Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Які вчені досліджували історію Слобожанщини у другій половині XVIІ - XVIІІ столітті?

Назватиь соціальну структуру Слобідської України.

Чому козаки були головним станом на Слобожанщині?

Які особливості полкового устою слобідських полків можна виділити?

Охарактеризувати політику російського царизму щодо слобідських полків у XVIІІ ст.

Які були напрямки заселення Слобожанщини?

Визначити причини заселення Дикого Поля.

Висновок: із другої половини XVII ст. територія сучасної Харківщини, як складова частина Слобідської України, що виникла в результаті переселення значною мірою українців, зазнала відчутних змін. Розпочавши свою історію як військовий оборонний форпости захисту Московської держави, на короткий період вона стала мрією українців про свободу – звідси і назва - Слобідська-Вільна Україна, вже у XVIII ст. волелюбна земля зазнала утисків з боку російського царизму. Незважаючи на це, вже у XIX ст. Харківська губернія стане одним із потужних регіонів тогочасної Російської імперії.

 

 

Запитання для самоконтролю


 

 

Рекомендована література

ü Альбовский Е. А. Харьковски козаки. – Х.: ХЧМГУ, 2005. – 240 с.

ü Багалій Д. І. Історія Слобідської України. – Х.: Дельта, 1993. – 256 с.

ü Зайцев Б. П., Скирда В. В. та ін. Історія рідного краю. Ч. 2. – Х.: Східно- регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2001. – 179 с.

ü Історія українського козацтва. – Т. 1. – К. Києво-Могилянська академія,

2006. – 799 с.

ü Маслійчук В. Провінція на перехресті культур: Дослідження з історії Слобідської України ХVІІ-ХІХ ст. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2007. – 400 с.

ü Потрашков С. В. Харьковские полки: Три века истории. – Х.: Око, 1998. – 150 с.

ü Саратов І. Ю. Харківський полковник Іван Дмитрович Сірко. – Х.:

Майдан, 2008. – 97 с.


    Л. М. Жванко - 51 - Краєзнавство. Курс лекцій


4.1. Теорії про дату заснування міста.

4.2. Теорії про походження назви міста.

4.3. Будівництво Харківської фортеці.

4.4. Герб міста Харкова і герби повітових міст Харківського намісництва.

 

 

4.1. Теорії про дату заснування міста

Кожне місто має свою відправну точку відліку – умовну дату від якої ведеться час його існування. Проте, не можна говорити, що місто виникає в один рік, який історики та джерела, а часом і партійні мужі, відвели для відзначення, пошанування та гучних святкувань. Для сучасних міст України такі дати дуже важливі, адже є можливість від реставрувати ті архітектурні дива минулого, що лишили попередні епохи.

Відповіді на питання, пов′язані з історією Харкова дає монументальна праця Д. І. Багалія та Д. П. Міллера «История города Харкова за 250 лет существования (с 1665 по 1905-й год.)» – найкращий і неперевершений літопис міста.

Географічне розташування міста – 500 10» північної широти та 360 13» східної довготи Грінвічського меридіана, на південь від Східно – Європейської рівнини на порубіжжі лісостепової та степової ландшафтної зони, на місці де зливаються невеликі притоки Сіверського Дінця – Харків, Лопань та Уди. Хвилястий рельєф з гаями та ярами, озерцями та річками був приємний для людського ока, а теплий помірно континентальний клімат – прийнятний для проживання.

Коли ж було засновано місто Харків? З якого часу слід вважати його за місто, а не городище чи поселення? Теоретичні підвалини цього аспекту обґрунтовує наука урбаністика. Слід відзначити, що джерела подають різні дати заснування Харкова. Найдавнішу за 1630 р.письмову згадку про жителів міста подано в «Описание городов и знатных местечек в провинциях Слободской губернии» (документ ХVIII ст.)

В «Описании»є спеціальний розділ «Хроногеографическое описание сего города Харькова 1767 года», який починається так: «Начало населения сего города в 7138 (1630) году, в котором первые начали собираться на поселение малороссияне из Заднепровских, польских и малороссийских городов; первей их Осадчий был Иван Каркач; и городок был построен деревянной; с таким укреплением, каков в тогдашнее время служить могло единственно к убежищу от неприятельского татарского нападения».


