МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
В останні роки XVIІІ ст., а саме у 1796 р. імператор Павло І наказав ліквідувати Харківське намісництво тавідновити тим самим Слобідську- Українську губернію в межах 1765 р. Реформи в російської армії кінця XVIII ст., що стали в стратегічному аспекті значним кроком назад для всіло війська, торкнулися й слобідських полків. Харківський полк був переформований у кірасирський, а на початку ХІХ ст. – у драгунський полк. Автори книги «Природа и население Слободской Украйны. Харьковская губернія» причиною падіння козацького устрою вбачали відсутність єдності суспільних груп українців. Острогозький полк був розформований, а Ізюмський, Охтирський і Сумський полки залишилися гусарськими, але їхній склад був збільшеній до десяти ескадронів, що, на думку командування, підвищувало бойові можливості полків. Головним соціальним станом у Слобідської Україні, а відтак, і на Харківщині, у другій половині XVII ст. були козаки. Вони поділялися на три розряди:
Компанійці – це заможні козаки, які одержували від гетьманського уряду платню, продовольство та амуніцію за службу у війську. Нести військову службу їхм допомагали «підпомічники», які, як писав Д. І. Багалій допомагали першим «грошима та харчами». «Підпомічники» також були зобов′язані давати фураж та провіант армійським полкам, постачати гужовий транспорт та виконувати різні роботи «задля держави». Іншими словами на підпомічниках лежала важка ноша повинностей по утриманні окупаційної російської армії. Також вони мали працювати і на місцеву старшину. Елементи соціальної нерівності переселенці переносили й у слобідські полки. Є згадки, як говорить В. Л. Маслійчук, що уже під час переселення та перших років існування слобід були залежні від старшини та козаків прошарки: «челядники», «підсусідки», «племінники», «захребетники» – особи, які не мали власних будинків, жили в козацьких будинках, а через це «козаків послушают». Д. І. Багалій писав: «На Слобожанщину прибували уже поділені на стани переселенці. Є козаки, міщани, селяни, але відсутня шляхта – багатий прошарок, проте з козаків виходить багата старшина». Окремий соціальний стан на Слобожанщині склали селяни-хлібороби – «посполиті», які поступово потрапляли у залежність до козацької старшини. Страшним ударом для слобідського селянства стало запровадження кріпацтва Катериною ІІ у 1783 р., яке в Україні було введено без історичної підготовки, відразу з усіма недоречностями та недбальством. Кріпацтво привело до катастрофічної ломки свідомості волелюбного українського селянства. У новозбудованих містах Слобідської України заявився окремий стан – міщани, які жили, головним чином, за рахунок землеробства. В окремий соціальний стан виділилося і духовенство, яке крім церковної служби, відіграли певну роль у розвитку господарства регіону. І.І.Срезневський, видатний вчений, філолог, етнограф, професор Харківського університету у своїй праці «Историческое обозрение гражданского устроения Слободской Украины со времени ее заселения до преобразования в Харьковскую губернию» визначив таку соціальну структуру населення Слобожанщини:
Читайте також:
|
||||||||
|