Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Інші види підривних робіт

Таблиця 16 – Технічні характеристики кумулятивних торпед

Таблиця 15 – Технічні характеристики фугасних торпед

Марка Максимальний зовнішній діаметр, мм Характеристика заряду Максимальна температура, °С Максимальний тиск, Па·108
Діаметр, мм Довжина, мм Маса комплекту, кг
ТШ-35 2,9 0,5
ТШ-50 4,5 0,5
ТШ-65 5,2 0,5
ТШТ-9/22 0,12 0,8
ТШТ-25/28 0,55 0,8
ТШТ-65/70 2,6 0,8
Ф-2 2,7 0,5
ФТ-60 2,2 0,8
ТДШ-25 Детонаційний шнур 0,5

Кумулятивні торпеди характеризуються спрямованим вибухом. Застосовуються кумулятивні осьові торпеди типу ТКО і кумулятивні труборізи типу ТКГ (у табл. 16).

Марка Зовнішній діаметр, мм Маса ВР, кг Максимальна температура, °С Максимальний тиск, Па·108 Тип труби, що перерізається
ТКО-70 ТКО-120 ТКО-120-600 ТКГ-45 ТКГ-55 ТКГ-85 ТКГ-110 ТКГ-135 0,9 2,7 2,7 0,033 0,052 0,195 0,275 0,355 0,5 0,35 0,6 0,5 0,5 0,5 0,5 0,5 – – – НКТ НКТ Обсадна » »

Примітка. НКТ – насосно-компресорна труба.

Основна задача торпедування при розкритті пласта – створення в ньому тріщин великої довжини. Для цієї мети застосовуються фугасні заряди. Для максимального збільшення припливу флюїду у твердих породах використовують вибухи великих зарядів.

Спосіб відгвинчування колони з використанням вибуху заснований на короткочасному ослабленні нарізних сполучень при вибуху. Якщо при цьому з’єднання розвантажене від маси розташованих вище труб і до колони прикладений зворотний обертаючий момент, то вона провертається в нарізному сполученні і може бути роз’єднана. “Струшування” бурового інструменту – ослаблення при вибуху зчеплення бурильних труб із затрубним середовищем. Звичайно для відгвинчування колони і “струшування” її застосовують торпеди зі детонаційного шнура типу ТДШ.

Обрив схоплених труб роблять за допомогою вибуху й одночасного їх натягу. Обривають інструмент у тому випадку, коли його неможливо звільнити шляхом відгвинчування і “струшування”. Обрив обсадних колон зв’язаний не з аваріями, а з операцією витягування труб із свердловини при її ліквідації. Обрив колон проводиться за допомогою фугасних торпед або торпед із детонаційного шнура. Здійснюється він також за допомогою кумулятивних труборізів типу ТКГ.

При бурінні свердловин нерідко на вибої залишають долота, пластошки та інші металеві предмети. Ці аварійні ситуації повинні бути ліквідовані. Найбільший ефект по ліквідації подібних аварій досягається за допомогою підривних робіт. Звичайно для цих цілей застосовується торпеда типу ТКО, що містить кумулятивний заряд. Кумулятивний струмінь, що утвориться при вибуху, руйнує металевий предмет, що знаходиться на вибої. Ця операція може повторюватися кілька разів до повного руйнування металу.

Очищення фільтрів нафтових і водяних свердловин здійснюється за допомогою торпед детонаційного шнура ТДШ малої потужності. Довжину заряду вибирають так, щоб перекрити фільтр зарядом.

Для збільшення віддачі або прийомистості пласта поряд з торпедами застосовують порохові генератори тиску ПГД. Розрив пласта за допомогою ПГД здійснюється шляхом впливу високого тиску порохових газів на газорідинну суміш, яка через перфораційні канали і тріщини задавлюється в пласт.

