• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правомірна поведінка – суспільно-корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає вимогам юридичних норм і охороняється державою.

Сутність правомірної поведінки та її види.

Правова поведінка - соціальна поведінка, тобто діяння (дія або бездіяльність) свідомо-вольового характеру, врегульована нормами права і яка тягне юридичні наслідки.

Поняття, ознаки і види правової поведінки.

Юридично нейтральна поведінка не є правовою. Правова поведінка є формою прояву свободи особи.

Правова поведінка характеризується наступними ознаками:

1. Має соціальне значення як соціально корисна (правомірна поведінка) або як соціально шкідлива (правопорушення), що позначається на стані суспільних відносин в ході соціального розвитку;

2. Має зовні виражений характер у вигляді дії або бездіяльності. Дія безпосередньо впливає на відносини між суб'єктами. Бездіяльність, як правило, є вербальною (словесною), складається з різних висловів, думок і оцінок, які виражають внутрішній стан суб'єкта;

3. Має свідомо-вольовий характер, тобто передбачає усвідомлення обставин і можливість здійснювати волю: направляти свою поведінку і керувати своїми вчинками;

4. Регулюється правовими нормами, що містяться в текстах правових актів, які або прямо описують умови і ознаки правових вчинків, або передбачають будь-які заходи моделювання правової поведінки. Це відрізняє правову поведінку від інших типів соціальної поведінки;

5. Володіє властивістю викликати юридичні наслідки, оскільки пов'язана з: а) реалізацією суб'єктом своїх інтересів (досягнення особистих цілей, задоволення потреб); б) реакцією держави на результати правової поведінки (стимулювання, охорона соціально корисних дій або застосування заходів юридичної відповідальності за соціально шкідливі дії).

Всі решта дії можуть бути названі юридично байдужими, індиферентними по відношенню до права.

Правова поведінка складається з елементів - правових вчинків.

Елементи правового вчинку (суб'єкт, суб'єктивна сторона, об'єкт, об'єктивна сторона) називають складом правової поведінки.

За формою зовнішнього прояву правова поведінка може бути:

- фізичною (діяльність);

- усною (вербальною);

- письмовою (документальною).

Ознаки правомірної поведінки:

1. Є суспільно корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність суспільного життя, стійкий правопорядок, є найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави і суспільства, задоволення інтересів суб'єктів права;

2. Оформленак в юридичну форму - відповідає нормам і принципам права;

3. Має свідомо-вольовий характер, який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм права - дотримання, виконання, використання (громадянами), правозастосування (посадовцями), тягне юридичні наслідки - юридичні акти, юридичні вчинки;

4. Гарантується, охороняється державою.

Правомірна поведінка завжди включає два моменти:

- інформаційний, тобто обізнаність громадянина про свої юридичні права і обов'язки. Важлива не тільки наявність розвиненого юридичного механізму захисту права на доступ до правової інформації, але і активне практичне використання її громадянами;

- поведінський, тобто уявлення про законні способи здійснення своїх юридичних прав і обов'язків.

Слід врахувати, що правомірна поведінка складається з елементів - правомірних вчинків, тобто правових вчинків, що мають суспільно корисний характер.

В основі правомірної поведінки лежить розуміння справедливості і корисності приписів правових норм, відповідальності перед суспільством і державою за вчинки, що є показником соціальної зрілості і юридичної грамотності особи.

За допомогою правомірної поведінки право діє, поза нею воно мертве. Форма і міра правомірної поведінки встановлені диспозиціями норм права. Правомірна поведінка виступає як загальна форма реалізації суб'єктивних юридичних прав і суб'єктивних юридичних обов'язків.

Сама правомірна поведінка складає сутність правопорядку. Шляхом правомірної поведінки відбувається управління суспільством, відбувається його життєдіяльність. Основна маса діючих в суспільстві правовідносин має в своїй основі правомірну поведінку.

Види правомірної поведінки.

Залежно від характеру правових приписів розрізняють такі види правомірної поведінки:

По об'єктивній стороні правомірна поведінка виражається в:

- дії;

- бездіяльності .

За особливостями суб'єктивної сторони розрізняють такі види правомірної поведінки:

• активна;

• звичайна (звична);

• пасивна (конформістська - її різновид);

• маргінальна.

Активна правомірна поведінка - це вид правомірної поведінки, що полягає в цілеспрямованій діяльності громадян, посадовців по реалізації своїх прав, обов'язків, компетенції в рамках правових норм і пов'язана з додатковими витратами часу, енергії, а іноді і матеріальних засобів.

Звичайна (звична) правомірна поведінка - вид законослухняної поведінки, що є повсякденною службовою, побутовою і іншою діяльністю людини, яка відповідає приписам правових норм, що стала звичкою і не вимагає додаткових витрат і зусиль. Необхідність здійснення поведінки тільки правомірним чином стала для такої людини звичкою, яка навіть не усвідомлюється у всіх аспектах.

Пасивна правомірна поведінка - вид правомірної поведінки, що виявляється в бездіяльності, в навмисному невикористанні суб'єктом прав і обов'язків, що належать йому: неучасті у виборах і т.п. Пасивна позиція приводить до конформістської поведінки, тобто пасивно-пристосовницької.

Маргінальна поведінка - це вид поведінки, що характеризується «проміжним» (прикордонним) між правомірним і протиправним станом особи. Маргінальна поведінка особи виражається в готовності до протиправних дій у разі зниження нагляду за його поведінкою, але не стає антигромадською, тако що веде до правопорушення, через страх перед юридичною відповідальністю (наприклад, оплата пасажиром проїзду в автобусі тільки тому, що в нього зайшов контролер).

Читайте також:

1. III.Цілі розвитку особистості
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. Roboform - Ваш Особистий Зберігач Секретів!
5. V здатність до встановлення та підтримки гарних особистих стосунків і веденню етичного способу життя.
6. V Суттю Я-концепції стає самоактуалізація в межах моральних правил і більше значимих особистісних цінностей.
7. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
8. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
9. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
10. Акти застосування юридичних норм: поняття, ознаки, види.
11. Активність особистості та її джерела, спрямованість особистості
12. Активність особистості та самоуправління

Переглядів: 1887