Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Неофіційне

Офіційне

- роз'яснення змісту і мети правових норм, сформульоване в спеціальному акті уповноваженим органом в рамках його компетенції, і має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує роз'яснювані норми. Напр., правом офіційного тлумачення Конституції України володіє тільки Конституційний суд. Його тлумачення загальнообов'язкове, легальне (узаконене).

- роз'яснення змісту і мети правових норм, яке виходить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, і тому не володіє юридично обов'язковою силою. Напр., тлумачення статті закону професором права надає допомогу юридичній практиці і здатне вплинути на офіційне тлумачення. Проте воно не загальнообов'язкове, не легальне.

Неофіційне тлумачення має силу громадської думки, індивідуального авторитету особи інтерпретатора, формує те інтелектуальне, вольове і етичне юридичне середовище, з якого зацікавлені особи черпають свої уявлення про законність і справедливість юридичної справи.

Офіційне тлумачення (по сфері дії)
Нормативне	казуальне (індивідуальне)
- офіційне роз'яснення, яке невіддільне від правової норми, розповсюджується на широке коло суспільних відносин - на необмежену кількість випадків, передбачених тлумаченою нормою.	- (казус - випадок) - офіційне роз'яснення, обов'язкове тільки для конкретного випадку і для осіб, відносно яких воно дається; має місце там, де в процесі правозастосування ставиться мета - роз'яснити норму, щоб правильно вирішити справу.

Сфера дії тлумаченої норми залежить від правомочності суб'єкта тлумачення.

Нормативне
Автентичне	легальне (делеговане)
- зміст норми тлумачиться тим органом, який її втановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи. (Напр., закони, як правило, роз'яснюються парламентом. Проте Верховна Рада України не має права офіційного тлумачення нею же прийнятих законів. У віповідності із ст. 147 Конституції України нормативне тлумачення Конституції і законів України здійснює Конституційний суд. Верховна Рада Автономної Республіки Крим роз'яснює порядок застосування нормативно-правових актів, нею виданих).	- загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, який дану норму не встановлював, але уповноважений законом або по дорученню її тлумачити постійно або разово. Правом такого тлумачення володіє Конституційний суд, Верховний суд, Виший господарський суд України. Такі тлумачення є обов'язковими для суб'єктів, які підпадають під юрисдикцію органу, що дає тлумачення.

Казуальне (індивідуальне) тлумачення:

Судове - здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить свій вираз у вироках або рішеннях по цих справах.

Адміністративне -здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією; містить вказівки відповідним органам як останні повинні вирішити ту або іншу справу.

Неофіційне тлумачення:

- Професійно-правове- тлумачення норм, яке грунтується на професійних зна ннях в галузі права. Воно може бути двох видів:

1. Доктринальне - тлумачення вченими вузів, науково-дослідних установ (розробка правових концепцій - доктрин в результаті аналізу норм права і виклад їх в статтях, монографіях, наукових коментарях практики, усних і письмових обговореннях нормативних актів);

- Компетентно-юридичне- тлумачення юристів-практиків: посадовців державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб, редакціями юридичних журналів і газет, радіо і телебачення в спеціально-юридичних консультаціях і оглядах.

- Компетентно- не правове- тлумачення норм права, яке грунтується на знаннях в суміжних галузях науки - біології, економіки, історії, політики і ін., включає спеціальну (неправову) компетенцію суб'єкта тлумачення - біолога, історика, економіста, філософа, журналіста і ін.

- Буденне- тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі житейського досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до їх рівня правосвідомості. Буденне тлумачення - це правове явище, що виражає правові відчуття, емоції, уявлення, що відбуваються у сфері психіки громадян у зв'язку з використанням прав і виконанням обов'язків; відношення до права в цілому і до конкретного нормативно-правового акту зокрема.

Види тлумачення норм права за об'ємом їх змісту

Результатом юридичного тлумачення повинна бути визначеність («так», «ні»), а не двозначність («і так, і ні») у висновках того, хто тлумачить зміст юридичних норм. Результати тлумачення не можуть виходити за межі тлумаченої норми. Тлумачення є тільки таким, що конкретизує думку про норму права, але не нове нормативне розпорядження.

Результати використання всіх способів тлумачення обумовлюють об'єм тлумачення. Тлумачення за об'ємом - це з'ясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юридичних норм.

