D-петля, що складається з 8–12 залишків, декілька з яких – дигідроуридинові.

До складу тРНК, крім аденілової, гуанілової, цитидилової і уридилової кислот, у незначних кількостях входять мінорні нуклеотиди (до 10%). Наявність мінорних основ робить молекулу РНК стійкою до дії нуклеаз.

Крім цього м-РНК може містити некодуючі (лідерні) послідовності на 5'-кінці, які можуть бути різної довжини. У полігенних м-РНК є міжгенні послідовності, які сприяють правильному розміщенню малої рибосомної субодиниці так, щоб вона могла ініціювати трансляцію на кодоні, який відповідає М-кінцевому амінокислотному залишку.

Довжина ланцюга м-РНК залежить від довжини поліпептидного ланцюга білка, що синтезується, наприклад для поліпептиду, з 100 залишків амінокислот потрібно 300 нуклеотидів.

РНК може мати різні типи третинної структури: невпорядковано розташований у просторі ланцюг, клубок або компактні палички, що містять біспіральні ділянки.

Первинна структура – послідовність залишків мононуклеотидів з’єднаних фосфодіефірними зв’язками у полінуклеотидний ланцюг. Мононуклеотиди РНК містять рибозу, залишки фосфорної кислоти та азотисті основи (АУГЦ).

Розрізняють декілька рівнів структурної організації РНК.

Вторинна структура. РНК побудована з одного ланцюга для якого властива спіралізація. Полінуклеотидний ланцюг закручується сам на себе, утворюючи водневі зв’язки між азотистими основами А = У, Г º Ц. Особливістю вторинної структури є те, що ланцюг спаралізований не повністю (на 50–76%), остання частина нуклеотидів утворює аморфні відрізки вздовж ланцюга або петлі у спіралях.

Типи РНК.

1. Матрична (інформаційна) РНК (м РНК) – складає 2 – 6 % від загальної кількості РНК. Молекулярна маса від 10 тисяч до кількох мільйонів. Зчитує інформацію з ДНК і переносить її в рибосоми, де відбувається синтез білка.

2. Транспортна РНК (т РНК)

На частку транспортних РНК (т-РНК) припадає близко 15 % клітинної РНК. Має невелику молекулярну масу 25000 – 30000 (75-90 нуклеотидів). Містяться в розчинній фракції цитоплазми. Виконують функцію перенесення активованих амінокислот до місця синтезу білка – у рибосому. Кожній амінокислоті відповідає специфічна т-РНК.

Всі молекули т-РНК можна зобразити у вигляді двовимірного «листка конюшини», де значна кількість основ парні. Нуклеотидні ланцюги, які не беруть участі в утворенні водневих зв'язків, утворюють п'ять характерних структурних елементів (петлеподібні структури, які не мають спарених нуклеотидів):

1) 3’-кінець, що складається з чотирьох залишків, три останніх з яких у більшості випадків є ЦЦА. Карбоксильна група відповідної амінокислоти зв'язується 3’-гідроксидною групою кінцевого аденозинового залишку за допомогою аміноацил-т-РНК-синтетази;

2) ТYС-петля складається а семи нуклеотидних залишків, послідовність яких завжди 5’-ТYЦЦ-3’;

3) сильно варіююча (за розміром і складом) додаткова петля;

4) антикодонова петля, що містить сім залишків, включаючи комплементарну кодону послідовність;

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Структура РНК.	\|	Нуклеотиди не лише входять до складу нуклеїнових кислот, а й можуть перебувати у вільному стані або бути складовими частинами ферментних систем.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.