• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

VІ. План та організаційна структура заняття

Зміст теми заняття.

Смертність –один з демографічних показників, що характеризує здоров’я населення з точки зору поширення найбільш важкої патології. Смерть як фізіологічне явище або результат природного згасання життя людини і досягнення нею критичного довголіття зустрічається не так часто в наш час. Смертність проявляється не тільки як біологічне явище в старості, вона вражає й інші вікові групи.

Реєстрація смерті проводиться органами реєстрації актів громадського стану за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення трупа або місцем поховання. Засвідчення смерті проводиться за заявою родичів померлого, його сусідів, працівників житлово-комунальних закладів або за повідомленням адміністрації лікувального закладу, де сталася смерть. Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше 3 діб з дня смерті чи виявлення труп, а в разі неможливості одержання довідки лікувального закладу або судово-медичної експертизи чи прокурора – не пізніше п’яти. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом «Лікарське свідоцтво про смерть»(ф.№106/0-95) або «Фельдшерська довідка про смерть» (ф.№106-1/0-95), рішення суду про встановлення факту смерті чи оголошення громадянина померлим, а також повідомлення з місць позбавлення волі.

Всі заклади, які видають «Лікарське свідоцтво про смерть» ведуть журнал обліку померлих (ф.№151/0). Щомісячно вносить інформація про померлих за даними РАЦСу. У випадку смерті дитини в період 0-6 діб заповнюється «Медичне свідоцтво про народження» дитини ф.№103/0-95 і «Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть»- ф. №106-2/0-95.Останній документ заповнюється також у випадку мертвої дитини. Всі ЛПЗ МОЗ України, які заповнюють «Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть», ведуть журнал обліку перинатальної смертності (ф.№153/0). Щомісячно проводиться корекція з записами у РАЦСі.

У наш час у більшості економічно розвинутих країн світу не відзначається суттєвого зниження показників смертності. Відносна стабілізація рівня смертності має місце у останні 20-30 років, що пояснюється як скороченням народжуваності, так і постарінням населення за цей період (див. табл.1).

Табл.1. Показники смертності у світі (‰ ).

Оцінка показника смертності по ВООЗ (ТАБЛ.2).

Табл. 2 Орієнтовна шкала оцінки природного руху населення:

Показник загальної смертності, як середня величина, на зразок іншим демографічним коефіцієнтам, нівелює соціальну неоднорідність цього явища. У розвинутих країнах особливо різка розбіжність у смертності представників різних соціальних груп від туберкульозу, пневмонії, виразки шлунку, серцево-судинних та інших захворювань.

Щодо основних причин смертності населення, необхідно визначити, що у останні десятиріччя відбулися зміни у структурі причин смерті, які обумовлені змінами співвідношення між інфекційними хворобами та неінфекційними, хронічними хворобами. Ще на початку XX століття інфекційні хвороби займали перше місце, на їх долю припадало до 60% від кількості усіх випадків смерті, то у кінці ХХ століття смертність від цих захворювань скоротилась у декілька разів, а по деяких хворобах-у десятки і навіть сотні разів, поступившись першим місцем неепідемічним, хронічним захворюванням. Серед останніх найбільше значення набули серцево-судинні захворювання, злоякісні новоутворення, травми, на які у економічно розвинутих країнах припадає 70-80 % від кількості усіх причин смерті.

Скорочення народжуваності, зменшення інфекційної захворюваності приводить до зменшення ризику смерті дітей. Значне постаріння населення і збільшення випадків хронічних неінфекційних захворювань веде до збільшення основних причин смерті.

Аналіз віково-статевих показників смертності в Україні показує, що має місце значне збільшення смертності головним чином у чоловіків працездатного віку. Це пояснюється зростанням нещасних випадків, отруєнь, травм, хвороб системи кровообігу.

У 15-19 років смертність чоловіків перевищує жіночу у 1,5 разів, у віці 40-49 років це перевищення становить вже 3,5 рази.

Слід відмітити, що смертність у віці 60-64 роки у 25-26 разів вища, ніж у віці 30-34 роки.

Структура причин смертності серед населення України досить стабільна: перше місце- хвороби системи кровообігу (60,5%), на другому - злоякісні новоутворення (13,5%), на третьому –нещасні випадки, отруєння і травми (9,7%).

У динаміці рівень смертності населення працездатного віку за останнє десятиріччя підвищився за рахунок нещасних випадків, отруєнь, травм, хвороб системи кровообігу і найбільше за рахунок інфекційних і паразитарних хвороб, туберкульозу, СНІДу. Більш швидке зростання рівня смертності у працездатному віці спостерігається серед чоловіків, у яких перші два місця у структурі смертності посідають хвороби системи кровообігу та нещасні випадки, отруєння та травми, 3 місце- онкологічні хвороби. А серед жінок 1 місце також хвороби серцево-судинної системи, 2 місце- онкологічні хвороби, 3 місце- нещасні випадки, травми.

Взагалі, рівні смертності чоловіків від хвороб системи кровообігу перевищують показники у жінок у 3-4 рази, а від нещасних випадків, отруєнь та травм- 5-6 разів.

