Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Структура правової системи - ця стійка єдність елементів правової системи, їх зв'язків, зв'язків елементів з цілим.

Правова система - це комплекс взаємозв'язаних і злагоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають внаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини, юридичні установи, юридична техніка, правова культура, стан законності і її деформація, правопорядок і ін.).

Поняття і структура правової системи.

Держава має свою національну правову систему. Історично склалося так, що в кожній країні діють свої правові звичаї, традиції, законодавство, юрисдикційні органи, сформувалися особливості правового менталітету, правової культури, що і об'єднується загальним поняттям «правова система». В будь-якій державі правова система, будучи невід'ємним елементом правової культури, детермінована історичними і географічними чинниками, є частиною соціальної системи держави.

Введене у вітчизняну юридичну науку на початку 80-х рр. XX в. поняття «правова система» формується по аналогії з «політичною системою» в політології і «економічною системою» в економічній теорії. Як комплексну характеристику юридичної сфери життя конкретного суспільства, правову систему слід відрізняти від системи права. За об'ємом і змістом вони не тотожні. Система права входить в правову систему .

Можна сказати, що це обумовлена об'єктивними закономірностями розвитку суспільства цілісна система юридичних явищ, постійно діючих внаслідок відтворення і використання людьми і їх організаціями (перш за все державою) для досягнення своїх цілей.

Правова система має істотне значення для характеристики права, стану законодавства, діяльності судів тієї або іншої конкретної країни.

Елементи правової системи суспільства:

• суб'єкти права - фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства і ін.), юридичні особи - комерційні і некомерційні організації, держава, соціальні спільності і ін. Довгий час правова система характеризувалася як відособлена структура, тоді як без особи соціальна система не може відбутися. Звернення до людини як до системоутворюючого чинника всіх суспільних явищ вимагало перегляд попередніх підходів до структури правової системи і виділення суб'єктів права як неодмінного її елементу;

• правові норми і принципи;

• правові відносини, правова поведінка, юридична практика, режим функціонування правової системи;

• правова ідеологія, правова свідомість, правові погляди, правова культура;

• зв'язки між названими елементами, які визначають результат їх взаємодії - законність, правопорядок.

Взаємодія елементів (компонентів) правової системи дозволяє виділити п'ять підсистем її функціонування:

1) інституційна - суб'єктний склад (суб'єкти права) як системоутворюючий чинник всієї правової системи;

2) нормативна (регулятивна) - правові норми і принципи, які регулюють відносини між суб'єктами права, які систематизовані в нормативно-правових актах;

3) ідеологічна - праворозуміння кожної людини, її правосвідомість і правова культура, можливість оцінити правове буття і вибрати варіант поведінки - правомірної і неправомірної;

4) функціональна - правотворчість, правореалізація, правозастосування, правове виховання, правовідносини, юридична практика. Через них формується, змінюється, здійснюється дія норм права;

5) комунікативна - інтеграційні (що підсумовують) зв'язки всіх підсистем функціонування правової системи суспільства в цілому, які визначають ефективність правового регулювання, законність і правопорядок.

Кожна з самостійних частин правової системи суспільства має власну структуру, свої принципи організації і діяльності.

Таким чином, поняття «правова система» має узагальнюючий характер. Вона включає, по суті, всі правові явища: правотворчість, правосвідомість, правореалізуючу діяльність, правову ідеологію. Право - ядро і нормативна основа правової системи, її цементуючий стержень. Праворозуміння - концептуальний фундамент правової системи. Законність і правопорядок - обов'язкові результативні елементи правової системи, без яких вона не може ефективно функціонувати.




Переглядів: 540

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Основні напрямки світової правової думки. | Національна правова система України.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.