МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||||||||||||||||
НеофіційнеОфіційне - роз'яснення змісту і мети правових норм, сформульоване в спеціальному акті уповноваженим органом в рамках його компетенції, і має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує роз'яснювані норми. Напр., правом офіційного тлумачення Конституції України володіє тільки Конституційний суд. Його тлумачення загальнообов'язкове, легальне (узаконене). - роз'яснення змісту і мети правових норм, яке виходить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, і тому не володіє юридично обов'язковою силою. Напр., тлумачення статті закону професором права надає допомогу юридичній практиці і здатне вплинути на офіційне тлумачення. Проте воно не загальнообов'язкове, не легальне. Неофіційне тлумачення має силу громадської думки, індивідуального авторитету особи інтерпретатора, формує те інтелектуальне, вольове і етичне юридичне середовище, з якого зацікавлені особи черпають свої уявлення про законність і справедливість юридичної справи.
Сфера дії тлумаченої норми залежить від правомочності суб'єкта тлумачення.
Казуальне (індивідуальне) тлумачення: Судове - здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить свій вираз у вироках або рішеннях по цих справах. Адміністративне -здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією; містить вказівки відповідним органам як останні повинні вирішити ту або іншу справу. Неофіційне тлумачення: - Професійно-правове- тлумачення норм, яке грунтується на професійних зна ннях в галузі права. Воно може бути двох видів: 1. Доктринальне - тлумачення вченими вузів, науково-дослідних установ (розробка правових концепцій - доктрин в результаті аналізу норм права і виклад їх в статтях, монографіях, наукових коментарях практики, усних і письмових обговореннях нормативних актів); - Компетентно-юридичне- тлумачення юристів-практиків: посадовців державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб, редакціями юридичних журналів і газет, радіо і телебачення в спеціально-юридичних консультаціях і оглядах. - Компетентно- не правове- тлумачення норм права, яке грунтується на знаннях в суміжних галузях науки - біології, економіки, історії, політики і ін., включає спеціальну (неправову) компетенцію суб'єкта тлумачення - біолога, історика, економіста, філософа, журналіста і ін. - Буденне- тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі житейського досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до їх рівня правосвідомості. Буденне тлумачення - це правове явище, що виражає правові відчуття, емоції, уявлення, що відбуваються у сфері психіки громадян у зв'язку з використанням прав і виконанням обов'язків; відношення до права в цілому і до конкретного нормативно-правового акту зокрема. Види тлумачення норм права за об'ємом їх змісту Результатом юридичного тлумачення повинна бути визначеність («так», «ні»), а не двозначність («і так, і ні») у висновках того, хто тлумачить зміст юридичних норм. Результати тлумачення не можуть виходити за межі тлумаченої норми. Тлумачення є тільки таким, що конкретизує думку про норму права, але не нове нормативне розпорядження. Результати використання всіх способів тлумачення обумовлюють об'єм тлумачення. Тлумачення за об'ємом - це з'ясування співвідношення буквального тексту і дійсного змісту юридичних норм. Розрізняють три способи тлумачення за об'ємом: Буквальне (адекватне) тлумачення - роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права відповідає буквальному тексту, тобто «букві» закону, «дух» і «буква» закону співпадають. Розповсюджувальне (розширене) тлумачення - роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права ширший за її буквальний текст; «дух» закону ширший за його «букву». Наприклад, дійсне значення поняття «втрата», що міститься в Законі України «Про заставу», треба розуміти більш широко, ніж буквальне значення цього слова: це і загибель, і саморуйнування, і всі інші випадки припинення існування даного предмету. Або інший приклад: «судді незалежні і підкоряються тільки закону» - це нормативне розпорядження не вказує на народних засідателів, проте на них, як і на суддів, розповсюджується принцип незалежності. Обмежене тлумачення - роз'яснення, при якому дійсний зміст (значення) норми права є вужчим за її текстуальний вираз; «дух» закону вужчий за його «букву». Наприклад, згідно Закону України про шлюб і сім'ю «повнолітні діти зобов'язані утримувати непрацездатних батьків, які потребують допомоги, і піклуватися про них», проте цей обов'язок не може розповсюджуватися на дітей, хоча і повнолітніх, але не працездатних. Акт тлумачення норм права. Акт офіційного тлумачення норм права (інтерпретаційно-правовий акт) - акт-документ, який містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульований уповноваженим органом в рамках його компетенції, і має обов'язкову силу для всіх, хто застосовує роз'яснювані норми. Норма тлумачення - своєрідна «тінь» тлумаченої норми, вона не існує окремо від самої норми і може бути реалізована на практиці тільки у разі її застосування. В природі тінь завжди в цілому відповідає її матеріальній основі. Ознаки акту тлумачення норм права полягають в тому, що він: 1) діє в єдності з тим нормативно-правовим актом, в якому містяться тлумачені норми права, знаходиться від них в залежності і, як правило, розділяє їх долю; 2) є формально-обов'язковим для всіх, хто застосовує роз'яснювані норми; 3) не виходить за межі тлумаченої норми, є таким, що уточнює думку про норму права, а не новий нормативний припис; 4) приймається тільки правотворчими або спеціально уповноваженими суб'єктами; 5) має спеціальну письмову форму виразу акту-документа (роз'яснення, інструктивні листи і ін.). Акти тлумачення норм права можна розділити на види відповідно до різних критеріїв: - за галузевою приналежністю норми, яка тлумачиться, - акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права і т.п.; - по структурним елементам норми, яка тлумачиться, - акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції; - по юридичній формі виразу - ухвали, укази, накази, роз'яснення і ін.; - по сфері дії - нормативні, казуальні; - по «авторству» норми, яка тлумачиться: а) акти автентичного тлумачення; 6) акти легального (делегованого) тлумачення. - за повноваженнями інтерпретатора:
Конспект лекції з дисципліни: „ Теорія держави і права” Для студентів спеціальності 5.03040101 „Правознавство”
Тема: „Правомірна та протиправна поведінка. Юридична відповідальність”
План: 1. Сутність правомірної поведінки та її види. 2. Правопорушення: ознаки, види. 3. Юридичний склад правопорушення. 4. Поняття та ознаки юридичної відповідальності. 5. Підстави юридичної відповідальності. 6. Принципи і функції юридичної відповідальності. 7. Види юридичної відповідальності.
Література:
К.: Юрінком Інтер, 2004. 8. Теорія держави і права: Навч.посіб./ А.Ю.Олійник, С.Д.Гусарєв, О.А.Слюсаренко.-К, 2001. 9. Зайчук О.В.; Оніщенко Н.М. Теорія держави і права: Академічний курс.- К. Юрінком Інтер, 2006.608 с. 10. Шестопалов М.М. Теорія держави і права.-К.: Прецедент, 2006 – 197 с. Читайте також:
|
||||||||||||||||||||||
|