• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Послідовність етапів дослідження об'єктів.

Для з'ясування питань експертизи, методичними рекомендаціями для експертів визначена певна послідовність етапів дослідження об'єктів:

Для визначення маси наркотичних засобів, що містяться у тютюнових виробах, їх спочатку екстрагують органічним розчинником, а потім випаровують екстракт при температурі 110 – 115 °С і визначають масу сухого залишку ваговим методом.

Масу наркотичних засобів рослинного походження можна визначати за кількістю їх наркотично активних компонентів (для конопель кількістю тетрагідроканнабінолу, для маку – за кількістю морфіну, кодеїну тебаїну; для ацетильованого опію – за кількістю морфіну, кодеїну, тебаїн моноацетіл – морфіну, діацетилморфіну, ацетилкодеїну).

Кількісне визначення речовин можна проводити декількома методами хроматографічними, фотометричними та ваговими. Доступнішими методами кількісного дослідження є ваговий метод та фотометричний (спектрофотометричний або фотокалориметричний методи), які, на відміну від інших не потребують складного технічного забезпечення.

Зазначений методичний підхід до дослідження об'єктів не є єдино можливим. За експертом залишається право за потребою вносити зміни залежно від природи об'єктів дослідження та технічного забезпечення, але д. інтерпретації отриманих результатів експерт повинен оцінювати весь комплекс ідентифікаційних ознак, виявлених при дослідженні об'єкту.

4. Порядок складання і зміст висновку експерта.

Результати дослідження документуються у вигляді висновку експерта зміст якого складається з окремих розділів:

Розчинник або система розчинників, що є рухомою фазою, завдяки капілярним силам пересувається через нерухому фазу і тягне за собою компоненти суміші, які переміщуються з різною швидкістю.

Етапи дослідження		Екстракція (виділення) наркотичних речовин із досліджуваного зразка:1 г висушеного до постійної маси у сушильній шафі (110 °С) досліджуваного матеріалу розтирають у фарфоровій ступці та по­міщають у патрон екстрактора (рис. 3). У колбу екстрактора заливають10 мл розчинникаікладуть кип'ятильні камінці. Збирають прилад для екст­ракції, пропускають холодну воду до холодильника і на водяній бані обе­режно доводять розчинник у колбі до кипіння. Він повинен стікати з холо­дильника на дослідний зразок в патроні екстрактора окремими краплями. Екстракцію здійснюють протягом 30-40 хвилин. Нагрівання припиняють, а коли колба охолоне, до неї приєднують насад­ку Вюрца, термометр, холодильник Лібіха, алонж, приймач (тобто збирають прилад для простої перегонки). Пропускати до холодильника воду і, корис­туючись водяною банею, відганяють половину об'єму розчинника від екст­ракту (рис. 4), а екстракт, що містить досліджувані речовини, викорис­товують для хроматографії
	Хроматографія.Кожну з систем розчинників, які добирають відпо­відно до властивостей сорбентів та досліджуваних речовин, заливають у камери для хроматографії шаром висотою 0,5 см. Хроматографічна камера (рис. 5) - це скляна посудина прямокутної або круглої форми, діаметр якої відповідає платівкам необхідного розміру. Закривають камеру пришліфованою кришкою і чекають, поки розчин­ник підніметься до кришки з листком фільтрувального паперу, який треба розмістити вертикально вздовж однієї із стінок камери перед заповненням розчинником. Таким чином досягають мінімального градієнта концентрації парів розчинника за висотою камери. На платівці марки «Silufol», «Мерк» або «Sorbfil» відмічають лінію старту на віддалі І см від одного з двох вузьких країв, на яку тонким скляним капіляром наносять кілька проб екстракту (по 3 – 4 мкл) так, щоб нанесені краплі були якомога меншими в діаметрі. Коли розчинник у камері сягне найвищого рівня на фільтрувальному папері, кладуть платівку з нанесеними пробами в камеру з протилежного боку від фільтрувального паперу під певним кутом так, щоб лінія старту була на 0,5 см вищою за рівень роз­чинника і закриваючі, камеру кришкою. Коли зона розчинника сягне поз­начки 1,5 см нижче від верхнього краю платівки, її обережно виймають з камери, олівцем відмічають досягнутий рівень розчинника і просушують у сушильній шафі при температурі 75 °С.
	Ідентифікація.Виявлення наркотичних речовин у вигляді окремих зон (плям) здійснюють шляхом обробки хроматограм відповідним проявником (кольоровий тест) за допомогою пульверизатора. Якщо в роботі використовувалась платівка «Silufol-UV-254», то хрома­тографічні зони спочатку виявляють в ультрафіолетовому світлі, оскільки платівка цієї марки має у своєму складі флуоресцентні домішки, а потім проявляють відповідним хімічним реагентом. Для ідентифікації наркотичних речовин розраховують коефіцієнт їх рухомості (Rf) у відповідній системі органічних розчинників. Коефіцієнт рухомості визначають як відношення відстані від лінії старту до центра зафарбованої плями (Б) і відстані, яку пройшов від лінії старту розчинник А: RF=Б:А. У стандартних експериментальних умовах ця величина є постійною і відповідає коефіцієнту розподілу досліджуваної речовини між двома фазами під час хроматографії. Значення Rf виявлених компонентів екстракту дослідного зразка порівнюють із даними літератури або значенням Rf «зразка-свідка», який наноситься для хроматографії на ту ж саму платівку, що і дослідний зразок. Зразком-свідком є стандартні розчини наркотичних речовин.

Рис. 3. Прилади для виділення наркотичних речовин:

а) проточний екстрактор; б) екстрактор Сокслета;

в) прилад для екстракції напівмікрокількостей

.

Рис 4. Прилад для простої перегонки:

1 – колба; 2 – термометр; 3 – холодильник; 4 – алонж; 5 – приймальна колба

Рис 5. Хроматографічна камера з платівкою

Переглядів: 1000