Юридичний склад правопорушення.

Правопорушення – суспільно-небезпечне або шкідливе неправомірне (протиправне) винне діяння (дія або бездіяльність) деліктоздатної особи, що тягне юридичну відповідальність.

Правопорушення: ознаки, види.

Ознаки правопорушення:

1. Має протиправний, неправомірний, характер, тобто суперечить нормам права, скоюється всупереч праву, є свавіллям суб'єкта; є порушенням заборон, вказаних в законах і підзаконних актах, невиконання обов'язків, які випливають з нормативно-правового акту, акту застосування норм права або договору, укладеного на основі закону;

2. Є суспільно шкідливим (наприклад, прогул) або суспільне небезпечним (посягання на життя людини). Суспільна шкідливість (проступок) і суспільна небезпека (злочин) - основна об'єктивна ознака, що відрізняє правомірну поведінку від неправомірної. Юридичний аспект шкідливості виражається в порушенні суб'єктивних юридичних прав і обов'язків або в перешкоді до їх виконання. Матеріальний - в спричиненні учаснику правовідношення матеріальної або моральної шкоди;

3. Виражається в поведінці - протиправній дії (крадіжка, розбій, наклеп, образа) або бездіяльності (халатність, прогул, залишення особи в безпорадному стані). Думки, наміри, переконання, які зовні не виявилися, не визнаються чинним законодавством об'єктом переслідування.

4. Має свідомо-вольовий характер, тобто у момент здійснення правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, знаходиться під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено і добровільно. Відсутність вільної волі є юридичною умовою, при якій діяння правопорушенням не визнається, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки. Правопорушенням визнається тільки неправомірне діяння деліктоздатної особи (малолітні і психічнохворі деліктоздатними не вважаються);

5. Є винним діянням. Правопорушенням визнається тільки винне діяння, тобто дія, яка виражає негативне внутрішнє ставлення правопорушника до інтересів людей, завдає своєю дією (або бездіяльністю) шкоди суспільству і державі, містить вину. Вина - це психічне відношення особи до свого діяння і його наслідків.

6. Є караним, тобто спричиняє за застосування до правопорушника заходів державного примусу, мір юридичної відповідальності у вигляді позбавлень особистого, організаційного і матеріального характеру. Застосування державного примусу до правопорушника має на меті захистити правопорядок, права і свободи громадян.

Відсутність вказаних ознак не дозволяє розглядати діяння як правопорушення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правомірна поведінка – суспільно-корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає вимогам юридичних норм і охороняється державою.	\|	Поняття і ознаки юридичної відповідальності.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.