Розрив пласта за допомогою ПГД проводиться без герметизації зони розриву з використанням інерції вищележачого стовпа рідини. Порохові гази, вилітаючи з камери згоряння під високим тиском і з великою швидкістю, утворюють у навколишньому рідкому середовищі газорідинних міхур великої щільності, який переміщується нагору зі швидкістю близько 1500 м/с. За час горіння порохового заряду 0,1 с даний міхур переміщається від пункту горіння на відстань близько 150 м. Інша рідина за цей час не встигне почати рухатися, представляючи собою своєрідний пакер.

Після закінчення горіння порохового заряду під дією сил інерції рідина продовжує рух нагору до повної втрати кінетичної енергії. До моменту припинення руху рідини нагору тиск у газовому міхурі, що утворився при горінні заряду, знижується і стає менше тиску стовпа рідини, що викликає рух рідини вниз. У зв’язку з цим тиск у газовому міхурі знову збільшується і перевищує гідростатичне. За рахунок виниклого перепаду тисків рідина знову спрямовується нагору. Така пульсація газового міхура спостерігається протягом деякого часу, що сприяє збільшенню обсягу газорідинної суміші, яка задавлюється у пласт.

Для проведення робіт з розриву пласту за допомогою тиску порохових газів використовується пороховий генератор тиску АСГ-105ДО, що складається з камери згоряння з пороховими зарядами і пусковими запалювачами, соплових перехідників, муфт із бічними подовжніми вікнами для виходу порохових газів і спеціальної кабельної голівки з аварійним запалювачем. До нижньої частини апарата АСГ-105К приєднується кумулятивний перфоратор однократної дії типу ПКО, який спрацьовує одночасно з запалюванням порохових зарядів генератора тиску.

Застосовується також безкорпусний варіант ПГД, у якому пороховий заряд поміщений у тонкостінну еластичну герметичну оболонку. Безкорпусний ПГД дозволяє істотно збільшити масу порохового заряду і тим самим підвищити ефективність робіт з розриву пласта, виключити можливі аварії із-за прихоплення апарату та ін.

Для роз’єднання пластів можна застосовувати стріляючий тампонажний снаряд СТС, у стовбур якого під тиском задавлюється гумовий тампон діаметром більше внутрішнього діаметра обсадної колони. При пострілі під тиском порохових газів гумовий тампон вилітає зі стовбура снаряда, розширюється і перекриває колону. Тампон зверху цементується. Широкого поширення СТС не одержав з ряду причин технологічного характеру (наприклад, через необхідність застосовувати спеціальну гуму та ін.).

Найбільш ефективне і швидке роз’єднання пластів здійснюється за допомогою вибухового пакера ВП, який представляє собою товстостінну герметичну склянку з алюмінієвого сплаву, всередині якого поміщений пороховий заряд. При запаленні порохового заряду корпус склянки роздувається і щільно притискається до внутрішньої поверхні обсадної колони, утворюючи герметичний роздільний міст.

Вибухові пакери дозволяють: 1) швидко і надійно роз’єднувати пласти без цементного заливання; 2) ізолювати близько розташовані пласти малої потужності; 3) зберігати колекторські властивості пласта і не забруднювати перфораційні отвори. Застосування вибухового пакера неефективне у випадку деформованої колони (якщо перетин колони не круглий).

 


Читайте також:

  1. Автоматизація проектних робіт
  2. Аналіз продуктивності праці й заробітної плати
  3. Аналіз фонду заробітної плати.
  4. Аналіз якості продукції та робіт
  5. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
  6. Аудит витрат на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг
  7. Аудит готової продукції та продажу товарів, робіт та послуг
  8. Безпека виконання робіт.
  9. Безпека під час вантажно –розвантажувальних робіт.
  10. Безпека під час робіт з пересувними електростанціями і колійним електричним інструментом.
  11. Безробітні можуть відбувати це покарання і в нічний час.
  12. Безробітні та їх правовий захист і статус




Переглядів: 653

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Торпедування | Відбір зразків порід

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.01 сек.