Відстань між витками спіралі 3,4 нм. На цій ділянці вкладаються 10 пар нуклеотидних залишків, діаметр спіральної молекули 1,8 нм.
Вторинна структура являє собою поєднання двох ланцюгів, що утворюють правообертаючу спіраль, в яку обидва полінуклеотидні ланцюги закручені навколо однієї осі. Причому азотисті основи знаходяться всередині спіралі, а фосфорні та вуглеводні компоненти зовні.
Вторинна структура ДНК (запропонована Уотсоном та Кріком в 1953 році).
Структура ДНК та типи водневих зв’язків між азотистими основами
Утримуються ланцюги завдяки водневим зв’язкам, що утворюються між їх азотистими основами. Азотисті основи в спіралі укладені парами: пурин з одного ланцюга та піримідин з іншого у відповідності з правилами Чаргафа. Водневі зв’язки утворюються між взаємодоповнюючими (комплементарними) парами азотистих основ (А–Т, Г–Ц). Стабільність А=Т основ забезпечується двома водневими зв’язками, а ГºЦ пар – трьома.