У схемі автогенератора з резонансним LС–контуром(рис. 7.3, а) використовується індуктивний зв'язок обмотки резонансного контура LKСК, що є навантаженням однокаскадного підсилювача за схемою ЗЕ, з другою обмоткою L6,ввімкненою в коло збудження підсилювача (в коло бази). Елементи R1, R2, RЕта СЕпризначені для забезпечення режиму за постійним струмом і його термостабілізації. Опори rкта r6враховують активні втрати відповідно в контурній і базовій обмотках. За рахунок конденсатора С, реактивний опір якого на частоті генерації незначний, заземлюється один кінець базової обмотки.
Опір контура па резонансній частоті має чисто активний характер і дорівнює Lк /rкСк. Тому при дії на базу сигналу змінного струму (виникає із флюктуаційних шумів) з частотою, що дорівнює частоті резонансу, напруга на колекторі буде зсунута за фазою на 180 ел. град, (як для каскаду підсилення за схемою ЗЕ). Оскільки базова і контурна обмотки мають взаємну індуктивність, змінна напруга на базовій обмотці UЕВ за рахунок струму ІK, що протікає через контурну обмотку LK, дорівнює ± jωМІK, де М – коефіцієнт взаємоіндукції. Якщо вибрати напрям намотки котушок таким, щоб UЕВ= – jωМІKто загальний фазовий зсув у замкнутому колі підсилювач–ланка зворотного зв'язку дорівнює нулю, що забезпечує виконання умови балансу фаз.
Рис. 7.3
Мінімальне підсилення, що забезпечує виконання умови балансу амплітуд на резонансній частоті (частоті генерації)
(7.9)
де і – опір активних втрат і індуктивність коливального контура з врахуванням паралельно ввільненої вихідної провідності транзистора.