У ще одному документі ХVIII ст. «Топографических описаниях Харьковского намесничества» підкреслено, що Харків побудовано за часів правління московського царя Олексія в 1653 р. Інші джерела заснування міста Харкова називають 1654 р. Так, у «Наказній пам’яті», (різновид тогочасних ділових паперів) від 30 вересня 1654 р. говорилося:

«Которые черкасы построились в Чугуевском уезде промеж речек Харькова и Лопани о городовом строении, и что вы по их челобитью в Чугуев к Г.Спешневу писали, а велели ему городового места осмотреть и описать и чертеже чертить и черкас переписать».

Із приходом цієї групи переселенців і пов’язано найвірогідніше заселення Харківського городища. Сучасний харківський дослідник Д. М. Чорний, зауважує, що на користь переселенців із Наддніпрянщини, ймовірно Чернігівщини, свідчать ікони, які вони везли з собою. Про українське коріння говорять і прізвища переселенців. На користь українськості Харкова свідчить

«Именной список жителей г. Харькова 1655 года», в якому значилися імена черкас, тобто українців, що склали 6 сотень.

Еволюція зростання кількості українського і великоросійського населення у 60–70 рр. ХVII ст. (за даними Д. І. Багалія)

 

  1665 р. 1668 р. 1670 р. 1673 р. 1675 р 1686 р.
Українці (1290–міщани 992 – хлібороби) (подано лише чоловіків) не подано
Велико- роси (представники московського уряду – «діти боярські» та «служилі люди») (подано служилі люди без родин) (збільшення за рахунок прибуття віськових служилих людей для оборони міста від татар) (лише «діти боярські городової служби», без військових служилих людей)
               

 

 

Д.І. Багалій писав: «Але у складі населення Харків був, можна сказати, чисто українським містом, бо одразу з’явилися чимала купа українців – 587 чоловік козаків, а з жінками та дітьми се вийде , мабуть, 2000 чол. Вони з’єдналися в козацьке товариство, поділене на сотні й десятки, з отаманом, сотниками і десятниками на чолі. Мені пощастило розшукати в архіві список сих харківців

з нього видно, що се були українці – Тимошенки, Іваненки, Борщенко, Гордієнко, Кушнір, Котляр, Овчаренко, Жученко, Тетеря, Журавель, Стріха та


інші…Українці самі поселилися на вічне життя у Харкові, а великоросійських служивих людей, часами посилав російський уряд, не по їх волі і без їхнього бажання, не для заселення міста, а для його охорони. Отже, справжніми постійними поселенцями Харкова були українці, котрі збудували собі будинки, охазяйнувалися, зорали землю, зайнялися ремеслом, промислами й торгівлею».

На початку XVIII ст. навіть постало питання про скасування посади воєводи, оскільки в місті не було необхідних московитів. У 1904 р. у Петербурзі була видана «Книга перепису населення Харківської губернії» де зазначено:


Читайте також:

  1. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
  2. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  3. Адміністративно-територіальний устрій, економічне становище українських земель у першій половині ХІХ ст.
  4. В останні роки XVIІІ ст., а саме у 1796 р. імператор Павло І наказав ліквідувати Харківське намісництво та
  5. Вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, що поклало початок Другій світовій війні.
  6. Вчені ради
  7. Вчені ступені та вчені звання.
  8. Галицько-Волинське князівство, його політичний розвиток у 12 - першій половині 14ст
  9. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині ХІХ ст.
  10. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст.
  11. Динаміка та структурні зміни господарського розвитку країн в другій половині ХХ ст.
  12. Договори (статті) гетьманів України з московським царем як кроки на шляху обмеження автономії України в другій половині XVII – XVIII ст.




Переглядів: 816

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
В останні роки XVIІІ ст., а саме у 1796 р. імператор Павло І наказав ліквідувати Харківське намісництво та | Изначально население данной губернии было украинским».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.