кожний з яких укладений у герметичну оболонку і сприймає зовнішній гідростатичний тиск. При пострілі оболонки зарядів руйнуються.

Існують стрічкові кумулятивні перфоратори типу ПКС (див. табл. 14). Вони складаються з голівки, тонких металевих стрічок з розміщеними в них герметичними кумулятивними зарядами, детонаційного шнура в алюмінієвій оболонці, вибухового патрона і чавунного вантажу. Заряди запресовані в скляні або ситалові оболонки.

Застосовуються також безкорпусні, що повністю руйнуються при вибуху, перфоратори типу КПРУ, які складаються з кумулятивних зарядів в алюмінієвих оболонках, наконечника із стальною головкою багаторазового використання, детонаційного шнура та вибухового патрона.

Пробивна здатність безкорпусних перфораторів типівПКС, КПРУ і корпусних одноразовго використання типів ПКО і ПКОТ вища, ніж у корпусних перфораторів багаторазового використання типу ПК.

До винаходу кумулятивних перфораторів на практиці прострілкових робіт використовувалися кульові та торпедні перфоратори, які відрізняються меншою пробивною здатністю, більшою складністю заряджання і меншою продуктивністю. В останні роки з’явилися могутні кульові перфоратори з вертикально-криволінійними стовбурами з більш високою пробивною здатністю, ніж кумулятивні перфоратори такого ж діаметра.

Дія кульових і торпедних перфораторів засновано на метанні куль і снарядів за рахунок енергії розширення порохових газів відповідно до законів внутрішньої балістики стрілецької зброї й артилерійських систем, скоректованими стосовно до умов свердловини.

Кульові перфоратори – апарати з горизонтальними і вертикально-криволінійними стовбурами. У перфораторах першого типу стовбури спрямовані перпендикулярно до осі апарата і їх довжина обмежена його діаметром. У перфораторах другого типу вісь прямолінійної частини кожного стовбура спрямована паралельно осі апарата, а кінцева частина викривлена для напрямку кулі в стінку свердловини, що дозволяє одержати високі швидкості куль.

За послідовності відстрілювання куль або снарядів перфоратори поділяються на апарати залпової дії (усі кулі вистрілюють одночасно) і селективної дії (кулі або снаряди вистрілюються по черзі в різних інтервалах).

Кульові і торпедні перфоратори мають сталевий корпус, у якому розміщені порохові камори, стовбури, що заряджаються кулями або снарядами, і запалювальні пристрої.

До кульових перфораторів з горизонтальними стовбурами відносяться ПБ2-100 і ПБ2-85, з вертикально-криволінійними ПВН-90, ПВН-90Т, ПВТ-73, ПВК-70, ПВН-100Р, АРВ-130, до торпедних – перфоратор ТПК-22 (див. табл. 14). Перфоратор ПВН-100Р призначений для установки в пласт реперів-куль з радіоактивним ізотопом. Перфоратор АРВ-130 застосовується для дроблення крупнокаліберними кулями валунів, що зустрічаються на вибої розвідувальних свердловин, які пробурені на золото та інші корисні копалини.

Усі перфоратори опускаються в свердловину на одножильному броньованому кабелі за допомогою перфораторного підйомника.

Засобами запалення, призначеними для підпалювання порохових зарядів і висадження капсулів-детонаторів, служать електрозапалювачі, електрозапали та піропатрони різних типів. Для ініціювання вибуху зарядів бризантних вибухових речовин служать капсулі-детонатори, електродетонатори, вибухові патрони та детонаційні шнури.

Крім кумулятивних кульових і торпедних перфораторів існують гідропіскоструменеві перфоратори. Вони пробивають канали в перешкоді струменем рідини із зваженим у ній піском, який вилітає з великою швидкістю і під високим тиском з вузького отвору – сопла. Такий струмінь протягом декількох хвилин утворить у колоні, цементному кільці та породі канал для з’єднання пласта із свердловиною. При переміщенні гідропіскоструменевого перфоратора по стінці свердловини можна створити в ній щілинний канал або обрізати колону по діаметрі з метою витягу її на поверхню. Гідропіскоструменеві перфоратори застосовуються також для руйнування цементних мостів і предметів, які залишені на вибої.

Гідропіскоструминний перфоратор складається з відрізка труби, у якій установлений ряд сопел. Апарат спускається в свердловину на насосно-компресорних трубах, за допомогою яких подається під високим тиском рідина з піском.

Виробництво вибуху в свердловині називається торпедуванням, а підготовлений для вибуху в свердловині заряд вибухової речовини – торпедою. Торпеда складається з вибухової речовини і засобів висадження – електрозапалу, капсули-детонатора і шашки високобризантної вибухової речовини, яка підсилює початковий імпульс детонації.

Як уже вказувалося, торпедування свердловин проводиться з метою збільшення дебіту або приймальності пластів, ліквідації аварій, витягу обсадних колон, руйнування металу на вибої, очищення фільтрів і т.д.

Розрізняють фугасні і кумулятивні торпеди. Фугасні торпеди типів ТШ і ТШТ (табл. 15) мають негерметичний тонкостінний корпус з алюмінію. У корпусі містяться заряд з циліндричних шашок ВВ, який контактує з промивною рідиною, і в герметичній оболонці – вибух-патрон. На торпеді встановлюється вантаж, який витягується із свердловини після вибуху. У торпедах Ф-2 і ФТ-60 заряд ВВ і підривач поміщені в герметичний сталевий корпус, який приймає зовнішній гідростатичний тиск. Торпеди детонаційного шнура ТДШ складаються з голівки та вантажу, які з’єднані між собою тросом, до якого кріпиться заряд. Заряд складається з одного або декількох відрізків детонаційного шнура ДШВ і ДШУ. Вибухає детонаційний шнур електродетонатором, який знаходиться в герметичній порожнині голівки, або вибух-патроном.




Переглядів: 857

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Перфорація | Інші види підривних робіт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.