• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття

Слобожанщина». Сам термін «Слобідська Україна» походить від типу поселення «слобода» («свободи» – «слободи»). Із другої половини XVIІ ст. край відомий під цією назвою. Офіційна назва «Слобідська Україна» проіснувала з невеликою перервою з 1780-1786 рр. до 1835 р., коли територію було перейменовано у Харківську губернію.

Д. І. Багалій був першим істориком, який у своїх працях обґрунтував

проблему заселення Слобідської України як зустріч двох переселенських потоків – з України та Московії. Цю думку підтримали й такі відомі дослідники Слобожанщини – І. Срезнєвський, В. Юркевич, А. Слюсарський, які у своїх працях переконливо довели, що територія Дикого поля заселялася, а відтак заснування міст, містечок, сіл, хуторів проводилося українцями.

Поряд з тим, було б невірно стверджувати, що лише представники українського етносу витворили на цій землі міста і села. У другій половині XVIІ ст. на території Слобідської України зіткнулися дві спільноти, дві традиції, дві культури. Питання взаємовідносин між «українським» та «московським» на території Слобожанщини виходить за межі власне міжетнічних стосунків, маючи під собою істотне політичне та соціально – економічне підґрунтя.

У другій половині XVII ст. територія Слобідської України поділялася на адміністративно-територіальні одиниці – полки. Це було зумовлено тим, що процес заселення Слобожанщини і процес формування Слобідських козацьких полків йшли паралельно й

орієнтувалися на традиційну для українського козацтва полково- сотенну структуру. Крім того, значну кількість переселенців склали козаки, які й принесли полкову організацію життя. Перші переселенці вели господарство й були зобов'язані нести військову службу і боронити «государевы Украины».

У 1652 р., полковник Іван Зінковський (Дзинковський) з-під Острога на Волині привів на Слобожанщину тисячу козаків з родинами і майном, заснував місто Острогозьк і створив на території Слобожанщини перший і найбільший Острогозький Слобідський козачий полк.

У 50-60-ті рр. XVII ст. було утворено Сумський, Охтирський, Острогозький, Харківський, а в 1685 р. - Ізюмський полки. Кожен полк мав своє управління. Самостійні зносини із царським урядом зумовлювалися небажанням, а то й боязню Московії того, що Слобідські полки повстануть проти царської влади. Створення полку, як наприклад, Острогозького Слобідського полку проходило після заселення певної території (утворення міст, сіл, хуторів), будівництво фортець, розміщення слобод.

Слід зазначити, що Острогозьк – і українське, і московське місто, яке поєднало дві влади – полкову, українську та воєводську, московську.

Читайте також:

1. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
2. VІ. План та організаційна структура заняття
3. XVII-XVIII ст.
4. Адміністративна відповідальність та строки адміністративної відповідальності
5. Адміністративний арешт як вид адміністративного стягнення
6. Адміністративний і територіальний поділи Запорозької Січі
7. Адміністративний і територіальний поділи Запорозької Січі
8. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
9. Адміністративний устрій
10. Адміністративний устрій і управління в українських землях під час татаро-монгольського панування.
11. Адміністративний устрій та окупаційний режим в Україні під час війни 1941-1945 рр

Переглядів: 3302