Розрізняють три способи тлумачення за об'ємом:

Буквальне (адекватне) тлумачення - роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права відповідає буквальному тексту, тобто «букві» закону, «дух» і «буква» закону співпадають.

Розповсюджувальне (розширене) тлумачення - роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права ширший за її буквальний текст; «дух» закону ширший за його «букву». Наприклад, дійсне значення поняття «втрата», що міститься в Законі України «Про заставу», треба розуміти більш широко, ніж буквальне значення цього слова: це і загибель, і саморуйнування, і всі інші випадки припинення існування даного предмету. Або інший приклад: «судді незалежні і підкоряються тільки закону» - це нормативне розпорядження не вказує на народних засідателів, проте на них, як і на суддів, розповсюджується принцип незалежності.

Обмежене тлумачення - роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права є вужчим за її текстуальний вираз; «дух» закону вужчий за його «букву». Наприклад, згідно Закону України про шлюб і сім'ю «повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них», проте цей обов'язок не може розповсюджуватися на дітей, хоча і повнолітніх, але не працездатних.

Акт тлумачення норм права.

Акт офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правовий акт) - акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульований уповноваженим органом в рамках його компетенції, і має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує роз'яснювані норми.

Норма тлумачення - своєрідна «тінь» тлумаченої норми, вона не існує окремо від самої норми і може бути реалізована на практиці тільки у разі її застосування. В природі тінь завжди в цілому відповідає її матеріальній основі.

Ознаки акту тлумачення норм права полягають в тому, що він:

1) діє в єдності з тим нормативно-правовим актом, в якому містяться тлумачені норми права, знаходиться від них в залежності і, як правило, розділяє їх долю;

2) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує роз'яснювані норми;

3) не виходить за межі тлумаченої норми, є таким, що уточнює думку про норму права, а не новий нормативний припис;

4) приймається тільки правотворчими або спеціально уповноваженими суб'єктами;

5) має спеціальну письмову форму виразу акту-документа (роз'яснення, інструктивні листи і ін.).

Акти тлумачення норм права можна розділити на види відповідно до різних критеріїв:

- за галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться, - акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права і т.п.;

- по структурним елементам норми, яка тлумачиться, - акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції;

- по юридичній формі виразу - ухвали, укази, накази, роз'яснення і ін.;

- по сфері дії - нормативні, казуальні;

- по «авторству» норми, яка тлумачиться:

а) акти автентичного тлумачення;

6) акти легального (делегованого) тлумачення.

- за повноваженнями інтерпретатора:

інтерпретаційні акти правотворчих органів

інтерпретаційні акти правозастосовчих органів

- засновані на правотворчих повноваженнях інтерпретатора, згідно яких набувають певної форми; містять нормативні (загальні) роз'яснення; володіють юридичною силою, однаковою з юридичною силою правотворчих актів даного органу.

- засновані на правозастосувальних повноваженнях інтерпретатора, згідно яких набувають певної форми; містять правила застосування норм права, сформульовані в результаті узагальнення юридичної практики .

Конспект лекції з дисципліни:

„ Теорія держави і права”

Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”

Тема:

„Правомірна та протиправна поведінка. Юридична відповідальність”

План:

1. Сутність правомірної поведінки та її види.

2. Правопорушення: ознаки, види.

3. Юридичний склад правопорушення.

4. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.

5. Підстави юридичної відповідальності.

6. Принципи і функції юридичної відповідальності.

7. Види юридичної відповідальності.

Література:

Загальна теорія держави і права / За ред. В.В.Копєйчикова, К.: Юрінком Інтер, 1998.
Колодій А.М. Теорія держави і права, К., 1995.
Рябов С.Г. Політологічна теорія держави.-2-е вид. – Київ: Тандем, 1996.
Котюк В.О. Теорія права, К., 1996.
Теорія держави і права: Навчальний посібник; За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 2003.
Кельман М.С., Мурашин О.Г., Хома Н.М. Загальна теорія держави та права: Підручник. – Львів: Новий Світ – 2003.
Теорія держави і права: Навч.посіб/ За заг. ред. С.Л.Лисенкова, В.В.Копєйчикова. -

К.: Юрінком Інтер, 2004.

8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001.

9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с.

10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Види тлумачення норм права .	\|	Правомірна поведінка – суспільно-корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає вимогам юридичних норм і охороняється державою.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.