На основі рівнів смертності у статево-вікових групах розраховується ще один показник-показник дожиття до запропонованих ВООЗ вікових рубежів: до 1 року, до 15 років, до 45 років, до 65 років.

В Україні до 45 років доживає 93,8% жінок і 83,1% чоловіків, до 65 років 77% жінок і 46,7% чоловіків.

У міжнародній практиці використовують ще показник потенційно втрачених років життя за період 0-65 років.Він серед чоловіків майже у 3 рази виший, ніж серед у жінок, які помирають у значно старшому віці.

Показники смертності:

Загальний показник смертності характеризує частоту випадків смерті за рік на 1000 населення, що проживає на конкретній території.

Загальний показник смертності=

Число померлих за рік ×1000

---------------------------------

Середньорічна чисельність населення

Спеціальні показники смертності- повікові, за статю, за причинами, за місцем проживання.

Коефіцієнт смертності (за віком)=

Число померлих за рік в окремих вікових групах× 1000

-------------------------------------------------------------------------

Середньорічна чисельність населення даної вікової групи

Найменшою є смертність у віці 10-14 років, найбільш високою до 1 року і в похилому віці. Вікові коефіцієнти смертності у графічному зображенні мають U-побідну криву, яка відображає високий рівень смертності на 1 році і старше 60- років.

Смертність серед сільського населення в 1,5 разів вища, ніж серед міського. В Україні у 2007 році загальний показник смертності склав 16,4‰.

У структурі смертності дитячого віку (0-14р.) перші місяця посідають нещасні випадки, травми та отруєння, на 2 місці-вроджені аномалії, далі-хвороби нервової системи та органів дихання. У Європі середній показник смертності до 10,0‰. До так званих «демографічно еталонних» країн за показниками смертності відносять: Японію, Бельгію, Нідерланди, Люксембург (5‰).

Табл. 7Коефіцієнти смертності населення працездатного віку за основними причинами смерті в Україні (на 10тис. нас.)

Материнська смертність-це статистичне поняття, пов’язане зі смертю жінки під час вагітності чи протягом 42 діб після її закінчення, незалежно від тривалості та локалізації вагітності, від будь-якої причини, пов’язаної з вагітністю чи обтяженою нею, чи її веденням, але не від нещасного випадку чи інших випадкових причин.

Рання материнська смертність до 42 діб. Пізня материнська смертність пов’язана зі смертю жінки від прямих або непрямих акушерських причин, пізніше ніж через 42 доби, але раніше року після закінчення вагітності.

Випадки материнської смертності поділяють на 2 групи:

1.Безпосередньо пов’язані з акушерськими причинами-це випадки, які є результатом акушерських ускладнень.

2. Опосередковано пов’язані з акушерськими причинами-випадки, які є наслідком якоїсь хвороби, яка була в жінки раніше чи розвернулась під час вагітності та яка не була викликана безпосередньо акушерськими причинами, але була ускладнена фізіологічним впливом вагітності.

Рівень материнської смертності у Європі 5-10 на 100.000 народжень, у арабських країнах- 75 на 100.000 народжень. До 5 на 100.000 є низьким показником.

Ключовим показником здоров’я є показник середньої очікуваної тривалості життя-це середнє число років, що належить прожити поколінню, яке народилося при умові, якщо протягом наступного життя показники смертності будуть такими ж, як і в роки, для яких робилися розрахунки. На цей показник особливо впливає збільшення смертності серед дітей, молоді та осіб працездатного віку.

Найвищі показники очікуваної тривалості життя у жінок найбільші в Західному регіоні, найнижчі – в Одеській області, Києві. Серед чоловіків найвищі такі показники у Львівській області та у Києві, а найнижчі – у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях. Середня очікувана тривалість життя в Україні- серед жінок- 75-76років, серед чоловіків- 63-64 роки.

У Європі середня очікувана тривалість життя становить серед жінок 78-79 років: у Швеції,-81,8р., Греції- 80,5 р., Фінляндії- 80,5 р., Англії- 79,5 р. Серед чоловіків цей показник дорівнює 68,4 років: у Швеції- 76,3 р., Греції- 75,2 р. Найбільший вплив на ці показники спричинює смертність від хвороб серцево-судинної системи, новоутворень, зовнішніх причин (травми, нещасні випадки). Так рівень смертності від хворою серцево-судинної системи в Україні в 2 рази вищий , ніж у Європі, у 3, 6разів від зовнішніх причин вищий.

На сьогодні Україна на 10 років відстала від Західної Європи. У чоловіків ця різниця становить 13 років, у чоловіків 9 років. І це тим більш прикро, бо з середини 60-х років Україна зрівнялась з Західною Європою. Рейтинг України серед країн за середньою тривалістю життя дуже низький (102 місце у жінок, 126 у чоловіків).

Читайте також:

1. II. Основна частина ЗАНЯТТЯ
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. IV ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ.
4. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
5. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура.
6. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
7. Атомно-кристалічна структура металів
8. Базова алгоритмічна структура
9. Банківська система та її структура. Функції Центрального банку.
10. Безцехова виробнича структура.
11. Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок.

Переглядів: 2075