Первинна структура ДНК – це порядок з’єднання мононуклеотидів в полінуклеотидний ланцюг за рахунок утворення 3,5-фосфодіефірного зв’язку.
Структури ДНК.
Завдяки наявності великої кількості залишків фосфорної кислоти нуклеїнові кислоти мають яскраво виражену кислотність: легко взаємодіють з іонами металів (кальцій, магній) та з лужними білками (гістонами).
Денатурація ДНК полягає у розриві водневих і вандерваальсових зв’язків, в деспіралізації та розходженні полінуклеотидних ланцюгів. Денатурацію викликають кислоти, луги, спирти, температура. Ренатурація – відновлення структури ДНК.
ДНК є носієм спадкової інформації. ДНК сконцентрована в ядрах клітин, невелика кількість ДНК міститься у мітохондріях, хлоропластах. В клітинах ДНК упаковано у вигляді компактних структур – хромосом.
Залежно від кількості залишків фосфорної кислоти, що приєднуються до нуклеозиду бувають моно-, ди- та трифосфати.
Властивості і будова ДНК
ДНК має велику молекулярну масу (від 1´106 до 2´109); високу в’язкість розчину; високу оптичну активність (обертають площину поляризації світла); здатна до денатурації.